Ці дивні українці.
В мене вже колись був пост про те, які поради дають одні іноземці іншим перед поїздкою в Україну.
Але хто де коли вважав Вікіпедію і подібні ресурси солідним джерелом? Книга, тим більш видана в потужному видавництві - це значно вагоміше. Отже, путівник Ендрю Еванса Ukraine від англійського видавнитцва Bradt, видання 2 і 3 (2007 і 2010 рр.). В мережі представлений широко - і в Гугль-буксах,і на Амазоні можна погортати книжку.
Переклад подається скорочений, для тих, хто чомусь зовсім не знає англійької (ну раптом такі ще є?)
"Насправді, Україна хіба не остання країна в Європі, подорожувати по якій дешевше, аніж залишатися вдома" - це в нас буде в якості зачину. Ну що, поїхали?
Українські дороги
В цій книзі недостатньо сторінок, щоб перечислити причини, чому ви не повинні їхати в Україну автівкою, і тим не менш люди роблять це весь час.
Для більшості (подорожуючих) все добре, аж поки вони не заїдуть в країну. Якщо ви можете собі дозволити приїхати на старій машин,. котру не шкода втратити, тоді вперед.
Український стиль водіння
Зрозумійте, що яким би добрим водієм ви не були, вам доведеться використати свої оборонні навички водіння супроти самих образливих водіїв світу. В принципі, в Україні нульова толеранція до п'яних за кермом, і при цьому майже всі водять так, неначе вони напилися. Всі ганяють, всі обганяють на однополосних дорогах, і всі ігнорують пішоходів, дорожні знаки і сигнали.Якщо ви приймаєте таке узагальнення, тоді вперед. А, і ще - українські дороги жахливі.
Українські потяги
Непогана ідея взяти з собою додаткову пляшку води, бо вікна (в поїздах) постійно закриті і повітря стає досить гарячим. Вагони-ресторани все ще існують, але нечасто пропонують щедру готову їжу, як це було колись. Зараз все просте і звичне: суп з пакету, розчинна кава, сухі булочки. Поїзд буде зупинятися в стількох місцях, що бабушкі будуть підстрибувати біля дверей, щоб продати вам пірожки (булочки з начинкою), гарячі вареники, напої і навіть вуджених курчат і поросят.
Якщо ви в нічному потязі і ваша зупинка не є кінцевою, провідник розбудить вас. Будьте готові вистрибувати швидко: на маленьких станціях потяг стоїть 1-2 хв.
В іншому випадку весь поїзд прокинеться разом - зі світлом і голосною поп-музикою. Ви дізнаєтесь, що ранком всі люди зайняті чищенням зубів і голінням у коридорі, переодяганням та перепаковуванням речей. Вам може знадобитися 12 годин, щоб подолати 300 км, але ви проспите більшу частину дороги і познайомитесь з найвеличнішою традицією подорожування в Україні.
Поїзди пригнічуюче повільні і навіть не дивлячись на тісні ряди прямих дерев'яних лавиць, вагони завжди переповнені. Електрички жаркі і позбавлені повітря влітку і абсолютно заморожені взимку. Якщо ви хочете вибратись кудись в провінцію, можливо, краще скористатися автобусом, хоча в такому разі ви й пропустити яскравий шматок справжньої України.
Не сподівайтесь "побачити Україну" зі свого місця в поїзді. Роки бруду і диму затемнили вікна, через що види за вікном скоріше тьм'яні, ніж містичні. Крім того, радянське правительство засадило дерева вздовж головних залізничних шляхів, щоб подорожуючі не могли побачити політично-вразливі частини країни. Влітку це виглядає так, неначе ви їдете по зеленому тунелю. Та подих може часом перехопити, коли через вікно ви побачите фантастичні поля соняшників чи вкритий кригою ліс.
Купейні вагони містять 7 купе, і четверте купе в середині вагону вважається найтихішим. Якщо вам дісталися квитки на верхню праву полицю сьомого купе, то знайте, що на касирку ви не справили гарного враження - або ви були останнім, хто купив квиток. З іншого боку туалет, і двері будуть хлопати всю ніч. Їхати плацкартом навряд чи варто через економію в кілька гривень.
