zaxid.net: Почему на востоке Украины хотят воссоединения с РФ
Занимательная аналитге на захид.нет. Автор статьи разбирает, почему же на Востоке то Украины сепарат.настроения. Говоря про рос. титушек автор таки выносит на гора некоторые причины и способы решения проблемы. Правда в Каментах его не дюже холют.)
http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?yak_povernuti_shid&objectId=1304440
Так, ми знаємо, що проросійські бунти в Луганську, Донецьку, Харкові відбуваються за підтримки «туристів» з Росії. І зрозуміло, що джина проросійського екстремізму витрусили з пляшки місцеві еліти, намагаючись використати його для боротьби проти Майдану. Все це цілком очевидні речі. Однак неможливо заперечити і той факт, що соціальна база у східного сепаратизму таки є. Не варто займатися самогіпнозом, запевняючи себе, що там бунтують проплачені «тітушки», ростовські гастролери і пара десятків місцевих люмпенів. Відповідно до лютневих даних КМІС, прибічників приєднання до Росії на Сході 26%, на Півдні - 19%. І хоч у жодній з областей вони не становлять більшості, їх не можна вважати маргіналами. Так, у Луганській та Донецькій областях об’єднатися з Росією бажає майже 30% населення, у Харківській - близько 14% і т. д. І це лише найбільш радикальна публіка.
На такі ганебні цифри українці реагують по-різному, але здебільшого неадекватно. Мовляв, східняки - генетичні вороги, яничари, яким не місце в Україні. Мало того, що голосували за Януковича і не підтримували Майдан, то ще й до Росії приєднатися хочуть! Інший варіант: східняків «зомбують» російські телеканали, і вони просто не знають правди про події в Україні. Їм просто треба показати кілька роздруківок з «Української правди», і вони полюблять майданівців, бандерівців і, може, навіть Яроша. Попри відмінну тональність, обидва підходи зводяться до того, що на Сході нічого робити не треба. У першому випадку - бо східняки не варті, аби з ними носитися як дурень із писаною торбою. У другому - бо можна зробити кілька мовних флешмобів, написати пару просвітницьких статусів у Фейсбуці і на тому заспокоїтись.
Наслідки такого безвідповідального ставлення до Сходу ми вже місяць спостерігаємо у Донецьку, Луганську, Харкові та інших містах. Коли над країною зависла загроза окупації і розчленування, Київ не може повною мірою розраховувати на лояльність прикордонного населення. Коли російські танки будуть стяти під Києвом, сумнівно, що в тилу ворога, десь на Донеччині, буятиме партизанщина. І відповідальність за це лежить передусім на українській політичній еліті. Не секрет, що з десяток років тому вона обрала модель управління суспільством через розколи і завдяки цим розколам множила свої політичні капітали. Це ж очевидно: у певний момент всі партії раптом стали ходити на вибори під слоганами захисту - чи то українців, чи то російськомовних, чи то росіян і т.д. І це при тому, що, за абсолютно всіма соціологічними дослідженнями, реальної дискримінації у нас ніхто не зазнавав. І до певного моменту харків’янам було плювати, чиїми іменами називають вулиці у Львові, а львів’яни навряд чи переймалися тим, якою мовою виписують довідки у луганських лікарнях.
Але наша еліта доклала чималих зусиль, аби скандалізувати, загострити й політизувати міжрегіональні відмінності, вдаючись навіть до відвертих провокацій. Бійка у Львові 9 травня 2011-го, філологічна інспекція однієї пані до дитсадка у 2010-му, антигалицькі випади міністра Табачника, перевдягання нардепа Колєснічєнка у форму НКВСника… Список провокацій можна продовжувати безкінечно. Але всі вони (свідомо чи несвідомо) були спрямовані на формування у тієї чи іншої частини суспільства відчуття загрози і ворожої присутності. Врешті мільйони громадян стали почуватися в Україні упослідженими, дискримінованими. Про «успіхи» нашої еліти в царині економіки та «соціалки» годі й казати. В історичній перспективі така лінія поведінки вітчизняного політикуму виявилася або злочинною, або кретинською. Провокувати відцентрові тенденції, знаходячись між двома (як мінімум) надпотужними центрами геополітичного тяжіння - це державницьке самогубство. Фактично, розколи українського суспільства, які зараз активно використовує Кремль (та й не лише він), українська еліта підготувала власноруч.
