Бояни святкують: в очікуванні Красноїльська
Країна маргіналізується православизується з страшною силою: міжміський транспорт сьогодні ходив абияк, рейси скасовували, автобуси ламались, водії автівок, переповнені християнсько-різдвяним духом, голосуючих не підбирали. Тим не менш, в Бояни ми таки потрапили - бо було заради чого. Дивіться.
Про гуцульську коляду я розповідала минулого року (понад 200 км від дому). Хто б подумав, що дістатися коляди молдавської (кілометрів 75 від рідної хати, це хіба відстань?) буде не менш важко, ніж Карпат рік тому. Ну але все вдалося, а те, що зараз відігріваюся під купою ковдр - ну так за все ж треба платити. :о)
Про те, що їдемо з купою пересадок не дарма, стало зрозуміло ще в автобусі: до Боян вже в Припрутті підсідали пасажири. а перед бусиком їхала відкрита платформа з купою перебраних.
Як не старалися, на 12-00 не встигли. Були о 12-10. Правда, на той час колишній парк атракціонів був ще пустий, зі сцени лунали молдавські колядки, а під "Буковинською зіркою" розривав холодне повітря хорою оркестр. Подекуди траплялися майбутні учасники святкувань.
Думаєте, то хлопчик і дівчинка? Нє, то тільки хлопчики - маланкування в Боянах, як і в Красноїльську чи Вашківцях, справа суто чоловіча. Але в костюмах є багато жіночих елементів. А це - фрагмент штанців і взуття :о).
Забігла в примарію запитати, коли ж почнуть (вчора я їм півдня названювала, ніхто слухавку не взяв). В кабінеті сиділи примар (обраний явно не за ввічливість чи делікатність) і дід мороз зі снігуркою.
- Начнём когда?, - гиркнув примар з страшним акцентом і українським прізвищем, - Сегодня!
Ой який крутий, напевно з партії регіонів :о). Ну але за секунду вибила з нього потрібну інформацію: ми вже готові, ми вже б і йшли, на народ чекаємо.
Тут явно переплутались причини і наслідки. Але про це трохи пізніше. А поки відловлені біля примарії дівчатка - гарненькі.
О, ось наш герой з конвоєм з казкових персонажів направляється до сцени. Майдан все ще пустий.
Але варто було нечисленним глядачам побачити мера з дідом, як нечисленність перетворилася на ой-ти-ж-ні-фіга-собі-яку масовість.
Поки на сцені виступали один за одним дитячі колективи, в натовпі почулися звуки. Щось там робиться. Йдуть!
Маланки з різних кутів села наближались до майдану - і танцювали ще на вулиці. А вже як виплясували посеред односільчан!
Загальний принцип схожий на інші маланки: є ватажок-калфа, його ватага слухає його наказів і танцює за його командою. Але тут немає ведмедів, звичних за Красноїльськом. Тут є КОНІ. Коней я вам вже колись теж показувала.
Знаєте, що дивно? Що маланкарі такі розцяцьковані, яскраві, а жезл всевладдя в руках у ватага - простий такий дерев'яний отесанок. Не все те золото, коротше. :о) (Ватаг жахливо нагадує Ігоря Скальського, який забув всю свою ввічливість, виховання і над-високий IQ - і трішки відсидів на якихось нарах. Ну або це в мене такий погляд на людей злий, не знаю).
Мама коней раніше не бачила - і назвала те, що відбувалося, "танцем одинокого коня".
Музиків, до речі, було аж п'ять оркестрів - всі кльові.
Поки перша маланка танцює біля сцени (на сцені колядують і колядують дошколята), наступна вже дихає у плечі - і влаштувала танц-майданчик просто посеред траси.
Вони цього моменту рік чекають.
As far as святкування у Боянах за пропорцією автентика - китайські маски - безумовний чемпіон автентики (у Вашківцях китай давно вже переміг). Боюся, за кілька років ситуація зміниться на гірше.
Бо паростки глобалізації вже сходять. (Це фото було опубліковано в журналы "Країна")
Це вже третя (чи четверта?) група. Низький старт.
Вояк веде золотоволосого ангела з палаючим мечем (серафім, точно вам кажу!) і пухнастими крильцями. Самостійно янгелятко пересуватися не дуже зможе - така корона на голові...
Музики вшкварили польку - і понеслося.
Народу... Зробити справді влучний кадр було практично неможливо :о(
Всі сороки і схиблені на біжутерії кралі світу заздрять вам, пацани з Боянів!
А ви найкраще позуєте, це я вже й сама зрозуміла :о)
Вони в тіні, вони позаду - але яке ж свято без них?
"А я люблю военных, красивых, здоровенных" - це про боянівську маланку. Давайте на нагороди подивимося.
Дешево і сердито. Нє, справді ж дешево - і сердито!
Як і в інших місцях, гарненький юнак-Маланка ходить у жіночому вбранні. Але лише в Боянах у нього в руках букет - часом застромлений у коровай. Як морковку перед віслючковим носом, так Маланка цей букет підносить до конячої морди - і кінь крутиться в той бік, куди вирішила Маланка.
Крутиться дуже швидко, дрібно-дрібно перебираючи ногами - дуже своєрідний танок виходить. І часом хлопцям трішки важко.
Ну правильно,а там вже нова група йде. До команданта я б в не святковий день підійти б побоялася, чесно.
Ось власне одна з Маланок. У вельоні-фаті - чи це хустка така?
Ця ватага була найдорослішою. Але танцювала так само затято, як і підлітки.
На кадрі без облич можна зосередити увагу на костюмі - і особливо на рукавах сорочки Маланки. Ага, ага. Золотом вишито.
Публіка. У малечі шикарна тайстра-сумка.
Теж публіка під сценою.
А на сцені хлопчаки намагаються перетанцювати один одного. Серед перших рядів публіки (бабусі і мами) дика ажитація.
А дівчаткам танцювати не дають. Стій, співай і зірку тримай. Дискримінація!
От після такої дискримінації хіба здивує такий погляд з під лоба на снігурку? Розкомандувалась тут... До речі, як хто не бачив ще - сама гарна і багата снігурка Всесвіту теж з Буковини.
Поки на сцені різдвяна ідилія, на трасі - розбій і рекет. Зігнані з усієї області міліціонери з усмішками дивляться, що робиться в центрі Боян - а там ТАКИЙ корок...
Діють зухвало, але насправді все значно м'якіше, аніж в Вашківцях - чи тим більше Горошовій. Просити - просять, але як не дадуть, то й нічого. Показують великий палець - ок, мовляв - і йдуть до наступної машини.
Повернімося на майдан. Рев від свитсків стоїть жахливий - так треба :о)
Пекельно-серйозне дитинча-коняшка.
Труби заходяться у польках. Все так яскраво, так щиро - на межі.
Маланка і офіцер-вершник.
і знову вони.
Знаєте, що саме смішне? Ось ці політичні ренегати - це ж фактично шпигуни і чужоземці. Нехай між Боянами і Припруттям немає жодних кордонів, одне село перетікає в інше, але святкування ан майдані - це таке суто боянівське, локальне. А перебрані з Юлею - здається, вони таки з Припруття :о).
Он які артистичні.
Ну і час вибачитись за такий масований фото-спам. :о)