Плацкарт - це вагон нижчого класу, щільно напакований рядами маленьких лавиць, який не дуже відрізняється від вагонів для худоби.
Українські автобуси
Квитки можна купити заздалегідь або в автобусі. Як правило квитки - це крихітні папірці, схожі на чеки, які ви відразу викидуєте. Часом вони з місцями, часом без, але люди все одно сидять де хочуть.
Більшість людей користається лише громадським транспортом, і ви будете здивовані кількістю тіл, які вмістилися в один автобус чи вагон.
Українська музика і культура
Українські народні пісні як правило про любов, водку або про любов і водку.
Внутрішнє поціновування високої культури не може перешкодити розповсюдженню депресивного культурного вакууму. Низьколобі мафіозні нрави мають все ще великий вплив: казино і гральні автомати заполонили країну неначе таргани, стриптиз і проститутки рекламуються скрізь, а всі діти проводять вільний час вбиваючи один одного за компьютерними іграми. Сподіваємося, це не надовго.
(Про свято Івана Купала):
Якщо вінок пливе, вона вийде заміж протягом року, якщо потоне, то ні ("винок" символізує любов і захист, звідси українське слово для одруження: "вінчання").
Українці підносять письменників на такий високий п'єдестал, що вони називатимуть письменника журналістом - аж поки він не помре (а тоді вони назовуть його письменником).
Про монастир домініканців у Кам'янці-Подільському: Храм св. Миколая або Домініканський монастир, зведений в стилі, відомому як позна бароко.
Екскурсоводам на замітку.
Українські музеї
Ходити як вам заманеться не можна, і якщо ви пропустите кімнату або підете в "неправильному" напрямку, ви зіштовхнетесь з гнівом "бабушкі". Через нестачу коштів в музеях нечасто працює опалення, і наглядачі не вмикають світло, аж поки ви не увійдете до зали. Феномен світла, яке вмикається-вимикається згідно вашого руху, справляє враження власної значимості.
Українські готелі
Українці люблять блискучі речі, всілякий гламур, блискітки і прояви достатку. Більшість нових готелей, які вам трапляться, продемонструють крикливі докази тяги до розуміння розкоші по-місцевому.
Українська любов до візиток
Також українці люблять візитівки і користаються ними з упоїнням. Якщо в вас є візитки, беріть з собою багато.
Українці і росіяни
Сленгове слово, яким росіяни називають українців - "хохол" (від татарських слів "жовтий" і "блакитний"). В свою чергу, українці часом грубо називають росіян "Котсап", що означає "маленький козлик", але має такий самий ефект як "придурок" в англ.мові.
Українська їжа
Одесса отримує приз за найкращу вуличну їжу, здаємося. Сучасна вулична кухня відображає "дружбу народів" та мульти-культурність радянських часів. Чебурекі, що походять з Криму та Кавказу, мають начинку з приправленого м'яса і цибулі, але їхні поживні якості походять з важкого жиру, що залишається у вас на пальцях.
Існує багато анекдотів про те, яка класна штука сало: Коли прекрасна жінка висадилась на безлюдному острові, викинутий колись на берег росіянин закричав такому ж викинутому українцю на сусідньому острові, щоб той швидко плив - те, чого він так хотів, з'явилося на острові. Українець стрибнув у море і гарячково поплив, викрикуючи: "Сало! Сало!"
На щастя, розпад радянської економіки не прикінчив українську кондитерську промисловість. Цукерки в яскравих обгортках продаються на вагу на вулицях, в магазинах і навіть є в ресторанних меню. Спробуйте "Бєлочка" ("Бурундук"), смачний горіховий шоколад або хрусткі "Метіори", маленькі кульки з горіхів і меду, вкриті чорним шоколадом.
В Україні не існує концепції традиційного сніданку: вранці українці їдять те саме, що й вдень, тільки в меншій кількості.
Подорожувати без їжі в Україні вважається гріхом, і люди, котрих ви тільки-но зустріли, можуть спакувати вам велетенські кошики на наступний етап вашої подорожі, навіть якщо це лише двохгодинна поїздка автобусом.
"Не пийте воду!" - повністю відноситься до України, і це найкраща порада для здорової подорожі. Не звертайте увагу на свинцові труби, заплутані системи сточних вод і звіринець гастрономічних розладів - вода просто погана на смак, від неї ви захворієте. Пийте бутильовану або кип'ячену воду.