Українська держава - це автівка без гальм, в кабіні постійно билися за кермо прямо на ходу. Тож не дивно, що нас занесло і закрутило. Якщо ми з Божою поміччю таки виживемо у цій геополітичній, військовій, правовій та соціально-економічній ДТП, то доведеться провести серйозну роботу над помилками. Деякі напрями цієї роботи очевидні вже зараз. По-перше, якщо Схід таки залишиться у складі України, то новій владі доведеться докорінно переглянути свою внутрішню політику і піти на безпрецедентні кроки. Наприклад, зберегти за російською мовою статус регіональної, а може і зробити її другою державною. Очевидно, що політика адміністративно-примусової українізації виявилася недієвою і стала одним із чинників, які поставили під питання саме існування нашої держави.
Далі, якщо вже в країні перемогла революція, то їй потрібно поквапитися і, за відомим правилом, з’їсти деяких своїх дітей. Принаймні цих дітей слід вгамувати і не дати їм стати чинником суспільного життя. 500 років тому про Сашу Білого (Олександра Музичка) складали б саги, але сьогодні він мобілізує проросійську громадськість набагато більше, ніж надихає проукраїнську. Якщо власну фракцію у Верховній Раді отримає і «Правий сектор», то стільки ж мандатів гарантовано отримають проросійські радикали на зразок Павла Губарєва. А там і до формування проросійської альтернативи «Правому сектору» недалеко. Якщо у когось трапилося запаморочення від успіхів і виникла ілюзія, що зі Сходом тепер можна не рахуватися, це велика помилка. А в нинішніх умовах - помилка злочинна. Навіть якщо наш дім залишиться соборним, він не перестане бути скляним. І жбурляти каміння в ньому вкрай небезпечно.
Окрім поступок у гуманітарній та політичній сфері, треба буде піти і на поступки у сфері адміністративно-економічній. Можливо, це буде розширення повноважень місцевих громад і органів влади, а можливо - і перехід до федеративного устрою держави. Зрозуміло, що для багатьох це звучить провокативно, як заклик до сепаратизму. Але нині Україна перебуває у ситуації, коли примусовий централізм може розколоти країну на шматки певніше, ніж федералізація. Напруга в суспільстві надто висока, просто таки критична. І знизити її набагато важливіше, ніж дотримуватися тих чи інших ідеологем.
Коротше кажучи, в країні потрібно навести лад. І лад цей має бути таким, аби Схід не почувався заручником «бандерівського» Києва. Не варто сподіватися, що і на цей раз компроміси можна буде підмінити демагогією, а ефективну роботу - симуляцією під об’єктивами телекамер. Інакше нова влада ризикує піти шляхом своїх безславних попередників. Віктор Янукович і його партія також думали, що всіх можна залякати, скрутити у баранячий ріг і примусити робити те, що накажуть із Києва. І всі ми знаємо, чим це скінчилося. Але тепер ситуація ще серйозніша, бо з’явився чинник зовнішньої військової загрози. Тому нова влада ризикує вже не просто своїми посадами і «межигір’ями». Якщо вона не зробить ніяких висновків, то російсько-український кордон може пролягти десь під Полтавою.
Джерело: ZAXID.NET
Автор: Максим Віхров
..http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?yak_povernuti_shid&objectId=1304440
Середа Дмитро
(Ukraine)
Мій батько казав - коня можна привести до води, але НЕМОЖЛИВО примусити його ПИТИ!
Якщо переважна частина населення того, чи іншого, регіону НЕ БАЖАЄ спільно будувати українську Україну - то грець з ними. Я не вірю, що від того, що Україна втратить частину люмпенізованого антиукраїнського населення (нехай і з частиною території), їй буде загрожувати повне знищення.
Якщо раніше всі погоджувалися з нахабною русифікацією, то чому тепер всі плачуть через лагідну українізацію? Україна для українців! Для тих хто не згоден: "Чемодан, вокзал, Россия…"
Навіть якщо українська Україна обмежиться по Збручу - то все одно це буде Україна. А от якщо в сучасних кордонах залишиться держава, в якій українець знову буде змушений виборювати право вільно за своїми звичаями жити, користуватися своєю мовою, буде змушений захищати свої державні символи… То кому вона така буде потрібна, така країна? Тоді я буду першим і найбільшим сепаратистом. Якщо нещодавно (менш ніж півроку тому) мені в Києві на звертання українською відповідали: "…говорите по-человечески, по-русски…", то я відмовляюся жити в такій країні.
Хочуть відділятися - най відділяються.
