Рівно 12 годин тому я пішла з четвертого, нарешті міжнародного фестивалю "Маланка-фест", а викроїти час на сякий-такий звіт в жж виходить тільки зараз, глибоко вночі.
То все пусте, головне - те відчуття абсолютного щастя, за яким я і полюю на маланках. Сьогодні в Чернівцях його було особливо багато.
Організаційні кандібобери залишимо за бортом. З чернівецьких газет пульсували новини: "Парад буде о 15-00. Ну, може, о 16-00. Гаразд, о 12-30".
Смішно це все - намагатися спрогнозувати і скерувати святкову ходу середмістям.
Не тому навіть, що 42 маланкарських колективи утворюють якийсь живий над-організм, котрий робитиме все по своїй волі, ні. А тому, що Маланка-фест - ДУЖЕ популярний захід не лише у маланкарів і калушарів, а й у публіки.
Ось настільки популярний. Це рухається колона, торуючи шлях серед глядачів як атомний льодокол серед айсбергів.
Якщо зараз ви подивитесь картинки і захочете побачити Маланка-фест вживу, подивіться власне на цю картинку - і зважте свою силу, інтровертивність і любов до натовпів. Навіть жителі Бангладешу не призвичаєні до таких урмищ народу, які буквально скрізь по маршруту святкової ходи - а жителі Бангладешу призвичаїлися вже до всіляких негараздів і в цьому питанні набагато витриваліші за вас. За мене то взагалі на порядок.
Юрби - велетенські. Загородиш комусь сонце з чергової платформи - ні, не шипітимуть, а намагатимуться вдарити. Скандалів "Вас тут не стояло" навколо більше, ніж у чергах в собез, а собез - це втілення пекла на землі.
Ну і хай собі сваряться, свою велетенську дозу щастя я отримала. Це з старими знайомими з Шебутинців. Фотав чортик Женя, котрий вже ТАК виріс, що з чортів розжалуваний.
Женя вже козак.
А звання чортика неначе вимпел отримав женін брат.
Скрипку отримав хтось інший.
Чималий шмат моєї дози радощі - від того, що навколо так багато знайомих обличь - і що ті обличчя мене теж впізнають.
Чудовий жид з крамом - і зегарками! - з минулорічного свята у Кельменцях. Завтра в Кельменцях районний фестиваль, але завтра Григорій зі мною цілий день сидітиме, так що от.
Горбова мене впізнавала! Іііііііііііііііііієєєєєєєєєєєєєє! Страшно приємно, вони там справді всі класні-прекласні, я дуже за них вболівала.
Бо ж і 13-метровий дракон вартий першого місця у переберії,
Це ж саме він став сенсацією цьогорічного фесту, а не якісь там платформи зі смурфиками і кіндер-сюрпризами.
І маланкарська частина у Горбової могутня - вони її привезли у повному обсязі, і це справді вражало.
Бики, минулорічна сенсація з Горбової, так запали в голови Чагору, що там спробували повторити механічних тваринок теж:
Вийшло трішки кострубато. У биків з Горбової лапи рухаються, пар з ротів йде, а тут - так, муляж з пап'є-маше, не більше.
А ще мені страшно сподобався виступ Горбової на концерті на площі Філармонії увечері.
Я дивилася концерт в прямій трансляції в інеті, вже вдома. Зараз мене з'їдять подумки всі знайомі маланкарі, але на мою думку Горбова виступила практично ідеально. Дуже масштабно, злагоджено, щиро і пафосно (по-хорошому пафосно). Вони приїхали перемагати - і за всіма розкладами мали перемогти.
Так як було оголошено, що переможці минулих років вже не мають права претендувати на перше місце, я була впевнена, що виграє Горбова -
а другими будуть або Тарашани,
або улюбленці мої з Костичан (пану Мунтяну великий привіт! Ви класні!).
Муахаха, але я не вгадала жодного переможця, про що буде нижче.
Так, от переважна більшість маланок цьогоріч була вже мені добре знайома - як кіцманські метросексуали-мілітаристи з "А калина не верба"
чи маланка з Горішніх Шерівців, ветеран дійства.
Але були й ух які новачки.
Приміром, десант з Молдови (виходячи з транспаранту і оголошень журі, це єдиний фольклорний колектив у Молдові. Аж така там скрута з фольклорними колективами :о)).
Були дві групи маланкарів з Черкащини (зовсім ошалілі від буковинських переберій - це вам не захід за сценарієм, це дика стихія, тим і цінна).
і найяскравіші гості - "Арканул" з університета Штефана чел Маре у Сучаві (Румунія).