Бурхливий вільний ринок спричинив такий розквіт тематичних їдалень, який присоромив би й Волта Діснея. Українські тематичні ресторани все розповсюджуються і розповсюджуються, і варьюються від дуже стильних (механічні корови і козаки, що співають) до більш сільських і витонченних (офіціантки в вишитих сорочках і справжня українська кухня). Учасники організованих тургруп страждають від перевантаження українськими тематичними ресторанами вже на третій-четвертий день подорожі і голосно цікавляться, де б знайти "нормальний" ресторан. На жаль, тематичні ресторани зараз в моді.
Одяг українців
В Україні вас судять по одягу, і українці вдягають свої найкращі вбрання та взуття на публіку - і немає значення, наскільки вони насправді бідні. Західна звичка вдягатися просто в дорогу викликає шок, тому що українці сприймають всіх гостей із Заходу як багатіїв, які мали б подорожувати в дизайнерському одязі і з діамантовими браслетами.
В Україні влітку досить жарко (+30), і люди починають роздягатися. Жінки носять вузький одяг, а багато чоловіків, що працюють на полях, вдягнені лише в білизну. (...) В інші пори року ви будете здивовані, як жінки на високих підборах ніколи не падають на кризі і як чоловіки не дають своїм штанькам запачкатися.
Українські туалети
Цікаво, як ми судимо про країну на підставі якості мандрівки до туалету. Виходячи з цього критерію, Україна є десь нижче за Швецію, але трішки вище за західний Китай. Якщо вам пощастить, ви зможете скористатися старомодним українським туалетним папером - посвятою переробці відходів, на якій все ще видно і відчувається паперова маса. Кажуть, вже немає наеобхідності набивати свій чемодан туалетним папером вдома, бо м'який, пухнастий (і з ароматами) туалетний папір зараз широко розповсюджений в Україні. В 9 випадках з 10 в громадській вбиральні не буде взагалі паперу, так що заховати в кишеню серветки з ресторану - все ще розумна запопадливість. Якщо ви шукаєте туалет, думайте як соціаліст (вокзали і автобусні станції, великі парки, площі).
Відвідавши кілька сотень громадських вбиралень в Україні, можу повідомити, що найкращі туалети в бізнес-класі залу очікування в аеропорту Бориспіль, найгірший же був знайдений на першому поверсі чернівецького вокзалу.
Під час довгих поїздок на автобусі буде принаймні одна зупинка на відпочинок кожні дві години. В деяких сільських регіонах більшість вбиралень - неоковирні цегляні або цементні хатки без опалення і з глибокою і небезпечною дирою в підлозі.
Українські реалії
Туристи часто шоковані тим, що українці вірять: тебе обікрали (ти втрапив у кримінальну пригоду) - сам винен, що не забезпечився від такого. Будьте розсудливими. Наприклад, українці ніколи не відкриють двері, не запитавши "Кто там?" і не перевіривши, хто ж там.
Українська народна медицина - захоплююча тема, і вам обов'язково запропонують якесь саморобне зілля, часом з екстранормальними властивостями. "Бабушкі" збирають висушені трави і продають їх на вулицях як ліки. Перечисліть свої симптоми - і вони змішають для вас трав'яний чай, який - як вони кажуть - вилікує вас від всього. Гірчична пудра та гірчичники також ефективні для полегшення застуди в грудній клітині.
"Екстрасенса" - українсько-російська версія ясновидців. Наділені цією силою (як правило старші жінки або "бабушкі") можуть бачити майбутнє і діяти в інтересах чи проти когось за допомогою чорної та білої магії. Ритуали засновані на фізичних проявах метафізичних ідей і як правило включають використання православних ікон, біблії та хрестів. Використання трав для медичних цілей також нормально поєднується з певним сортом паранормального зцілення за допомогою "біоенергетики".
Подорожуючи з листопада по березень, беріть теплі речі. Вулиці ніколи не прибираються від снігу, так що на всіх дорогах формується товста крига, яка пізніше перетворюється в сіре місиво і болото навесні.