23:08, 12.03.2014 | відповісти | Цитувати | поскаржитись | подобається(1)
patria7
(Ukraine)
Шаріков єзжай ка Ти лучше в страну Путіна, там Ти нужнєє
Била на Майданє борьба с властью, а не востока і запада
Дарагой Ти наш бальной Паліграфушка
23:07, 12.03.2014 | відповісти | Цитувати | поскаржитись | подобається(0)
P.S
http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=236&page=1
Динаміка ставлення населення України до Росії та населення Росії до України, яких відносин з Росією хотіли б українці
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Київським міжнароднимІнститутом соціології та Фондом «Демократинчі ініціативи» ім. Ілька Кучеріва з 8 по 18 лютого 2014 року. Методом інтерв'ю опитано 2032 респонденти, що мешкають в усіх областях України (включно з містом Києвом) та в Криму за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка даних не перевищує 2,2% (без врахування дизайн-ефекту). Питання Фонду «Демократичні ініціативи» були профінансовані в рамках проекту «Громадський соціологічний Консорціум»за фінансової підтримки Європейського Союзу, програми Matra Посольства Королівства Нідерландів, Міжнародного Фонду «Відродження», а також у рамках проекту «Стимулювання діалогу щодо транзитних процесів» за фінансування Національного фонду підтримки демократії США.
Для порівняння наводяться дані опитування, проведеного російською дослідницькою організацією «Левада-Центр». Левада-центр провів опитування за репрезентативною для Росії вибіркою з 21 до 25 лютого 2014 року, опитано 1603 респонденти у віці від 18 років у 130 населених пунктах 45 регіонів країни. Статистична похибка даних не перевищує 3,4%.
Українці не хочуть віз і кордонів з Росією, але й об’єднуватися з Росією не хочуть
ТАБЛИЦІ
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (розподіл за регіонами)2
Захід
Центр
Південь
Схід
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
24.0
20.9
10.5
2.0
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
66.7
69.7
63.8
72.2
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
0.7
5.4
19.4
25.8
12.5
ВС/НВ
8.6
3.9
6.3
0.0
4.7
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (розподіл за національністю)
Українці
Росіяни
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
17.4
4.6
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
68.4
62.9
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
8.7
31.8
12.5
ВС
5.5
0.7
4.7
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (за віком)
18-29
30-54
55 і старші
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
20.1
15.6
11.7
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
66.9
68.3
67.3
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
5.4
11.2
17.2
12.5
ВС/НВ
7.6
4.9
3.8
4.7
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (у залежності від орієнтації на вступ до ЄС чи до Митного Союзу)
ЄС
Митний Союз
Важко відповісти
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
29.2
2.8
11.2
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
63.0
69.5
71.2
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
1.1
26.5
6.4
12.5
ВС/ НВ
5.8
1.1
11.1
4.7
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (у залежності від ставлення до Майдану)
Підтримують
Не підтримують
Важко сказати
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
26.0
6.6
7.6
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
66.9
69.2
62.1
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
2.3
21.4
8.6
12.5
ВС/ НВ
4.7
3.1
22.7
4.7
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (розподіл за партійним вибором)
Батьківщина
Свобода
КПУ
ПР
УДАР
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
24.8
38.6
1.4
2.7
25.5
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
68.9
58.4
63.1
67.9
67.9
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
0.1
0.0
35.5
28.3
2.1
12.5
ВС/НВ
5.3
2.9
0.0
1.1
5.9
4.7
Динаміка громадської думки щодо питання про відносини України та Росії.
Дані порівняльного дослідження Україна-Росія
Відсоток тих, хто хотів би, щоб Україна приєдналася до Росії1
Україна i Росiя мають об'єднатись в одну державу 2013, %
Україна i Росiя мають об'єднатись в одну державу 8-18 лютого 2014, %
АР Крим
35.9
41.0
Донецька
29.8
33.2
Луганська
29.4
24.1
Одеська
22.8
24.0
Днiпропетровська
14.7
13.8
Харкiвська
13.9
15.1
Запорiзька
8.9
16.7
Вiнницька
8.6
2.7
м. Київ
3.7
5.3
Полтавська
3.3
4.3
Київська
3.0
6.4
Львiвська
0.3
0.0
Якими б ви хотіли бачити відносини України з Росією?
