День міста-2010, фрагменти
Повернулась з фантастичної, неймовірної прогулянки катером до Бакоти (jarkokozak, дякую стопідісят разів) раніше, ніж думала, встигла трішки походити старим містом.
Так як знімала багато, на природнє питання декого, а де подивитись фото, скерувала сюди. Пообіцяла - нікуди не дітися вже, доведеться виконувати обіцянку. Обіцяла ось цьому кудєсніку з гирею:
Човник, Дністер, Врублівці і Бакота, отже. Фантастичне поєднання. Тарас Горбняк - унікальний екскурсовод, я кращих не знаю чи зустрічала.
Чудиська, природа, теплюща вода, жабки-рибки. Буде шанс побувати на такій екскурсії - водою, ай-ай-ай - не прогавте.
ящірка позувала. Реально позувала.
На фото, звісно, не я.
Не повірите, але це теж не я.
Досить офтопу, день міста на носі. (там так бахкає фейєрверк, що аж шкодую, що не пішла).
Параду не бачила. Відкриття не бачила.
Неймовірні пригоди литовців в Україні. Кишенькові Настільні легендарні засновники міста князі Коріатовичі (Корятовичі), яких пізніше подарують меру.
Тут от дарують якраз і взаглі там кльові картинки є.
Міми (живі скульптури?) - актори свіжозародженого в місті театру. Співачка з ними нічим. крім князів-литовців, не пов'язана.
Пересувні зоопарки, літачки і Блека на фоні ратуші.
"Нє, дєвушка, вони не нові. Нє, старі. Ми на них давно їздимо вже. Як не бачили? Ми на них їздимо. На минулий день міста от їздили..."
Випєндрьож і показуха, но мацацикл небесної краси, хочу.
З правопорядком було все суворо. Сцену від шаленіючих фанатів хмельницького народного ансамблю "Козаки Поділля" охороняв ОМОН.
В Козаків Поділля вкотре здивувалася субординаційній красоті: концертместер там, приміром, хорунжий, балетмейтсер кошова, капельмейстер сотник. Коли почали оголшувати композитора, я очікувала, що буде фельдмаршал. Ні фіга, без титулу, аж дивно. Що за козак без звання? Рядових в сучасних козаків не буває.
Ще одні хмельницькі гості, ансамбль Мністерства внутрішніх справ. Чарівний голос в вокалістки, спочатку щось досить сильне про кохання, потім, ледь не вприсядку пританцьовуючи - "Шаланди полные кефали" з інтонаціями Радіо Шансон.
От таки правду кажуть: з ким поведешся... В бандитів і тих, хто їх лапає, музичні смаки дивовижно схожі.
Що більше всього сподобалось - "Козацькі забави". Я хвилин через 10 навіть пробачила ведучому, тренеру по гирьовому спорту Ігорю, його вимову, яка один в один звучала як в Миколи Яновича. Було дуже смішно.
Побивання невидимого супротивника мішком, біг з гирями, віджимання від двох пляшок з пивом і супер-хіт - вижимання мішка з цукром.
25 разів вижали, ось.
Герой дня - Максим з Полонного.
Максим на останньому фото. Як я вже писала тут, чоловіки хором відмовлялись від призового пива - непитущі!!! Уявляєте??? Нууууууууу!!! А може, карімати з еспандерами і дартсом просто кращі призи?:)
Географія учасників - вся Україна. Чернівці, Хмельницький, Полонне, Тернопіль, Дунаївці тощо.
Власне мішок з цукром.
Максим з мішком і літаючи гирі Невмершицьких. Молодці!
Мистецько-богемне життя вирувало у дворику будинку вірменського єпископа.
Я навіщось запитала в Сергія Кляпітури, який власне ліпив якусь мисткиню, чи це він їй не козявки засовує.
Я якась така буваю дивна :о) Диво-бортник - з Борщова.
"Моя мама всіх вас переб'є і не подивиться!"