Слов'янське язичництво повернулося і розповсюдилося останніми роками серед невеликих груп, але з усією повагою - більшість української духовності і так глибоко зав'язла в ранньому язичництві.
Тут про те, що в багатьох селян нема камер - і вони проситимуть іноземців прислати їм карточку - тож варто дотриматися слова. "Ви побачите, що як тільки дорослі встануть перед камерою, посмішку на їх обличчях замінить серйозна гримаса, яка презентує вічно-похмуре радянське "обличчя на паспорт". Якщо хочете, щоб хтось посміхнувся, тримайте камеру і поговоріть з ними хвилинку, або зробіть вигляд, що ви вже зробили кадр, скажіть "Всьо" - і тоді вони посміхнуться з полегшенням.
Нижче про те, що не намагайтеся обдурити працівників музеїв, фотографуючи без спеціального квитка - "вони переслідуватимуть вас".
Поради для жінок, які приїхали в Україну
Головна порада - не подорожувати автостопом, і це мене дуже засмучує, бо як мені ще подорожувати? Я вирішила давати цитати без коментарів, а про автостоп не коментувати не вийде, тому подивимось на інші поради.
скажіть приставучому чоловіку, що ви ортодоксальна віруюча ("Я вєрушая") - і він від вас відчепиться.
Українські пиятики
Відмовитися від випивки вважається великою грубістю і для декотрих має таке ж значення, як відмова потиснути руку. Якщо ви непитущий або просто не хочете пити, рішуче "Нієт!" навряд чи спрацює. Більшого розуміння і меншої образи досягнете, посилаючись на релігійні причини та стан здоров'я. Немає різниці, наскільки багато ви п'єте, навіть не думайте триматися з українцями в цьому на рівних
На днях народженнях. весіллях, річницях, святах і майже на всіх своїх зібраннях українці проголошують римовані тости один до одного і особливо до тих, кого вшановують. Так як ви закордонний гість, вам присвячуватимуть тости, і очікується, що ви виголосите тост навзаєм. Просте "Дякую! чи "Будьмо" не спрацює. Будьте громогласними і розлогими, а закінчить з дуже докладним побажанням удачі, наприклад: "щоб наш самий мудрий і прегарний господар відкрив секрет щастя і багатства протягом року!"
Але хто де коли вважав Вікіпедію і подібні ресурси солідним джерелом? Книга, тим більш видана в потужному видавництві - це значно вагоміше. Отже, путівник Ендрю Еванса Ukraine від англійського видавнитцва Bradt, видання 2 і 3 (2007 і 2010 рр.). В мережі представлений широко - і в Гугль-буксах,і на Амазоні можна погортати книжку.
Переклад подається скорочений, для тих, хто чомусь зовсім не знає англійької (ну раптом такі ще є?)
"Насправді, Україна хіба не остання країна в Європі, подорожувати по якій дешевше, аніж залишатися вдома" - це в нас буде в якості зачину. Ну що, поїхали?
Українські дороги
В цій книзі недостатньо сторінок, щоб перечислити причини, чому ви не повинні їхати в Україну автівкою, і тим не менш люди роблять це весь час.
Для більшості (подорожуючих) все добре, аж поки вони не заїдуть в країну. Якщо ви можете собі дозволити приїхати на старій машин,. котру не шкода втратити, тоді вперед.
Український стиль водіння
Зрозумійте, що яким би добрим водієм ви не були, вам доведеться використати свої оборонні навички водіння супроти самих образливих водіїв світу. В принципі, в Україні нульова толеранція до п'яних за кермом, і при цьому майже всі водять так, неначе вони напилися. Всі ганяють, всі обганяють на однополосних дорогах, і всі ігнорують пішоходів, дорожні знаки і сигнали.Якщо ви приймаєте таке узагальнення, тоді вперед. А, і ще - українські дороги жахливі.
Українські потяги
Непогана ідея взяти з собою додаткову пляшку води, бо вікна (в поїздах) постійно закриті і повітря стає досить гарячим. Вагони-ресторани все ще існують, але нечасто пропонують щедру готову їжу, як це було колись. Зараз все просте і звичне: суп з пакету, розчинна кава, сухі булочки. Поїзд буде зупинятися в стількох місцях, що бабушкі будуть підстрибувати біля дверей, щоб продати вам пірожки (булочки з начинкою), гарячі вареники, напої і навіть вуджених курчат і поросят.