В УКРАЇНІ
Дата
Вони мають бути такими самими, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
ВАЖКО СКАЗАТИ
РАЗОМ
В РОСІЇ
Вони мають бути такими самими, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
Росія і Україна мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
ВАЖКО СКАЗАТИ
РАЗОМ
квіт.2008
10
67
20
3
100
вер.2008
17
66
16
2
100
лют.2009
8
68
23
1
100
трав.2009
10
65
23
2
100
жовт.2009
11
67
19
3
100
бер.2010
11
67
19
3
100
черв.2010
12
70
16
2
100
жовт.2010
10
67
20
2
100
лист.2011
13
67
16
1
100
лют. 2012
13
69
16
2
100
вер. 2012
11
72
14
3
100
лют.2013
13
68
16
3
100
трав.2013
11
69
14
5
100
лист.2013
12
73
9
6
100
лют.2014
15
68
12
5
100
бер.2008
19
56
19
6
100
вер.2008
24
52
13
11
100
січ.2009
29
51
12
8
100
чер.2009
25
55
14
6
100
вер.2009
25
55
13
7
100
січ.2010
25
55
14
6
100
трав.2010
17
64
13
6
100
вер.2010
16
60
18
6
100
вер.2011
16
63
14
6
100
січ.2012
16
61
16
8
100
вер.2012
14
60
20
6
100
лют.2013
13
64
18
6
100
трав.2013
19
58
15
8
100
вер.2013
23
55
16
6
100
січ.2014
19
59
16
6
100
Якими загалом Ви зараз ставитеся до України (до Росії)?
В УКРАЇНІ ДО РОСІЇ ставляться, %
В РОСІЇ ДО УКРАЇНИ ставляться, %
Дата
дуже добре/ в основ- ному добре
в основному погано/ дуже погано
ВАЖКО СКАЗАТИ
РАЗОМ
Дата
дуже добре/ в основ- ному добре
в основному погано/ дуже погано
ВАЖКО СКАЗАТИ
РАЗОМ
квіт.08
88
7
5
100
бер.08
55
33
12
100
вер.08
88
9
3
100
вер.08
38
53
10
100
лют.09
91
5
4
100
січ.09
29
62
10
100
трав.09
93
4
3
100
трав.09
33
56
11
100
жовт.09
92
6
3
100
вер.09
46
44
10
100
бер.10
90
6
4
100
бер.10
59
29
12
100
черв.10
92
6
3
100
лип.10
70
22
9
100
жовт.10
93
4
3
100
жовт.10
67
21
12
100
лист.11
80
13
7
100
вер.11
68
23
9
100
лют.12
85
9
6
100
січ.12
64
25
12
100
вер.12
83
11
6
100
вер.12
74
17
10
100
лют.13
85
8
7
100
лют.13
69
21
9
100
трав.13
81
10
9
100
трав.13
72
18
9
100
лист.13
82
10
8
100
вер.13
69
22
8
100
лют.14
78
13
9
100
січ.14
66
26
9
100
ГРАФІКИ
Графік 1. Ставлення населення України до Росії і населенні Росії до України, % тих, хто ставиться позитивно
Графік 2. Яких відносин з Росією хочуть в Україні?
1 Західний макрорегіон - Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон - Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон - Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, АР Крим (включно з м. Севастополем), Східний макрорегіон - Донецька, Луганська, Харківська області
2 Наводяться дані лише по тих областях, де кількість респондентів достатня для статистичної репрезентативності
4.3.2014
Нагору | Назад
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
ТЕМАТИКА
політики
партії та блоки
політичні орієнтації громадян
екзит-поли
інтернет та технології
економіка
рівень життя, здоров’я, щастя
гендерні та сімейні проблеми
мораль і релігія
мова та міжетнічні стосунки
ставлення до соціології
маркетинг
інше
http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?yak_povernuti_shid&objectId=1304440
Так, ми знаємо, що проросійські бунти в Луганську, Донецьку, Харкові відбуваються за підтримки «туристів» з Росії. І зрозуміло, що джина проросійського екстремізму витрусили з пляшки місцеві еліти, намагаючись використати його для боротьби проти Майдану. Все це цілком очевидні речі. Однак неможливо заперечити і той факт, що соціальна база у східного сепаратизму таки є. Не варто займатися самогіпнозом, запевняючи себе, що там бунтують проплачені «тітушки», ростовські гастролери і пара десятків місцевих люмпенів. Відповідно до лютневих даних КМІС, прибічників приєднання до Росії на Сході 26%, на Півдні - 19%. І хоч у жодній з областей вони не становлять більшості, їх не можна вважати маргіналами. Так, у Луганській та Донецькій областях об’єднатися з Росією бажає майже 30% населення, у Харківській - близько 14% і т. д. І це лише найбільш радикальна публіка.
На такі ганебні цифри українці реагують по-різному, але здебільшого неадекватно. Мовляв, східняки - генетичні вороги, яничари, яким не місце в Україні. Мало того, що голосували за Януковича і не підтримували Майдан, то ще й до Росії приєднатися хочуть! Інший варіант: східняків «зомбують» російські телеканали, і вони просто не знають правди про події в Україні. Їм просто треба показати кілька роздруківок з «Української правди», і вони полюблять майданівців, бандерівців і, може, навіть Яроша. Попри відмінну тональність, обидва підходи зводяться до того, що на Сході нічого робити не треба. У першому випадку - бо східняки не варті, аби з ними носитися як дурень із писаною торбою. У другому - бо можна зробити кілька мовних флешмобів, написати пару просвітницьких статусів у Фейсбуці і на тому заспокоїтись.
Наслідки такого безвідповідального ставлення до Сходу ми вже місяць спостерігаємо у Донецьку, Луганську, Харкові та інших містах. Коли над країною зависла загроза окупації і розчленування, Київ не може повною мірою розраховувати на лояльність прикордонного населення. Коли російські танки будуть стяти під Києвом, сумнівно, що в тилу ворога, десь на Донеччині, буятиме партизанщина. І відповідальність за це лежить передусім на українській політичній еліті. Не секрет, що з десяток років тому вона обрала модель управління суспільством через розколи і завдяки цим розколам множила свої політичні капітали. Це ж очевидно: у певний момент всі партії раптом стали ходити на вибори під слоганами захисту - чи то українців, чи то російськомовних, чи то росіян і т.д. І це при тому, що, за абсолютно всіма соціологічними дослідженнями, реальної дискримінації у нас ніхто не зазнавав. І до певного моменту харків’янам було плювати, чиїми іменами називають вулиці у Львові, а львів’яни навряд чи переймалися тим, якою мовою виписують довідки у луганських лікарнях.
Але наша еліта доклала чималих зусиль, аби скандалізувати, загострити й політизувати міжрегіональні відмінності, вдаючись навіть до відвертих провокацій. Бійка у Львові 9 травня 2011-го, філологічна інспекція однієї пані до дитсадка у 2010-му, антигалицькі випади міністра Табачника, перевдягання нардепа Колєснічєнка у форму НКВСника… Список провокацій можна продовжувати безкінечно. Але всі вони (свідомо чи несвідомо) були спрямовані на формування у тієї чи іншої частини суспільства відчуття загрози і ворожої присутності. Врешті мільйони громадян стали почуватися в Україні упослідженими, дискримінованими. Про «успіхи» нашої еліти в царині економіки та «соціалки» годі й казати. В історичній перспективі така лінія поведінки вітчизняного політикуму виявилася або злочинною, або кретинською. Провокувати відцентрові тенденції, знаходячись між двома (як мінімум) надпотужними центрами геополітичного тяжіння - це державницьке самогубство. Фактично, розколи українського суспільства, які зараз активно використовує Кремль (та й не лише він), українська еліта підготувала власноруч.
Українська держава - це автівка без гальм, в кабіні постійно билися за кермо прямо на ходу. Тож не дивно, що нас занесло і закрутило. Якщо ми з Божою поміччю таки виживемо у цій геополітичній, військовій, правовій та соціально-економічній ДТП, то доведеться провести серйозну роботу над помилками. Деякі напрями цієї роботи очевидні вже зараз. По-перше, якщо Схід таки залишиться у складі України, то новій владі доведеться докорінно переглянути свою внутрішню політику і піти на безпрецедентні кроки. Наприклад, зберегти за російською мовою статус регіональної, а може і зробити її другою державною. Очевидно, що політика адміністративно-примусової українізації виявилася недієвою і стала одним із чинників, які поставили під питання саме існування нашої держави.
Далі, якщо вже в країні перемогла революція, то їй потрібно поквапитися і, за відомим правилом, з’їсти деяких своїх дітей. Принаймні цих дітей слід вгамувати і не дати їм стати чинником суспільного життя. 500 років тому про Сашу Білого (Олександра Музичка) складали б саги, але сьогодні він мобілізує проросійську громадськість набагато більше, ніж надихає проукраїнську. Якщо власну фракцію у Верховній Раді отримає і «Правий сектор», то стільки ж мандатів гарантовано отримають проросійські радикали на зразок Павла Губарєва. А там і до формування проросійської альтернативи «Правому сектору» недалеко. Якщо у когось трапилося запаморочення від успіхів і виникла ілюзія, що зі Сходом тепер можна не рахуватися, це велика помилка. А в нинішніх умовах - помилка злочинна. Навіть якщо наш дім залишиться соборним, він не перестане бути скляним. І жбурляти каміння в ньому вкрай небезпечно.
