Terra Heroica-2009: день другий, дуже довгий.
Продовження першого дня
З самого початку: 9-30, прес-конференція для ЗМІ: мер, посол Литви, якийсь депутат з жахливим, чумовим просто суржиком (жах, жах, жах). Самі гарні люди в залі Магдебурзького права - Яна Клочкова і іменинник Денис Сілантьєв:
Підписання угод, розмови про те, коли ж в місті нарешті з'явиться нормальний басейн.
Далі круглий стіл для істориків. Довелося піти - дуже багато всього в місті відбувалось в той час.
Якби я знала, СКІЛЬКИ народу прийде дивитися Терру, купила б в пана меч:
Загони йдуть на муштру. Погода поки що не дуже:
Польські, словацькі і чеські загони муштруватимуться біля ратуші. Козаки - мені так сказав Вітя Годний - мають робити те саме на Вірменському ринку.
"А наші гармати о-о-отакі!", якби хоче сказати керівник одного загону іншому.
Мерчандайзинг в дусі епохи (з Москви), переодягання в костюми (зі Львова) і спосіб на баночне пиво (з Польщі):
Власне муштра. Стріляли поки без пороху: "Бабах!" - все, зараховано.
Дідівщина по-середньовічному:
Під кінець муштри мушкетери напали на зівак. Я дуже раділа.
З п'ятою Террою в місті нова традиція: постріл з гармати в 12 годин. І сурмачі на башті ратуші (вкрай мінорна "Десь тут була подоляночка". З таким тільки на паперть Євросоюзу - гроші просити).
Чось як я йду в табір, там обов'язково обід. Або вони завжди обідають, або я маю нюх на їжу (мене, правда, не пригощали:)). А в янича... в козаків Свята Міняйли-аги вже шикування:
Табір перед походом на битву:
Польська кіннота, найімпозантніші фотомоделі події.
"Купіть букет!" Квіточниці, дебют фестивалю. Яскраво, чоловікам дуже подобається, але костюми не на XVII століття :о)
В війну граються мужчини всіх вікових категорій
Рогаля: "Грошей гетьман Виговський не платить, бо немає, а от горілки дає скільки забажаєш". Антін: "Скільки забажаєш?!?!?" Вербування по-середньовічному.
Антін таки задумався. Нічо-нічо, Гайдук тут прочитає - і тобі дасть!
Хода на битву. Воїни йшли скрізь шалений натовп на мосту, вздовж загороджень біля ратуші - з-за них їх розглядали місцеві тролі, і погляди були як шпіцрутени. Я не бачила, але я уявляю собі це. Я чекала на ходу вже біля башти Баторія:
Ось вони:
Типова розвіртуалізація: з пітерськими танцюристами Гайдук був лише по інету до цього часу знайомий.
Перед битвою. Від криків "Агалай-магалай, вони крадуть мою душу!" - до спокійного сну.
Про анатомію коней:
З поля битви всіх сторонніх - і мене теж - під білі рученьки вивела міліція. А мушкетери знай співали англійські пісні.
Нема сил коментувати вже, просто картинки:
І ще битва, і ще...
Ой, в загоні Рогаля перша втрата:
Ну що ж, час представити голвоного героя другої частини битви - безсмертного мушкетера-вегетаріанця.
Його вбили (в мене є кадри як).
Але життя не хотіло полишати це могутнє тіло. Він поповз. Він повз довго. Його топтали піші й кінні - йшов наступ.
Та він повз. Час від часу він знаходив капустину чи кабачок - і з останніх сил кидав снаряд у стан ворога. Тож його вбили ще раз:
(Тут краще видно: http://info.kp.km.ua/component/option,com_fireboard/Itemid,69/func,view/id,12016/catid,5/limit,20/limitstart,60/lang,uk/#12000
Але й це його не зупинило. Він чіплявся за ноги убивць і повз далі.
Коли було оголошено кінець війни, він піднявся -і пішов, не бачачи нічого навколо, у кущі (де сиділа я). На його очах були сльози. Він дожив до кінця війни.
Як і минулої Терри, на березі Смотрича палав хутір:
Олекса Руденко йде на перемовини.
Все, війна таки закінчилась:
І погода була чудова... До Руслани я не дочекалась: дуже втомилась. Хочу спати.
Завра ще реконструкції, концерти, турнір лучників, майстер-класи тощо. Ох. :о)
Як завжди, альтернативний звіт з іншими картинками
Перший день