Also sprach Blacky.0.2
Істинно говорю вам:
Се гряде ера кідалтів. І найпотрібнішою та найгрошовитішою професією буде особистий помічник/консультант.
Подивіться на нас з Міком. Два кідалта, які як правило всім задоволені, але при найменшій проблемі, яку потрібно вирішувати по-дорослому - губимося, депресуємо і втрачаємо сон. Я кілька днів на снодійних, котрі не дуже й допомагають, бо нам треба прийняти рішення: я їду додому на день за паспортом Міка, який залишився в Кам'янці, - чи ми чекаємо, поки нам його привезуть знайомі знайомих знайомих. Блін, проблема сама чомусь не розрулюється, і в цьому не допомагають навіть треті в колекції Свотчі - абсолютно кідалтівська штука, яка як правило шалено мене тішить. Плюс важка проблема: на Новий рік ми їдемо таки на Кубу? І якщо так - то беремо тур вже зараз? Чи коли?
Але то все фігня перед Головною Дилемою.
Ми давно вирішили одружитися - і не можемо це зробити. Бо це треба їхати в Київ, бігати там по консульствам, збирати якісь справки, потім перекладати їх в нотаріусів... Бр-р-р-р... Краще по-старому - голову в пісок. Бо нема такого чарівного дяді або казкової тьоті, яка б вирішувала всі ці побутові негаразди за якусь там певну суму.
А нас, кідалтів, - мільони. І скоро ті, в кого вираз "організаторські здібності" не викликає приступу нудоти, заберуть управління світом в свої руки. А ми будемо й далі купувати собі цяці і гратися в дітей. Ера Пітерів Пенів потребуватиме армії Мері Попінс.