Графітчики -- це для мене одна з невирішених загадок урбаністичної природи. У місті все спаплюжено ними: і стіни, і ліфти, і асфальт, і паркани, і трамваї, і метро, і зупинки, і біг-морди. Але я жодного разу не бачив графітіста за роботою. Хоча на деякі монументальні "полотна" витрачається кілька десятків балончиків з фарбою і кілька годин, а то і днів роботи. Але вони, наче привиди. Тільки навпаки: привиди після себе слідів не залишають. І спіймати немає кого. Одного, правда, відловили: він на стіні свіжопобудованого магазину перманентним маркером щось намагався накалякати. Ми з товаришем акуратно у нього маркер відібрали і, поки я вахлака тримав, товариш залишив автограф на його пиці і їжакуватій лисині. Шобло, з яким цей вахлак був, не втручалося. Але те, що той босяк на стіні зображав, на графіті не тягнуло. То було щось з розряду: "Тут був кула мен Вася".
Переважно, так. Але й для мене о 2-3 годині вечора (ранку?) додому припертися -- не рідкість. Був час, що раніше першої години додомки не потрапляв. Але й у графітчиків іноді зустрічаються такі градієнтні заливки, що розумієш: навпомацки у темряві так не намалюєш.
Так-таки заздрю. Банально. :-( Хоча... Інфра-червоний зір -- боронь боже. Це гірше, ніж рентгенівський: при ньому бачив би навколо себе одні скелети. А при ІЧ -- голі тіла, розфарбовані різнокольоровим камуфляжем. Ж8-о
ЗІ А шапка-невидимка у них скатертиною-самобранкою не комплектується, випадково? Якщо так, то я заздрю ім вчетверо більше. :-)
а я б хотіла інфрачервоний. Я б дивилася на себе в дзеркало -і раділа. І знову дивилася. І знову раділа. І могла б собі не забивати голову дурницями, а шлунок - ще більшими дурницями (я про ксенікал і іже с нім)
по-перше, я не знайома з товаришем, по-друге, не думаю, що ксенікал роблять з нього, по-третє, ксенікал дома, а я в москві, тому все значно гірше. Бо тут на кухні поприбирались -і була віднайдена напівповна банка ще більшого лайна. Жуйдемен котре. Яке насправді такий же бад як я Брєжнєв. Яке є такими собі амфетамінами. ггггг.
Таки не з нього. Вірніше, не з неї. Бо то є файна дівчина на ймення Ксенія. Просто Ви у неї у френдах обліковуєтеся. Тому вона й прочитає. Кілька років тому вона надулася на мене за те, що я цей засіб етимологічно пов'язав з її іменем. ;-) Це по-перше. А по-друге, ну і гадості ж ви їсте. І як? Допомагає? Чи не шкодить -- і то гаразд?
Одного, правда, відловили: він на стіні свіжопобудованого магазину перманентним маркером щось намагався накалякати. Ми з товаришем акуратно у нього маркер відібрали і, поки я вахлака тримав, товариш залишив автограф на його пиці і їжакуватій лисині. Шобло, з яким цей вахлак був, не втручалося. Але те, що той босяк на стіні зображав, на графіті не тягнуло. То було щось з розряду: "Тут був кула мен Вася".
Reply
Reply
Але й у графітчиків іноді зустрічаються такі градієнтні заливки, що розумієш: навпомацки у темряві так не намалюєш.
Reply
Reply
Хоча... Інфра-червоний зір -- боронь боже. Це гірше, ніж рентгенівський: при ньому бачив би навколо себе одні скелети. А при ІЧ -- голі тіла, розфарбовані різнокольоровим камуфляжем. Ж8-о
ЗІ А шапка-невидимка у них скатертиною-самобранкою не комплектується, випадково? Якщо так, то я заздрю ім вчетверо більше. :-)
Reply
Reply
( ... )
Reply
Reply
Це по-перше. А по-друге, ну і гадості ж ви їсте. І як? Допомагає? Чи не шкодить -- і то гаразд?
Reply
а хто мене френдить і мовчить - сам винний!
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment