...

Apr 16, 2009 20:21

Щось чим далі, тим важче писати в жж. Закриваюсь від всякого спілкування, мрію про шапку-невидимку, хоча в умовах безтранспортності логічніше було б мріяти про килим-літак. :)
Сьогодні це зрозуміла особливо гостро - в центрі суч.культури "Гараж" серед армії підтягнутого, вшквареного соляріями персоналу блукала з відвідувачів лише я одна, тож телевізійники кинулись на мене шуліками, задавали дивні питання на кшталт, чи я не дивуюся назві галереї, що чула про Лубутена і Лінча і чи знаю, скільки коштує сердечко в кутку. Я чемно погодилася відповісти на питання, але вже на другому почала задумуватися, а чи не зобразити з себе самої інсталяцію - ну чим я гірша за розкидані по підлозі ложки-вилки-каструлі чи там кольорові неонові трубочки на стінах?
Це все щастя винне, я так думаю. Останніми роками я реально повністю і всім задоволена. Мені добре. Стан близький до нірвани, а чужі його порушують.
Треба з цим щось робити:)
Ну от хоча б змушувати себе час від часу щось писати в жж.

На сьогодні маємо два пункти:
1) Політкоректна мапа на старій поштівці. :)




2) Замко-скелі на Дністрі:



Між Кам'янеччиною і Буковиною, виявляється - замки з скель і скелі, які хороші й без замків.

Фото-звіт про квітневу мандрівку Дністром

Дністер, Антикваріат, Архів, Весна, Поштівка

Previous post Next post
Up