Окрім поступок у гуманітарній та політичній сфері, треба буде піти і на поступки у сфері адміністративно-економічній. Можливо, це буде розширення повноважень місцевих громад і органів влади, а можливо - і перехід до федеративного устрою держави. Зрозуміло, що для багатьох це звучить провокативно, як заклик до сепаратизму. Але нині Україна перебуває у ситуації, коли примусовий централізм може розколоти країну на шматки певніше, ніж федералізація. Напруга в суспільстві надто висока, просто таки критична. І знизити її набагато важливіше, ніж дотримуватися тих чи інших ідеологем.
Коротше кажучи, в країні потрібно навести лад. І лад цей має бути таким, аби Схід не почувався заручником «бандерівського» Києва. Не варто сподіватися, що і на цей раз компроміси можна буде підмінити демагогією, а ефективну роботу - симуляцією під об’єктивами телекамер. Інакше нова влада ризикує піти шляхом своїх безславних попередників. Віктор Янукович і його партія також думали, що всіх можна залякати, скрутити у баранячий ріг і примусити робити те, що накажуть із Києва. І всі ми знаємо, чим це скінчилося. Але тепер ситуація ще серйозніша, бо з’явився чинник зовнішньої військової загрози. Тому нова влада ризикує вже не просто своїми посадами і «межигір’ями». Якщо вона не зробить ніяких висновків, то російсько-український кордон може пролягти десь під Полтавою.
Джерело: ZAXID.NET
Автор: Максим Віхров
..http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?yak_povernuti_shid&objectId=1304440
Середа Дмитро
(Ukraine)
Мій батько казав - коня можна привести до води, але НЕМОЖЛИВО примусити його ПИТИ!
Якщо переважна частина населення того, чи іншого, регіону НЕ БАЖАЄ спільно будувати українську Україну - то грець з ними. Я не вірю, що від того, що Україна втратить частину люмпенізованого антиукраїнського населення (нехай і з частиною території), їй буде загрожувати повне знищення.
Якщо раніше всі погоджувалися з нахабною русифікацією, то чому тепер всі плачуть через лагідну українізацію? Україна для українців! Для тих хто не згоден: "Чемодан, вокзал, Россия…"
Навіть якщо українська Україна обмежиться по Збручу - то все одно це буде Україна. А от якщо в сучасних кордонах залишиться держава, в якій українець знову буде змушений виборювати право вільно за своїми звичаями жити, користуватися своєю мовою, буде змушений захищати свої державні символи… То кому вона така буде потрібна, така країна? Тоді я буду першим і найбільшим сепаратистом. Якщо нещодавно (менш ніж півроку тому) мені в Києві на звертання українською відповідали: "…говорите по-человечески, по-русски…", то я відмовляюся жити в такій країні.
Хочуть відділятися - най відділяються.
23:08, 12.03.2014 | відповісти | Цитувати | поскаржитись | подобається(1)
patria7
(Ukraine)
Шаріков єзжай ка Ти лучше в страну Путіна, там Ти нужнєє
Била на Майданє борьба с властью, а не востока і запада
Дарагой Ти наш бальной Паліграфушка
23:07, 12.03.2014 | відповісти | Цитувати | поскаржитись | подобається(0)
P.S
http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=236&page=1
Динаміка ставлення населення України до Росії та населення Росії до України, яких відносин з Росією хотіли б українці
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Київським міжнароднимІнститутом соціології та Фондом «Демократинчі ініціативи» ім. Ілька Кучеріва з 8 по 18 лютого 2014 року. Методом інтерв'ю опитано 2032 респонденти, що мешкають в усіх областях України (включно з містом Києвом) та в Криму за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка даних не перевищує 2,2% (без врахування дизайн-ефекту). Питання Фонду «Демократичні ініціативи» були профінансовані в рамках проекту «Громадський соціологічний Консорціум»за фінансової підтримки Європейського Союзу, програми Matra Посольства Королівства Нідерландів, Міжнародного Фонду «Відродження», а також у рамках проекту «Стимулювання діалогу щодо транзитних процесів» за фінансування Національного фонду підтримки демократії США.
Для порівняння наводяться дані опитування, проведеного російською дослідницькою організацією «Левада-Центр». Левада-центр провів опитування за репрезентативною для Росії вибіркою з 21 до 25 лютого 2014 року, опитано 1603 респонденти у віці від 18 років у 130 населених пунктах 45 регіонів країни. Статистична похибка даних не перевищує 3,4%.
Українці не хочуть віз і кордонів з Росією, але й об’єднуватися з Росією не хочуть
- І в Україні і в Росії більшість опитаних хотіли б, щоб обидві країни були незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць (в Україні - 68%, у Росії - 59%). В Україні ця кількість зменшилася з листопада на 5%, в Росії - на 4% збільшилася.