Якщо ви в нічному потязі і ваша зупинка не є кінцевою, провідник розбудить вас. Будьте готові вистрибувати швидко: на маленьких станціях потяг стоїть 1-2 хв.
В іншому випадку весь поїзд прокинеться разом - зі світлом і голосною поп-музикою. Ви дізнаєтесь, що ранком всі люди зайняті чищенням зубів і голінням у коридорі, переодяганням та перепаковуванням речей. Вам може знадобитися 12 годин, щоб подолати 300 км, але ви проспите більшу частину дороги і познайомитесь з найвеличнішою традицією подорожування в Україні.
Поїзди пригнічуюче повільні і навіть не дивлячись на тісні ряди прямих дерев'яних лавиць, вагони завжди переповнені. Електрички жаркі і позбавлені повітря влітку і абсолютно заморожені взимку. Якщо ви хочете вибратись кудись в провінцію, можливо, краще скористатися автобусом, хоча в такому разі ви й пропустити яскравий шматок справжньої України.
Не сподівайтесь "побачити Україну" зі свого місця в поїзді. Роки бруду і диму затемнили вікна, через що види за вікном скоріше тьм'яні, ніж містичні. Крім того, радянське правительство засадило дерева вздовж головних залізничних шляхів, щоб подорожуючі не могли побачити політично-вразливі частини країни. Влітку це виглядає так, неначе ви їдете по зеленому тунелю. Та подих може часом перехопити, коли через вікно ви побачите фантастичні поля соняшників чи вкритий кригою ліс.
Купейні вагони містять 7 купе, і четверте купе в середині вагону вважається найтихішим. Якщо вам дісталися квитки на верхню праву полицю сьомого купе, то знайте, що на касирку ви не справили гарного враження - або ви були останнім, хто купив квиток. З іншого боку туалет, і двері будуть хлопати всю ніч. Їхати плацкартом навряд чи варто через економію в кілька гривень.
Плацкарт - це вагон нижчого класу, щільно напакований рядами маленьких лавиць, який не дуже відрізняється від вагонів для худоби.
Українські автобуси
Квитки можна купити заздалегідь або в автобусі. Як правило квитки - це крихітні папірці, схожі на чеки, які ви відразу викидуєте. Часом вони з місцями, часом без, але люди все одно сидять де хочуть.
Більшість людей користається лише громадським транспортом, і ви будете здивовані кількістю тіл, які вмістилися в один автобус чи вагон.
Українська музика і культура
Українські народні пісні як правило про любов, водку або про любов і водку.
Внутрішнє поціновування високої культури не може перешкодити розповсюдженню депресивного культурного вакууму. Низьколобі мафіозні нрави мають все ще великий вплив: казино і гральні автомати заполонили країну неначе таргани, стриптиз і проститутки рекламуються скрізь, а всі діти проводять вільний час вбиваючи один одного за компьютерними іграми. Сподіваємося, це не надовго.
(Про свято Івана Купала):
Якщо вінок пливе, вона вийде заміж протягом року, якщо потоне, то ні ("винок" символізує любов і захист, звідси українське слово для одруження: "вінчання").
Українці підносять письменників на такий високий п'єдестал, що вони називатимуть письменника журналістом - аж поки він не помре (а тоді вони назовуть його письменником).
Про монастир домініканців у Кам'янці-Подільському: Храм св. Миколая або Домініканський монастир, зведений в стилі, відомому як позна бароко.
Екскурсоводам на замітку.
Українські музеї
Ходити як вам заманеться не можна, і якщо ви пропустите кімнату або підете в "неправильному" напрямку, ви зіштовхнетесь з гнівом "бабушкі". Через нестачу коштів в музеях нечасто працює опалення, і наглядачі не вмикають світло, аж поки ви не увійдете до зали. Феномен світла, яке вмикається-вимикається згідно вашого руху, справляє враження власної значимості.
Українські готелі
Українці люблять блискучі речі, всілякий гламур, блискітки і прояви достатку. Більшість нових готелей, які вам трапляться, продемонструють крикливі докази тяги до розуміння розкоші по-місцевому.