такий там циган з бубном. І ножем (а в голові в мене все чомусь "и головешки! И головешки!").
Зараз-зараз, треба знайти їхніх ведмедів, так кльові ведмеді, тільки зараз майже третя ночі -і шукається погано...
О, ось вони.
І коза їхня, хороша.
Саме Сучава і зробила захід міжнародним по-справжньому. Молдавська делегація чомусь була занадто тихою.
Бурдюг у трубі.
Все, засинаю, далі якнайшвидше.
Це Чагор, здається (чи Коровія?) -я вчора бачила їх здалеку і подумала, що це знущання над Шумахером у комі. Ні, це знущання над українським автопромом у комі.
Новодністровськ, здається. Нє, все ж не Новодністровськ. Вітрянка?
У Новодністровська півкоманди навіть над костюмами не думало - прийшло у касках і спецівкахз ГЕС. :о)
Ні, це ота шалена, неймовірна Кельменеччина. Запалювали перед початком ходи по-чорному.
Черкащина стояла кам'яна, як бюст Тараса Григоровича на сільській площі - такого буйства вони не очікували :о)
Я підкрадалася до всіх трубачів, вони, напевно, думали, що я якийсь трубачівський маньяк.
І ще від Тарашанів перед початком фестивалю відліпитися не могла. Ну подобаються вони мені.
І музика у них красива.
І танці.
Заставнівщина і Сокирянщина стояли поруч з Черкасами - і робили все, що могли, аби в центру України таки відбувся культурний анафілактичний шок.
Заставнівщина, здається.
О! О! О! Я беруся фотографувати пряму трансляцію - а пряма трансляція бере і транслює мене і розказує про мене якісь захмарні лестощі. Я кричала "Ура!". Тепер треба знайти цю трансляцію і посоромитися з власної поведінки на публіці.
Черкащина у дії. Красиві з ними вийшли кадри.
І про політику.
У Чагора сталеві яйця. Молодці. Дві машини.
Попереду пазик - "Охорона царя" з мілкими політичними сошками місцевого розливу. Позаду на платформі фігури більш знакові і знайомі (хоча половина фамілій була мені невідома).
У Генадія Москаля на спині напис "Дякую, що я Москаль". Біля буратіни-міхайлишина з ключиком - колишній мер М.Федорук.
Маски зроблені неймовірно схожими з оригіналами.
Ці дісті євро пан Арсеній люб'язно віддав мені, десь в кишені куртки валяються.
Харабара! Таким прізвищем викликаються демони.
А, ну так про схожість - самі дивіться.
Ось оригінал губернатора Буковини штемпелює конверти, присвячені маланці.
Поруч посол Австрії і пан Міхайлишин (Буратіно). Реально дуже схожі. Фірташ був теж один в один. Не знаю, хто робив Чагору маски, але в тій людині помирає великий скульптор. Так передати схожість облич кустарними засобами - це треба мати талант.
Dixi.
Черкащина привезла маску теж трохи схожу на оригінал - Тараса Григоровича.
Тепер давайте про Вашківці.
Розумною ідеєю було розпорошити вашківецьку переберію у колоні, бо йди вони суцільним потоком - і не збудешся, і всім іншим вже не залишиться часу. А так платформа Чагора - шматок вашковецької делегації, румуни пройшли - і знову Вашківці, ну і так далі.
У Вашківців яйця з тієї ж сталі, що й у Чагора. Цей бортник плазував дуже довго перед міліціонером. А одна з перебраних полізла до іншого з ніжними, такими ніжними поцілунками.
Навіть не знітився
Так от про яйця.
На машині з Гаями Фоксами ("рімембе, рімембе зе фіфс ов Новембер") було кілька гасел, котрі протривали навіть не половину параду.
І ще: "Я знаю, що таке війна -
у мене шрам є від яйця". І ще кількома. Молодці.
Хоча були і прості такі вашківці, звичні.
Ноосфера маланки - ще один аспект. Кілька Дзідзьов (я знаю, що це співак, але що він там співає, не знаю. Будь ласка, не просвіщайте мене на цей рахунок :о)
Музика - матерія тонка, про смаки тут як почнеш сперечатися - так до вечора не закінчиш. А я спати хочу.
В Тарашанів класна музика. Я вже писала, я знаю.
Я вже просто ліплю картинки без послідовності в оповіді, бо втомилась.
Циганочка з виходом. В гімнастичний астрал.
Кельменеччина ю-ху.
Берегометівський загін УПА привіз машину моєї мрії.