- Об‘єднання в єдину державу з Росією в Україні бажають 12% опитаних, за останні роки ця кількість зменшилася з 20% до 9%, але після Майдану зросла на 3%. Найбільше прихильників об’єднання з Росією на Сході (26%) та на Півдні (19%), найменше в Центрі (5%) та на Заході (1%). За областями прихильників найбільше прихильників об’єднання з Росією в АР Крим (41%), Донецькій області (33%), Луганській (24%), Одеській (24%), Запорізькій (17%), Харківській області (15%), але й там переважає підтримка нинішнього статусу відносин з Росією - як двох незалежних дружніх держав.
- Серед росіян, так само як і серед українців переважає бажання, щобУкраїна і Росія були незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць (відповідно, 68% і 63%). Бажають об’єднатися в єдину державу 9% українців і 32% росіян. Існує пряма вікова залежність між бажанням об’єднатися в єдину державу з Росією: серед молоді віком до 30 років цього хотіли б 5%, у віковій групі 30-54 роки - 11%, а серед людей старших 55 років - 17%.
- Зрозуміло, що серед тих, хто робить вибір на користь вступу до Митного союзу, більше прихильників об’єднання з Росією (26.5%), ніж серед тих, хто орієнтований на вступ до ЄС (1%), проте більшість хотіла б зберегти статус-кво (69%). І серед тих, хто негативно ставиться до Майдану, приєднатися до Росії бажають 21%.
- Серед прихильників політичних партій найвищий відсоток бажаючих приєднати Україну до Росії серед виборців комуністів (35.5%), але й там більшість бачить Україну та Росію дружніми незалежними державами (63%). Серед виборців Партії регіонів обстоюють приєднання до Росії 28%.
- В Росії приєднання України хотіли б 16%.
- Українців запитували «Як Ви загалом зараз ставитеся до Росії?» а росіян «Як Ви загалом зараз ставитеся до України?»
- Як і раніше, ставлення українців до Росії краще, ніж ставлення росіян до України. Порівняно з травневим опитуванням кількість позитивно налаштованих до Росії українців дещо зменшилося (82% у листопаді, 78% - у лютому). Частка українців, що негативно ставляться до Росії, навпаки дещо збільшилася (10% у листопаді, 13% - у лютому).
- За регіональним розподілом1 як і раніше, найбільші частки позитивно налаштованих до Росії українців у Східному (92%, було 89%) та Південному регіонах (86%, було 90%), найменше їх у Західному регіоні (59%, було 70%). У Центральному регіоні позитивно ставляться до Росії 76% (у листопаді - 80%). Порівняно з листопадом 2013 збільшилася кількість позитивно налаштованих до Росії лише у Східному регіоні, на іншій території України відчутна тенденція погіршання ставлення до Росії.
ТАБЛИЦІ
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (розподіл за регіонами)2
Захід
Центр
Південь
Схід
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
24.0
20.9
10.5
2.0
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
66.7
69.7
63.8
72.2
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
0.7
5.4
19.4
25.8
12.5
ВС/НВ
8.6
3.9
6.3
0.0
4.7
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (розподіл за національністю)
Українці
Росіяни
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
17.4
4.6
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
68.4
62.9
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
8.7
31.8
12.5
ВС
5.5
0.7
4.7
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (за віком)
18-29
30-54
55 і старші
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
20.1
15.6
11.7
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
66.9
68.3
67.3
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
5.4
11.2
17.2
12.5
ВС/НВ
7.6
4.9
3.8
4.7
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (у залежності від орієнтації на вступ до ЄС чи до Митного Союзу)
ЄС
Митний Союз
Важко відповісти
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
29.2
2.8
11.2
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
63.0
69.5
71.2
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
1.1
26.5
6.4
12.5
ВС/ НВ
5.8
1.1
11.1
4.7
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (у залежності від ставлення до Майдану)
Підтримують
Не підтримують
Важко сказати
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
26.0
6.6
7.6
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
66.9
69.2
62.1
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
2.3
21.4
8.6
12.5
ВС/ НВ
4.7
3.1
22.7
4.7
Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією? (розподіл за партійним вибором)
Батьківщина
Свобода
КПУ
ПР
УДАР
Україна загалом
Вони мають бути таким же, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
24.8
38.6
1.4
2.7
25.5
14.7
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
68.9
58.4
63.1
67.9
67.9
68.0
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
0.1
0.0
35.5
28.3
2.1
12.5
ВС/НВ
5.3
2.9
0.0
1.1
5.9
4.7
Динаміка громадської думки щодо питання про відносини України та Росії.