Українська любов до візиток
Також українці люблять візитівки і користаються ними з упоїнням. Якщо в вас є візитки, беріть з собою багато.
Українці і росіяни
Сленгове слово, яким росіяни називають українців - "хохол" (від татарських слів "жовтий" і "блакитний"). В свою чергу, українці часом грубо називають росіян "Котсап", що означає "маленький козлик", але має такий самий ефект як "придурок" в англ.мові.
Українська їжа
Одесса отримує приз за найкращу вуличну їжу, здаємося. Сучасна вулична кухня відображає "дружбу народів" та мульти-культурність радянських часів. Чебурекі, що походять з Криму та Кавказу, мають начинку з приправленого м'яса і цибулі, але їхні поживні якості походять з важкого жиру, що залишається у вас на пальцях.
Існує багато анекдотів про те, яка класна штука сало: Коли прекрасна жінка висадилась на безлюдному острові, викинутий колись на берег росіянин закричав такому ж викинутому українцю на сусідньому острові, щоб той швидко плив - те, чого він так хотів, з'явилося на острові. Українець стрибнув у море і гарячково поплив, викрикуючи: "Сало! Сало!"
На щастя, розпад радянської економіки не прикінчив українську кондитерську промисловість. Цукерки в яскравих обгортках продаються на вагу на вулицях, в магазинах і навіть є в ресторанних меню. Спробуйте "Бєлочка" ("Бурундук"), смачний горіховий шоколад або хрусткі "Метіори", маленькі кульки з горіхів і меду, вкриті чорним шоколадом.
В Україні не існує концепції традиційного сніданку: вранці українці їдять те саме, що й вдень, тільки в меншій кількості.
Подорожувати без їжі в Україні вважається гріхом, і люди, котрих ви тільки-но зустріли, можуть спакувати вам велетенські кошики на наступний етап вашої подорожі, навіть якщо це лише двохгодинна поїздка автобусом.
"Не пийте воду!" - повністю відноситься до України, і це найкраща порада для здорової подорожі. Не звертайте увагу на свинцові труби, заплутані системи сточних вод і звіринець гастрономічних розладів - вода просто погана на смак, від неї ви захворієте. Пийте бутильовану або кип'ячену воду.
Бурхливий вільний ринок спричинив такий розквіт тематичних їдалень, який присоромив би й Волта Діснея. Українські тематичні ресторани все розповсюджуються і розповсюджуються, і варьюються від дуже стильних (механічні корови і козаки, що співають) до більш сільських і витонченних (офіціантки в вишитих сорочках і справжня українська кухня). Учасники організованих тургруп страждають від перевантаження українськими тематичними ресторанами вже на третій-четвертий день подорожі і голосно цікавляться, де б знайти "нормальний" ресторан. На жаль, тематичні ресторани зараз в моді.
Одяг українців
В Україні вас судять по одягу, і українці вдягають свої найкращі вбрання та взуття на публіку - і немає значення, наскільки вони насправді бідні. Західна звичка вдягатися просто в дорогу викликає шок, тому що українці сприймають всіх гостей із Заходу як багатіїв, які мали б подорожувати в дизайнерському одязі і з діамантовими браслетами.
В Україні влітку досить жарко (+30), і люди починають роздягатися. Жінки носять вузький одяг, а багато чоловіків, що працюють на полях, вдягнені лише в білизну. (...) В інші пори року ви будете здивовані, як жінки на високих підборах ніколи не падають на кризі і як чоловіки не дають своїм штанькам запачкатися.
Українські туалети
Цікаво, як ми судимо про країну на підставі якості мандрівки до туалету. Виходячи з цього критерію, Україна є десь нижче за Швецію, але трішки вище за західний Китай. Якщо вам пощастить, ви зможете скористатися старомодним українським туалетним папером - посвятою переробці відходів, на якій все ще видно і відчувається паперова маса. Кажуть, вже немає наеобхідності набивати свій чемодан туалетним папером вдома, бо м'який, пухнастий (і з ароматами) туалетний папір зараз широко розповсюджений в Україні. В 9 випадках з 10 в громадській вбиральні не буде взагалі паперу, так що заховати в кишеню серветки з ресторану - все ще розумна запопадливість. Якщо ви шукаєте туалет, думайте як соціаліст (вокзали і автобусні станції, великі парки, площі).
