Поділля, Гриць і писанки
Чемерівці. Батьківщина "Оболоні" і "Живчика". Найкрутіші писанки з усіх, які ми бачили.
Набір картинок для бабусі Тані і діда Вови про те, як Гриць провів цей уікенд :о)
Головне враження в Гриця сьогодні - що є село Грицьків, де, напевно, живе багааааато Грицьків. Ми заїхали подивилися. Дуже мальовнича природа і з десяток хат. Грицьки Грицьку не зустрілися.
Дунаївці. Майже мала батьківщина: в місті найкращий пологовий будинок області, Гриць народився тут. За ним - писанка з гербом міста.
Кам'янець, садочок "Айболить", куди Гриць ходив у липні.
Чагарі на Гусятинщині. Скульптор Олексій Степанов.
Замок в Скалі-Подільській.
А тут цікаво було.
Гриць ще до Теребовлі заснув. Прокинувся в Скалі (а ми там зупинятися не планували взагалі) - і почав проситися "погуляти в замку". Ну нічого собі! Такі прохання я не можу не виконати. Вся Скала на машинах з'їхалася до храмів, довелося автівку лишати аж в центрі, спускатися пішки. Побігав Гриць по території, пройшлися ми руїнами, посидів на травичці, я політала, пішли назад. А вже коли в'їжджали у Кам'янець повз Стару фортецю, Гриць почав кричати: "Ей, я ж на цей замок хотів, а не на той поламаний!" :))
От так посполиті руїни і сприймають, напевно.
І як вже мова про руїни...
Гриць на фоні помираючого палацу в Жищинцях.
Споруду неймовірно шкода. Башта (її на фото майже не видно) от-от завалиться. Місцевим на пам'ятку чхати. Держава про архітекруну спадщину не піклується. Треба мати моторчик як у Ганни Гаврилів чи Людмили Левицької, щоб запустити якийсь процес хоча б консервації. А я так не вмію :(
І на громаду в питаннях порятунку важко розраховувати.
Он вже скільки років йде реставрація бернардинського костелу в Гусятині - а його стан значно, значно кращий за стан палацу в Жищинцях.
Добре, давайте назад до яєчок.
Знову Чемерівці. Самі естетські: ручний розпис в подільському стилі.
А це Чортків. Абсолютний чемпіон за кількістю. Писанки там навіть у приватних дворах стояли!
Це теж він.
І це.
Залізничний віадук у Плебанівці. Гриць збігав всі ці луки під мостом.
Він же. Колись за таку фотографію можна було у в'язницю загриміти.
Жалюгідні рештки колись могутнього водоспаду в Купині. Найбільший водоспад Хмельницької області вбиває міні-ГЕС. За лінком видно, яким він був.
Знову Чагарі.
Заводське під Чортковом.
Кам'янець. До писанок я, спадковий атеїст. ставлюся з симпатією. Ось це і є звичай і традиція, ще з дохристиянських часів.
Бо яйце - символ нового життя, а зайці - символ плодючості. І обидва вони символи весни.
.
Яка нарешті настала.
Городок, найбільш католицьке місто України. З лялькою-мотанкою.
Гриць в Лошневі. Там дуже цікавий костел кінця ХІХ ст.
Ось він.
Писанки Гусятина.
Дунаївці. Мозаїка з крупи і рису.
Чортків.
Кровінка. На городі стоять дві велетенські скульптури з бетону. Автор проживає в цій самій хаті, але розказати про свої твори не мав часу.
Городок.
Чортків.
Знову він.
Так само масовано і скрізь були прикрашені Дунаївці.
Позаду палац Красінських - і дитяча гірка.
Грицю там сподобалось.
І біля міськради теж писанки.
Чагарі.
Скала-Подільська. Якраз паски святять біля костелу.
Чемерівці.
І все :)