Цей пост теж про повітроплавання. Але збоку :о)
Тут буде менше фоток, а більше несподіваних дифірамбів.
11 жовтня - другий день польотів у рамках благодійної акції "Єднання" і перший день з вечірнім сяянням у Старому місті.
В мене в жж вже стільки тих сяянь було - ух. Але вперше, ВПЕРШЕ балуністи отримали таку кількість публіки, яку таке гарне видовище заслуговує. Про що пізніше
Як і про невірні рішення і їхні наслідки :о)
Молоді мами (особливо коли вони вже не дуже молоді) - істоти затуркані, втомлені і хронічно-невиспані. Я така сама. Коли головне твоє бажання - ну хоч колись виспатися, робиш багато дрібних помилок.
Як от я сьогодні перед вечірнім польотом (ранковий я проборолася з Барахлом і грицевими вересками).
Я чомусь вирішила, що класною ідеєю буде зняти старт з каньйону Смотрича поблизу кібітки А.Ігнащенко.
Ну бо там в жовтні справді гарно. Дуже.
Ось так.
Але повітря бабиного літа настільки м'яке, що дозволяэ собою користуватися всіляким дрібницям, пилу буквально - прозорості в ньому нема. Тому різнокольорові гриби оболонок вигулькували з зелені лісу ні дуже вже далеко.
Там, нижче "Пакту", завжди хтось та відпочиває - це зрозуміло не лише по горах пустих пляшок, а й по компаніях під кожним другим деревом.
І для всіх них тихе плавання 12 куль стало повною несподіванкою - дуже приємною, але несподіванкою.
А от він, здається, на кулі чекав.
З таких мрій потім і виростають пілоти повітряних аеростатів :о)
Упс, вибило світло, зараз мене відключить, тому лише фоти.
"7 днів" - я не знаю, як ви це зробили і за які мотузки потягли, але стільки туристів на повітроплавчому заході я бачу вперше. За це вам велике моє спасибі (навіть не дивлячись на те, що через таку завантаженість готелю я боюся заразх йти до вас у басейн - там як тріски в бочці, напевно, народу).
Бо реакція кам'янчан (і жителів сусідніх сіл) на повітряні кулі давно ось така, як на картинці вище. Ну летить, і шо? Хай собі.
А реакція публіки на Вірменському ринку була зовсім іншою - народ так шаленів від захвату, що поблизу кулі Валентина Тисельського ("Хортиці") натовп довелося розводити міліції.
Нечувано :о)
Оооо, а як реагували на пальники, ооооооо! Та щоб балуністів завжди тепер так приймали у Кам'янці, як увечері 11 жовтня. Мені було за них приємно.
І відразу розумієш: всі ті, хто каркав про те, що не час зараз для фієст і польотів, неправі. Травмований війною, виборами і новинами народ потребує заходів, котрі доводять: життя - продовжується. Все буде добре. А зібрані кошти підуть на допомогу родинам постраждалих у АТО.
Завтра знову польоти - і знову сяяння у Старому місті.
Кам'янчани, ви теж приходьте. Краса лікує.
![]()
![]()
11 жовтня - другий день польотів у рамках благодійної акції "Єднання" і перший день з вечірнім сяянням у Старому місті.
В мене в жж вже стільки тих сяянь було - ух. Але вперше, ВПЕРШЕ балуністи отримали таку кількість публіки, яку таке гарне видовище заслуговує. Про що пізніше
Як і про невірні рішення і їхні наслідки :о)
Молоді мами (особливо коли вони вже не дуже молоді) - істоти затуркані, втомлені і хронічно-невиспані. Я така сама. Коли головне твоє бажання - ну хоч колись виспатися, робиш багато дрібних помилок.
Як от я сьогодні перед вечірнім польотом (ранковий я проборолася з Барахлом і грицевими вересками).
Я чомусь вирішила, що класною ідеєю буде зняти старт з каньйону Смотрича поблизу кібітки А.Ігнащенко.
Ну бо там в жовтні справді гарно. Дуже.
Ось так.
Але повітря бабиного літа настільки м'яке, що дозволяэ собою користуватися всіляким дрібницям, пилу буквально - прозорості в ньому нема. Тому різнокольорові гриби оболонок вигулькували з зелені лісу ні дуже вже далеко.
Там, нижче "Пакту", завжди хтось та відпочиває - це зрозуміло не лише по горах пустих пляшок, а й по компаніях під кожним другим деревом.
І для всіх них тихе плавання 12 куль стало повною несподіванкою - дуже приємною, але несподіванкою.
А от він, здається, на кулі чекав.
З таких мрій потім і виростають пілоти повітряних аеростатів :о)
Упс, вибило світло, зараз мене відключить, тому лише фоти.
"7 днів" - я не знаю, як ви це зробили і за які мотузки потягли, але стільки туристів на повітроплавчому заході я бачу вперше. За це вам велике моє спасибі (навіть не дивлячись на те, що через таку завантаженість готелю я боюся заразх йти до вас у басейн - там як тріски в бочці, напевно, народу).
Бо реакція кам'янчан (і жителів сусідніх сіл) на повітряні кулі давно ось така, як на картинці вище. Ну летить, і шо? Хай собі.
А реакція публіки на Вірменському ринку була зовсім іншою - народ так шаленів від захвату, що поблизу кулі Валентина Тисельського ("Хортиці") натовп довелося розводити міліції.
Нечувано :о)
Оооо, а як реагували на пальники, ооооооо! Та щоб балуністів завжди тепер так приймали у Кам'янці, як увечері 11 жовтня. Мені було за них приємно.
І відразу розумієш: всі ті, хто каркав про те, що не час зараз для фієст і польотів, неправі. Травмований війною, виборами і новинами народ потребує заходів, котрі доводять: життя - продовжується. Все буде добре. А зібрані кошти підуть на допомогу родинам постраждалих у АТО.
Завтра знову польоти - і знову сяяння у Старому місті.
Кам'янчани, ви теж приходьте. Краса лікує.