Відвідавши кілька сотень громадських вбиралень в Україні, можу повідомити, що найкращі туалети в бізнес-класі залу очікування в аеропорту Бориспіль, найгірший же був знайдений на першому поверсі чернівецького вокзалу.
Під час довгих поїздок на автобусі буде принаймні одна зупинка на відпочинок кожні дві години. В деяких сільських регіонах більшість вбиралень - неоковирні цегляні або цементні хатки без опалення і з глибокою і небезпечною дирою в підлозі.
Українські реалії
Туристи часто шоковані тим, що українці вірять: тебе обікрали (ти втрапив у кримінальну пригоду) - сам винен, що не забезпечився від такого. Будьте розсудливими. Наприклад, українці ніколи не відкриють двері, не запитавши "Кто там?" і не перевіривши, хто ж там.
Українська народна медицина - захоплююча тема, і вам обов'язково запропонують якесь саморобне зілля, часом з екстранормальними властивостями. "Бабушкі" збирають висушені трави і продають їх на вулицях як ліки. Перечисліть свої симптоми - і вони змішають для вас трав'яний чай, який - як вони кажуть - вилікує вас від всього. Гірчична пудра та гірчичники також ефективні для полегшення застуди в грудній клітині.
"Екстрасенса" - українсько-російська версія ясновидців. Наділені цією силою (як правило старші жінки або "бабушкі") можуть бачити майбутнє і діяти в інтересах чи проти когось за допомогою чорної та білої магії. Ритуали засновані на фізичних проявах метафізичних ідей і як правило включають використання православних ікон, біблії та хрестів. Використання трав для медичних цілей також нормально поєднується з певним сортом паранормального зцілення за допомогою "біоенергетики".
Подорожуючи з листопада по березень, беріть теплі речі. Вулиці ніколи не прибираються від снігу, так що на всіх дорогах формується товста крига, яка пізніше перетворюється в сіре місиво і болото навесні.
Слов'янське язичництво повернулося і розповсюдилося останніми роками серед невеликих груп, але з усією повагою - більшість української духовності і так глибоко зав'язла в ранньому язичництві.
Тут про те, що в багатьох селян нема камер - і вони проситимуть іноземців прислати їм карточку - тож варто дотриматися слова. "Ви побачите, що як тільки дорослі встануть перед камерою, посмішку на їх обличчях замінить серйозна гримаса, яка презентує вічно-похмуре радянське "обличчя на паспорт". Якщо хочете, щоб хтось посміхнувся, тримайте камеру і поговоріть з ними хвилинку, або зробіть вигляд, що ви вже зробили кадр, скажіть "Всьо" - і тоді вони посміхнуться з полегшенням.
Нижче про те, що не намагайтеся обдурити працівників музеїв, фотографуючи без спеціального квитка - "вони переслідуватимуть вас".
Поради для жінок, які приїхали в Україну
Головна порада - не подорожувати автостопом, і це мене дуже засмучує, бо як мені ще подорожувати? Я вирішила давати цитати без коментарів, а про автостоп не коментувати не вийде, тому подивимось на інші поради.
скажіть приставучому чоловіку, що ви ортодоксальна віруюча ("Я вєрушая") - і він від вас відчепиться.
Українські пиятики
Відмовитися від випивки вважається великою грубістю і для декотрих має таке ж значення, як відмова потиснути руку. Якщо ви непитущий або просто не хочете пити, рішуче "Нієт!" навряд чи спрацює. Більшого розуміння і меншої образи досягнете, посилаючись на релігійні причини та стан здоров'я. Немає різниці, наскільки багато ви п'єте, навіть не думайте триматися з українцями в цьому на рівних
На днях народженнях. весіллях, річницях, святах і майже на всіх своїх зібраннях українці проголошують римовані тости один до одного і особливо до тих, кого вшановують. Так як ви закордонний гість, вам присвячуватимуть тости, і очікується, що ви виголосите тост навзаєм. Просте "Дякую! чи "Будьмо" не спрацює. Будьте громогласними і розлогими, а закінчить з дуже докладним побажанням удачі, наприклад: "щоб наш самий мудрий і прегарний господар відкрив секрет щастя і багатства протягом року!"