маленькі трагедії

[kapeliuch]

Я набираю вагу (дуже сподіваюся, що тільки на зиму), і це було б трагедією - але я умудрилася робити це якось елегантно. Раніше нормативи на "гнучкість" мені давалися зі скрипом і неможливо зрозуміти, як викладачі взагалі з мене щось видобували. А тепер - чарівним чином живіт втягується, ноги випрямляються - і скільки вам там тре сантиметрів? пфі, та за п"ятки дотягтися - запросто! якби мене так тягли, як колись на нормативах, я б точно щось та здала! І тут я ще поставлю тег їжа, оскільки про неї тут і не сказано, але за всіми тими "набираю вагу" вона незримо присутня...
Маленька трагедія: життя із сір-бур-малину раптом стало зеброю із дуже чіткими кольорами. Очевидно, я просто стала уважнішою (таке буває, коли вирішиш помити вікно - і то не будинок навпроти розпливається, а слід від дощу розтікся; щось таке).