"ми, мабуть, є першою спільнотою в історії, що робить людей нещасними за те, що вони не є щасливими"
Щастя - це пекло
Gazeta Wyborcza 04.05.11
В опитуванні одної французької газети 90% респондентів визнали себе щасливими. Хто наважиться визнати, що іноді почувається зле, і через це наразитися на загальний осуд?
21 серпня 1670 року Жак Боссюе, єпископ Мо і богослов при дворі Людовика XIV, виголосив проповідь на могилі Генрієтти Анни Стюарт у присутності Людовика II Бурбона-Конде. Герцогиня Орлеанська померла у віці 26 років, випивши кавового напою, можливо, отруєного. Лежачи на смертному одрі молода жінка запросила священиків, а не лікарів, обійняла хрест, попросила її соборувати та покликала Бога.
- Диво смерті - вигукнув Боссюе, цитуючи святого Антонія - "для християнина полягає у тому, що воно кладе край не життю, а гріхам і спокусам, на які воно наражає. Бог скорочує наші дні, а з ними і спокуси, обмежуючи можливості, за які ми можемо отримати справжнє, вічне життя. Цей земний світ - це ніщо, лише наше спільне вигнання". Добра смерть відкриває двері до вічності, до "істинного, вічного життя." Натомість, у цьому життя можна очікувати страждань.
Чи можна уявити таке ставлення до щастя і життя, яке є настільки далеким від нашого?
Ідеал жертовності
Всупереч відомим словам лідера якобинців Сен-Жуста, щастя ніколи не було у Європі "новою ідеєю". Цю насправді дуже стару ідею захищали ще античні філософи, а великі філософські школи зробили її предметом досліджень. Але християнство, що перейняло її від греків та римлян, трансформувало її у свій спосіб з огляду на трансценденцію - у цій юдолі смутку людина має думати не про радість, а про порятунок. Христос спокутав першородний гріх, вказуючи шлях до божественної істини. Згідно з християнським вченням на тлі небесного блаженства ілюзіями стають все земні задоволення. Прагнення до земного щастя є гріхом проти Духа, а швидкоплинні задоволення смертних бліднуть на тлі пекла, яке чекає грішників, що хочуть їх.
З плином століть ця сувора концепція поступилася більш прихильній до життя. XVIII століття принесло... http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=4791
Gazeta Wyborcza 04.05.11
В опитуванні одної французької газети 90% респондентів визнали себе щасливими. Хто наважиться визнати, що іноді почувається зле, і через це наразитися на загальний осуд?
21 серпня 1670 року Жак Боссюе, єпископ Мо і богослов при дворі Людовика XIV, виголосив проповідь на могилі Генрієтти Анни Стюарт у присутності Людовика II Бурбона-Конде. Герцогиня Орлеанська померла у віці 26 років, випивши кавового напою, можливо, отруєного. Лежачи на смертному одрі молода жінка запросила священиків, а не лікарів, обійняла хрест, попросила її соборувати та покликала Бога.
- Диво смерті - вигукнув Боссюе, цитуючи святого Антонія - "для християнина полягає у тому, що воно кладе край не життю, а гріхам і спокусам, на які воно наражає. Бог скорочує наші дні, а з ними і спокуси, обмежуючи можливості, за які ми можемо отримати справжнє, вічне життя. Цей земний світ - це ніщо, лише наше спільне вигнання". Добра смерть відкриває двері до вічності, до "істинного, вічного життя." Натомість, у цьому життя можна очікувати страждань.
Чи можна уявити таке ставлення до щастя і життя, яке є настільки далеким від нашого?
Ідеал жертовності
Всупереч відомим словам лідера якобинців Сен-Жуста, щастя ніколи не було у Європі "новою ідеєю". Цю насправді дуже стару ідею захищали ще античні філософи, а великі філософські школи зробили її предметом досліджень. Але християнство, що перейняло її від греків та римлян, трансформувало її у свій спосіб з огляду на трансценденцію - у цій юдолі смутку людина має думати не про радість, а про порятунок. Христос спокутав першородний гріх, вказуючи шлях до божественної істини. Згідно з християнським вченням на тлі небесного блаженства ілюзіями стають все земні задоволення. Прагнення до земного щастя є гріхом проти Духа, а швидкоплинні задоволення смертних бліднуть на тлі пекла, яке чекає грішників, що хочуть їх.
З плином століть ця сувора концепція поступилася більш прихильній до життя. XVIII століття принесло... http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=4791