Люблю Перемишль ніжно. Так, маленький, провінційний, троха зачуханий, але завше прикольний. І взагалі, точка старту.
Дорога від кордону до Перемишля. Границя в 6 км за спиною. Тут все часто-густо уставлено рекламою українською та, чомусь, російською мовами.
- Де у місті приймають картки та євро?
- Думаю, це вулиця Брудзєвскєго, 1.
Ясно, що замість думаю на щиті мало бути Перемишль. Але гуглотлумач безапеляційно набрехав білбордовласникам-полякам, що Przemyśl перекладається виключно як думати (а вони й повірили, хулє). І вам
набреше, якщо хочете.