Ні, це знов не Бельгія. Це мене в понеділок-вівторок носило Тернопільщиною і Львівщиною.
Це в нас Монастириська, для затравки.
Хоча і
костел, і церква в Монастириськах вже були давно відомі (по сайту знаєте, так?), та в місті знайшлось щось новеньке: продмаг в цистерні. Це не костел з Переходів (там до молочної цистерни прибудували ґаночок - і моляться), але теж нічогенько так.
Костелу в Підгайцях що не рік, то гірше. І хай як там місцева влада не прикриває з тилу руїну сайдинговими дошками оголошень, хай заколочує дошками вхід до храму, та найбільша споруда Підгайців помирає на очах.
В
Бережанах навколо замку стоять сині кабінки "Туа Туа" (правда, зачинені, але навіть в такому вигляді це вже схоже на цивілізацію). Навколо замкової каплиці косять траву, встановили стенди.
Як правило, на сайт заходять, щоб вибрати, куди поїхати. А тут я вам зараз розкажу секрет, куди їхати не слід. В Болотню на кордоні Львівської і Тернопільської областей. Я втретє їхала цією дорогою -і втретє жахалася. Реальні картинки з життя третього світу, а не дорога:(
Про Львів і говорити нічого, самі все знаєте: Куликівський костел так, був обшарпаним - але був справжнім. Зараз воно якось... ну не знаю, не подобається. Як хату побілили.
Не те щось.
Жовква собі стоїть, що їй буде. В селах Жовківщини вздовж дороги стоять плакати, які обіцяють за енну кількість метрів полуницю. Не брешуть.
Керівників
Рави Руської треба мучити. Причому все одно як - можна залоскотати по-русалківськи, можна банальним електрошоком - тільки б довго. Блін, це перше місто України для купи іноземців. Чому воно таке обшарпане?
За ті роки, що я в Раві не була, тут з'явився понтовий готель "Старий Банк" В Кам'янці теж є одноіменний. Якийсь стрьомний на вигляд.
А от
Потелич хороший, так.
Ну добре
Свірж з його екс-власниками Лямезан-Салянс: ті любили французьку кухню, того равлики навколо замку логічні якісь. Але в Потеличі на горі які французи? Стільки жирних, велетенських равлико-монстрів я ніколи не бачила. Звірі, якщо якимось чином зіб'ються до купи і об'єднаються, зможуть захопити всесвіт. Точно.
Угнів, найменше місто України (1 т.ж.) дивовижним чином таки є містом і тільки містом. Не лише тому, що там є мер. Просто це місто - і все тут. З п'ятиповерхівкою, училищем на місті єврейських кварталів (з майстернею в синагозі), з центральною площею, музеєм, тротуарами і магазинчиками. Місто і все тут.
Але знімати його хочеться все одно як якусь провінційну сільську ГЛУШ.
або так:
Угу, різниці ніякої...
Фрески 1870-х рр. в місцевій церкві - хм-хм-хм. В
Стамбулі були, мечеті бачили? В Жовкві в храмі василіянського монастиря? Тепер додайте перше до другого - отримаєте угнівські розписи. Процентів на 80 це орнаменти в блакитних холодних тонах, неначе ти в Султанахметі якомусь.
Храм ділять між собою УПЦ МП і греко-католики. Перші до цього часу не дають відновити ферски одного з куполів: там забілені Грушевський та інші українські діячи - плюс ктитори храму Жуковські. Фоном йде Львів і
Луцьк, до речі. Грушевський заставляє сильно задуматися над датуванням фресок. Сильно-пресильно.
Всю дорогу шкодувала, що поруч немає Міка. Він в мене природжений bird-watcher, а вже стільки в дорозі було бердів, щоб їх вотчати -і не перелічити. Причому я навіть не про численних буськів в полях.
До речі про буськів. Буськ має все, що треба порядному галицькому місту мати: ратушу, 4 церкви (з них дві дерев'яні і круті), костел, палац Бадені (не такий шикарний як в
Коропці, але може бути), синагогу, парк. Туристів от немає. Дивно, да? Ну чим Буськ гірший за Брюгге? В Брюгге щороку до 4 млн туристів приїжджає. В Буськ - може, з 4 сотні. Хоча обидва вони міста, починаються на "б", в обох найпопулярнішим транспортом є велосипеди, в обох плутані криві вулички. Може, шось в воді не те? Води місту, названому на честь річки, виразно не вистачає: в міськраді крани пересохлі, а бачки в туалеті пусті. Ну, але я не про те.
Онуфріївська церква - взагалі вау-вау. І місце там суперове (посередині круглого городища), і капличка при храмі, в дереві видовбана...
Параскевська теж чудова. Всередині давні якісь фрески, але електрики немає. І добре, що не має: а то згорить ще, як інші. Тільки от гонт потроху з святині сипатись починає. Але жінка, котра за храмом наглядає (колишня вчителька англ.мови) - чудова і дуже розумна. Приємно.
От так я і поїздила - а на десерт ще Потелич. Бо кльовий, угу.