Кращий у світі БМВ з хмельницькими номерами. Де взяли автівку, не призналися. Партизани.
А перед ними - чергова порція Вашківців.
Це фото вже було чи ні? Хто ж згадає.
Починалася хода двома справжніми, гарними каретами з панами. Білою і чорною. Це не перебрані. Це не маланка. Це так собі щось їде. Нашо - не знаю. Пани - вони не дуже маланкують. Сучасні чернівецькі пани теж часто до цього звичаю ставляться без особливої шани.
Хоча австрійському послу щиро сподобалося дійство.
Та є, є ті, кому від маланки по шкірі мурахи ненависті. І повзають, повзають. Бо "село наїхало", бо шумлять, бо дикі, некультурні, сіна якогось на комбайнах у старий австрійський центр навезли.
Мені здається, у більшості цих рафінованих снобів...
о, про рафінованість - Вашківці пригостили хлібом з медом. Чемно з'їла, але це солодка бомба.
Так от, у більшості рафінованих снобів напевне діди-прадіди маланкували так, що гуло.
але щось всередині заставляє цього походження від сохи стидатися - звідси і ці верески в тролейбусі "Ну нафіга це все!". Хоча більшість народу в'язи скручувала, дивилась на маланки. І в автобусі додому половина пасажирів їхала саме з фестивалю.
Справа не в тому, як часто ходять маланкарі в оперу і чи вміють користуватися виделками. Справа у дефіциті. Все, що дефіцитне, коштує дорого. Щирість і жива радість - дуже, дуже цінний товар. Якщо сноби і україно- (чи румуно-)фоби цього не розуміють, вони самі себе обкрадають на шматочок щастя (с) М.Чечетов.
Давайте ще про ноосферу.
ТРИ "Лісапетних батальони". ТРИ. Вашківці, Брусниця і Чагор.
Шкода, живої Наталії Фаліон у Чернівцях не було - той би ще сюр вийшов.
Тим більш, у Вашківців маски досить схожі були.
"Я просто богиня".
Позують і рвуть баяни з задоволенням.
І труси-труси-труси.
Я завжди розбавляю фоти маланка-фесту фотами красунь, чому б і зараз так не зробити. Красуня. І шапка позаду красива.
І знову сіно біля театру. Сноби, напевно, буркотять, що колись таких коней навіть до міста би не пустили. Сноби хай йдуть лісом.
Вашківці такі Вашківці.
Див. підпис до картинки вище.
О, це був дуже смішний і кльово продуманий костюм, шкода, фоти ніякі вийшли у мене.
Тарашани на параді.
Суховерхівська маланка.
Літаючу цеглу я й минулого року знімала.
Жива коза з Вашківців.
Живі клоуни не знаю звідки.
Як мене дратують всі ці алюзії на срср - як псевдо-міських снобів дратують маланки. Бррр.
Так, час про розподіл місць.
Це був шок для мене. Бо знову - казали одне (старі чемпіони більше не перемагатимуть), а вийшло все по-іншому.
Черкаси, Молдова і Сучава - весільні генерали без нагород.
П'єдестал:
30 тис. за переберію - Вашківці (серйозно? Я дуже сподівалася, це буде Горбова з драконом).
3 місце серед маланок - Горішні Ширівці.
2 місце - Горбова (і я трохи дивуюся, хто ж виграв).
1 місце...
Ну ви вже здогадалися. Фатум жартує з мене цьогоріч дуже вже жорстко.
КРАСНОЇЛЬСЬК. Вічні мої чемпіони.
Вони були тут, на фесті - але ми знову розминулися (у колоні їх не було, а потім я поїхала додому. Більшість вважатиме, що це офтоп, але це не він: кесарський розтин - зло, уникайте його, якщо немає показань. У мене було два відносних і одне пряме, у мене не було шансів уникнути КР, але це ЗЛО. І відновлюватися після нього треба довго. Різаний живіт розлучив мене цього фесту з Сусом, Тражанами і Путною. Дуже неприємно, дуже. Дуже.
От такі чемпіони.
Вашківці вперше приїхали без мушкетерів - нічо, мушкетерів навезла Коровія :о).
Металіка від Брусниці.
Правда, вони називали себе чомусь панками, а грав у них взагалі якийсь старий метал на кшталт Iron Maiden.
Але вони мені все одно сподобалися зі зрозумілих причин :о)
Шкода, що сонце швидко сховалося і запанувала мряка.
Ну і часу мало. І стан ще не дозволяє бігати. І взагалі.
Тепер цілий рік до наступних маланок. Довго це. :о)