Слободские казаки в глазах малороссийских казаков казались плебеями.
Текст украинского традиционалиста Игоря Загребельного о том, что противопоставляемые сегодня понятия «украинец» и «малоросс» раньше имели совсем не тот смысл, что в них вкладывается сегодня: Текст даю без перевода, так как сам свободно читаю по украински. Если читателям нужен адаптированный перевод пишите в комментариях сделаю.
«У зв'язку з деякими подіями у світі спорту простір соцмереж знову наповнився терміном "малорос".
Зрозуміло, що коли "ліцензовані патріоти" вживають слово "малорос", вони абстрагуються від низки історичних сенсів і просто хочуть позначити цим терміном українця, який - на їхню думку - є лояльним до Росії. Проте таке абстрагування виглядає аж занадто грубо. Наприклад - з огляду на те, що якихось двісті років тому поняття "малорос" могло позначати "хиткість" у вірності імперській столиці, а поняття "українець" - навпаки зразкову вірність Російській імперії.
На межі XVIII i XIX століть топонім "Малоросія" стосувався передусім земель історичної Гетьманщини. Поняття "Україна", як відомо, впродовж століть "мігрувало" з заходу на слід, і в зазначений час воно стосувалося передусім Слобожанщини. Власне, тоді існувала адміністративно-територіальна одиниця Слобідсько-Українська губернія.
Між елітами Малоросії-Гетьманщини та України-Слобожанщини була певна напруга. Еліти Гетьманщини керувалися прагненням приєднати Слобожанщину, але це їм не вдалося. Водночас вони дивилися на слобожанців як таких собі "несправжніх козаків", плебеїв, які занадто легко скористалися соціальним ліфтом. Так, якийсь невідомий нині автор із Полтавщини на межі століть писав про слобожанців:
Пасіть собі овець, оріте, чумакуйте,
А лізти в козаки і думать не турбуйтесь.
Селіте слободи, але платіть нам чинш!
А ні, дак із степів погоним вас, киш-киш!
Слобідські еліти теж не вирізнялися любов'ю до своїх сусідів. По-перше, вони відстоювали своє шляхетство, в ідеалі - наголошуючи, що їхніх предків нобілітували ще польські королі. По-друге, посилаючись на історичні факти, ставили під сумнів вірність малоросів царственному дому й імперії, звинувачували їх у сепаратистських тенденціях. Водночас вони наголошували, що, самі слобожанці-українці завжди були вірними царям та імператорам».