Десять.
27 липня було 10 років моїм поневірянням по українських провінціях - до того я їздила ще з мамою, в дитинстві, на всілякі екскурсії. Ювілей. Тому -
Туристичний декалог Блеки.
Про походи в гори - ні слова. Ми про села і містечка.
1. Найважливіше. Без цього може бути некомфортно.
Туалети шукаємо біля храмів, шкіл, технікумів тощо. Безпрограшний варіант - мережева заправка. Комфортний - сортир при міськраді в маленькому райцентрі. Фіг тебе на прохідній зупинять, до речі.
Приклад: коли на заправці під Сімферополем туалет був закритий, знайомий вимагав книгу скарг, грюкав кулаком по столі, кричав і дзвонив начальству в місто. Приклад для наслідування - побільше б таких запальних поборників правил - може, й країна була б кращою.
2. Ще одна важлива для комфорту умова. Подорож більше доби - треба обов’язково мати запасну пару взуття. Обов’язково.
Приклад: взимку 1996 р. біля Печерської Лаври шукалося гарного ракурсу. Полізла в сугроб, напоролася на величезний цвях, підошва - наскрізь, під ногами плюха. Думаєте, було кльово? Ви мазохісти.
Про необхідність серветок і дезодоранту нагадала Софія. :)
3. За інформацією найкраще звертатися до бібліотекарів (вони там мають план по якихось краєзнавчих виставках - і про найближчі цікавинки непогано поінформовані).
Приклад: знала, що десь біля Мостисьок є палац. Перехожі і навітьпрацівники пошти скеровували мене за 14 км від міста (це вже не БІЛЯ Мостисьок, це вже далеко). Бібліотекарша в ту ж мить сказала: «А, стара рудаківська школа! 3 км в тому он напрямі» - і все.
4. З водієм зстопленої машини найкраще говорити. Але лише тоді, коли є про що. :о)
5. Ніч надворі, а спати ніде? Шукаємо місця, де є трансопрт або ліжка. Вокзали/станції - і лікарні/санаторії. Ми ще жодного разу під кущем не спали, а нічліг і подорожі не плануємо ніколи принципово.
6. Кілька кілометрів пішки - це пригода, а не трагедія.
7. Їдете досліджувати в села? Краще візьміть з собою щось пожувати. Не довіряйте асортименту сільських крамниць - він трохи бідніший, аніж в супермаркетах.
8. Ключі від замкнених церков в 90 % випадків зберігаються в найближчій до храму хаті.
9. Завжди треба мати якесь чтиво з собою. Хто його знає, наскільки затягнеться стоп чи сьогоднішній вечір.
10. Єдине, що треба хоч приблизно знати перед дорогою - розклад руху від найближчих за маршрутом районних центрів. Як правило, після 16-00 там починаються глибокі прірви між рейсами, а по 18-00 виїхати за межі області робиться проблематично.
а на фото - фрагмент Бойківських фестин, які гриміли на Львівщині минулі вихідні. Там було таке наметове містечко для всіх бойківських сільрад - де вишиванки, де музики, де прядки, де... Ну, самі подивіться.
Я давно казала, що з народним смаком треба щось робити. Бо це ж жах.
Туристичний декалог Блеки.
Про походи в гори - ні слова. Ми про села і містечка.
1. Найважливіше. Без цього може бути некомфортно.
Туалети шукаємо біля храмів, шкіл, технікумів тощо. Безпрограшний варіант - мережева заправка. Комфортний - сортир при міськраді в маленькому райцентрі. Фіг тебе на прохідній зупинять, до речі.
Приклад: коли на заправці під Сімферополем туалет був закритий, знайомий вимагав книгу скарг, грюкав кулаком по столі, кричав і дзвонив начальству в місто. Приклад для наслідування - побільше б таких запальних поборників правил - може, й країна була б кращою.
2. Ще одна важлива для комфорту умова. Подорож більше доби - треба обов’язково мати запасну пару взуття. Обов’язково.
Приклад: взимку 1996 р. біля Печерської Лаври шукалося гарного ракурсу. Полізла в сугроб, напоролася на величезний цвях, підошва - наскрізь, під ногами плюха. Думаєте, було кльово? Ви мазохісти.
Про необхідність серветок і дезодоранту нагадала Софія. :)
3. За інформацією найкраще звертатися до бібліотекарів (вони там мають план по якихось краєзнавчих виставках - і про найближчі цікавинки непогано поінформовані).
Приклад: знала, що десь біля Мостисьок є палац. Перехожі і навітьпрацівники пошти скеровували мене за 14 км від міста (це вже не БІЛЯ Мостисьок, це вже далеко). Бібліотекарша в ту ж мить сказала: «А, стара рудаківська школа! 3 км в тому он напрямі» - і все.
4. З водієм зстопленої машини найкраще говорити. Але лише тоді, коли є про що. :о)
5. Ніч надворі, а спати ніде? Шукаємо місця, де є трансопрт або ліжка. Вокзали/станції - і лікарні/санаторії. Ми ще жодного разу під кущем не спали, а нічліг і подорожі не плануємо ніколи принципово.
6. Кілька кілометрів пішки - це пригода, а не трагедія.
7. Їдете досліджувати в села? Краще візьміть з собою щось пожувати. Не довіряйте асортименту сільських крамниць - він трохи бідніший, аніж в супермаркетах.
8. Ключі від замкнених церков в 90 % випадків зберігаються в найближчій до храму хаті.
9. Завжди треба мати якесь чтиво з собою. Хто його знає, наскільки затягнеться стоп чи сьогоднішній вечір.
10. Єдине, що треба хоч приблизно знати перед дорогою - розклад руху від найближчих за маршрутом районних центрів. Як правило, після 16-00 там починаються глибокі прірви між рейсами, а по 18-00 виїхати за межі області робиться проблематично.
а на фото - фрагмент Бойківських фестин, які гриміли на Львівщині минулі вихідні. Там було таке наметове містечко для всіх бойківських сільрад - де вишиванки, де музики, де прядки, де... Ну, самі подивіться.
Я давно казала, що з народним смаком треба щось робити. Бо це ж жах.