Крила такі як мій кіт Барахло.
Там все ще святкують, але мені ранком в Путилу. Спааааааать
Так як знімала багато, на природнє питання декого, а де подивитись фото, скерувала сюди. Пообіцяла - нікуди не дітися вже, доведеться виконувати обіцянку. Обіцяла ось цьому кудєсніку з гирею:
Човник, Дністер, Врублівці і Бакота, отже. Фантастичне поєднання. Тарас Горбняк - унікальний екскурсовод, я кращих не знаю чи зустрічала.
Чудиська, природа, теплюща вода, жабки-рибки. Буде шанс побувати на такій екскурсії - водою, ай-ай-ай - не прогавте.
ящірка позувала. Реально позувала.
На фото, звісно, не я.
Не повірите, але це теж не я.
Досить офтопу, день міста на носі. (там так бахкає фейєрверк, що аж шкодую, що не пішла).
Параду не бачила. Відкриття не бачила.
Неймовірні пригоди литовців в Україні. Кишенькові Настільні легендарні засновники міста князі Коріатовичі (Корятовичі), яких пізніше подарують меру.
Тут от дарують якраз і взаглі там кльові картинки є.
Міми (живі скульптури?) - актори свіжозародженого в місті театру. Співачка з ними нічим. крім князів-литовців, не пов'язана.
Пересувні зоопарки, літачки і Блека на фоні ратуші.
"Нє, дєвушка, вони не нові. Нє, старі. Ми на них давно їздимо вже. Як не бачили? Ми на них їздимо. На минулий день міста от їздили..."
Випєндрьож і показуха, но мацацикл небесної краси, хочу.
З правопорядком було все суворо. Сцену від шаленіючих фанатів хмельницького народного ансамблю "Козаки Поділля" охороняв ОМОН.
В Козаків Поділля вкотре здивувалася субординаційній красоті: концертместер там, приміром, хорунжий, балетмейтсер кошова, капельмейстер сотник. Коли почали оголшувати композитора, я очікувала, що буде фельдмаршал. Ні фіга, без титулу, аж дивно. Що за козак без звання? Рядових в сучасних козаків не буває.
Ще одні хмельницькі гості, ансамбль Мністерства внутрішніх справ. Чарівний голос в вокалістки, спочатку щось досить сильне про кохання, потім, ледь не вприсядку пританцьовуючи - "Шаланди полные кефали" з інтонаціями Радіо Шансон.
От таки правду кажуть: з ким поведешся... В бандитів і тих, хто їх лапає, музичні смаки дивовижно схожі.
Що більше всього сподобалось - "Козацькі забави". Я хвилин через 10 навіть пробачила ведучому, тренеру по гирьовому спорту Ігорю, його вимову, яка один в один звучала як в Миколи Яновича. Було дуже смішно.
Побивання невидимого супротивника мішком, біг з гирями, віджимання від двох пляшок з пивом і супер-хіт - вижимання мішка з цукром.
25 разів вижали, ось.
Герой дня - Максим з Полонного.
Максим на останньому фото. Як я вже писала тут, чоловіки хором відмовлялись від призового пива - непитущі!!! Уявляєте??? Нууууууууу!!! А може, карімати з еспандерами і дартсом просто кращі призи?:)
Географія учасників - вся Україна. Чернівці, Хмельницький, Полонне, Тернопіль, Дунаївці тощо.
Власне мішок з цукром.
Максим з мішком і літаючи гирі Невмершицьких. Молодці!
Мистецько-богемне життя вирувало у дворику будинку вірменського єпископа.
Я навіщось запитала в Сергія Кляпітури, який власне ліпив якусь мисткиню, чи це він їй не козявки засовує.
Я якась така буваю дивна :о) Диво-бортник - з Борщова.
"Моя мама всіх вас переб'є і не подивиться!"
Крила такі як мій кіт Барахло.
Там все ще святкують, але мені ранком в Путилу. Спааааааать