Гриць в скансені (бо там свято)
Погода неймовірна, сади цвітуть, магнолії вже є навіть на Роші, а сакури - у Колибаївці (цивілізація і неплодові квітнучі дерева мають тісніший зв'язок, ніж ви думали - і цивілізація в Україну таки приходить). Треба кудись їхати, бо ж сама собі потім не пробачиш - найгарніші дні цьогоріч передумали чекати до мого дня народження і нагрянули раніше на тиждень.
Але ж тепер все не так, бо ж тепер без Гриця і вода не святиться, і взагалі. Хартан в багажник, Гриця в автокрісло - і поїхали до Чернівецького скансену на свято.
Це кадр від вчора - і він про погоду. От така от Україна країна погодних контрастів. :о)
Ну так про свято. Так, я настільки просотона.... просочена... просотана (так? але варіант з сотоною смішний все одно) бульдозерним атеїзмом, що навіть назву свята писати не хочу, бо вона, на жаль, вступає в конфлікт з моїм світоглядом. Назву на картинці й так видно.
І подібні свята в нас в родині не відзначали і не відзначають, звичайно. Хоча я й щороку раніше відправлялася в цей час в полювання на зайців. Яйце як символ вічного життя, невпинно-плодючий кролик - це я зрозуміти можу.
Церковний же наліт на святі вічного відродження мені чужий, хоча я дуже-предуже заздрю віруючим і теж би хотіла мати такий депозит-заспокійливе в перспективі, який мають вони.
Ну, менше з тим. Зимового свята в скансені цьогоріч не було - зате з'явилося весняне.
І дуже правильно, що з'явилося - такі речі, та ще й в таку погоду просто мають бути.
Бо зараз Чернівецький обласний музей народної архітектури і побуту ще красивіший, ніж взимку: квітне все.
І кльово, що народ це розуміє - глядачів було дуже і дуже багато, автівку ледве припаркували метрів за 150 від воріт музею, а вже як виїжджали (ми традиційно до кінця не добули), то шланг з машин тягнувся ще на довгі сотні метрів після нашої тачки.
До речі, вхід у вишиванках для гостей свята був безкоштовним, але все одно у вишиванках було дуже небагато народу.
Правильний настрій створювали вже на вході. До речі, народу з візочками і малими дітками було дуже багато, так що не ми одні такі важні.
З 12-00 до 13-00 біля дерев'яної церкви з Шипинців утворилася маленька черга з бажаючих подзвонити у дзвони: у пасхальні дні це дозволено робити всім, на відміну від інших днів року.
А от сувенірний ярмарок був зовсім невеличкий. Трохи думала, взяти Грицю дерев'яний свисток чи дерев'яну машинку, в результаті не взяла нічого. В нас і так вже іграшки складати немає куди.
Народні артисти на свято приїхали зо всіх районів Буковини - від Путильщини до Кельменеччини.
От Глибока яка кльова.
А це Герца.
Хоча на всіх буковинських святах я виглядає Сторожинеччину.
І тут знайшла: от яка Ропча красива. Я їх минулими роками на Красноїльській полонині бачила.
Дуже і дуже фотогенічна дівчина. Не знаю звідки.
Спека стояла літня, затінок був - бо листя вже справжнє, нехай і яскраво-смарагдове...
але мені було не до пошуків затінку, бо з 13-00 і до 14-00 на одній з сцен скансену давав шикарний, шикарний концерт Заслужений академічний буковинський ансамбль пісні і танцю. Я таке люблю.
І ні за що не пропущу.
Ще один колектив в скарбничку пам'яті (там вже є ансамблі Вірського, І.Моїсеєва, "Мазовше", "Надзбручанка" і дивовижний "Любисток" з Теребовлі.
Співають буковинці дуже й дуже. "Плавай, плавай, шабелино" в їхньому виконанні - шедевр.
Хоча і ті, хто ще не заслужені і не академічні, теж стараються.
Звичайно ж, мені хочеться показувати фоти Гриця. Десятки, сотні фот Гриця. Але в мене є совість, тому я буду робити такі от партизанські вилазки з грицьо-фотами і вставляти їх раптово і несподівано в різні місця (як от третій кадр у цьому пості, гиги).
Гарні люди буковинці.
І яскраві.
Хода великодніх кошиків від усіх регіонів області.
Від сцени № 1 до сцени № 2.
Про кошики мені розказували - це дитячий, то дорослий, то ритуальний якийсь, з маком-медом, а той діти для солдатів зібрали (правда, солдатів не було).
РАПТОВА ПЕРЕБИВКА ГРИЦЕМ!
Всі кошики в рушниках і свічках, тому я - чесно - особливої різниці не помітила.
Самі переконайтесь.
Ще фото.
Потім ще були концерти, але в нас дома велика господарка, п'ять котів (Кашка-Какашка-Луана-Анєля 10 квітня народила хлопчика і дівчинку, кому треба буде небесної краси кошеня, звертайтесь), то ми поїхали вже собі.
Ну і знову Гриць.