Дані порівняльного дослідження Україна-Росія
Відсоток тих, хто хотів би, щоб Україна приєдналася до Росії1
Україна i Росiя мають об'єднатись в одну державу 2013, %
Україна i Росiя мають об'єднатись в одну державу 8-18 лютого 2014, %
АР Крим
35.9
41.0
Донецька
29.8
33.2
Луганська
29.4
24.1
Одеська
22.8
24.0
Днiпропетровська
14.7
13.8
Харкiвська
13.9
15.1
Запорiзька
8.9
16.7
Вiнницька
8.6
2.7
м. Київ
3.7
5.3
Полтавська
3.3
4.3
Київська
3.0
6.4
Львiвська
0.3
0.0
Якими б ви хотіли бачити відносини України з Росією?
В УКРАЇНІ
Дата
Вони мають бути такими самими, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
Україна і Росія мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
ВАЖКО СКАЗАТИ
РАЗОМ
В РОСІЇ
Вони мають бути такими самими, як з іншими державами - з закритими кордонами, візами, митницями
Росія і Україна мають бути незалежними, але дружніми державами - з відкритими кордонами, без віз та митниць
Україна і Росія мають об‘єднатись в одну державу
ВАЖКО СКАЗАТИ
РАЗОМ
квіт.2008
10
67
20
3
100
вер.2008
17
66
16
2
100
лют.2009
8
68
23
1
100
трав.2009
10
65
23
2
100
жовт.2009
11
67
19
3
100
бер.2010
11
67
19
3
100
черв.2010
12
70
16
2
100
жовт.2010
10
67
20
2
100
лист.2011
13
67
16
1
100
лют. 2012
13
69
16
2
100
вер. 2012
11
72
14
3
100
лют.2013
13
68
16
3
100
трав.2013
11
69
14
5
100
лист.2013
12
73
9
6
100
лют.2014
15
68
12
5
100
бер.2008
19
56
19
6
100
вер.2008
24
52
13
11
100
січ.2009
29
51
12
8
100
чер.2009
25
55
14
6
100
вер.2009
25
55
13
7
100
січ.2010
25
55
14
6
100
трав.2010
17
64
13
6
100
вер.2010
16
60
18
6
100
вер.2011
16
63
14
6
100
січ.2012
16
61
16
8
100
вер.2012
14
60
20
6
100
лют.2013
13
64
18
6
100
трав.2013
19
58
15
8
100
вер.2013
23
55
16
6
100
січ.2014
19
59
16
6
100
Якими загалом Ви зараз ставитеся до України (до Росії)?
В УКРАЇНІ ДО РОСІЇ ставляться, %
В РОСІЇ ДО УКРАЇНИ ставляться, %
Дата
дуже добре/ в основ- ному добре
в основному погано/ дуже погано
ВАЖКО СКАЗАТИ
РАЗОМ
Дата
дуже добре/ в основ- ному добре
в основному погано/ дуже погано
ВАЖКО СКАЗАТИ
РАЗОМ
квіт.08
88
7
5
100
бер.08
55
33
12
100
вер.08
88
9
3
100
вер.08
38
53
10
100
лют.09
91
5
4
100
січ.09
29
62
10
100
трав.09
93
4
3
100
трав.09
33
56
11
100
жовт.09
92
6
3
100
вер.09
46
44
10
100
бер.10
90
6
4
100
бер.10
59
29
12
100
черв.10
92
6
3
100
лип.10
70
22
9
100
жовт.10
93
4
3
100
жовт.10
67
21
12
100
лист.11
80
13
7
100
вер.11
68
23
9
100
лют.12
85
9
6
100
січ.12
64
25
12
100
вер.12
83
11
6
100
вер.12
74
17
10
100
лют.13
85
8
7
100
лют.13
69
21
9
100
трав.13
81
10
9
100
трав.13
72
18
9
100
лист.13
82
10
8
100
вер.13
69
22
8
100
лют.14
78
13
9
100
січ.14
66
26
9
100
ГРАФІКИ
Графік 1. Ставлення населення України до Росії і населенні Росії до України, % тих, хто ставиться позитивно
Графік 2. Яких відносин з Росією хочуть в Україні?
1 Західний макрорегіон - Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон - Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон - Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, АР Крим (включно з м. Севастополем), Східний макрорегіон - Донецька, Луганська, Харківська області
2 Наводяться дані лише по тих областях, де кількість респондентів достатня для статистичної репрезентативності
4.3.2014
Нагору | Назад
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
ТЕМАТИКА
політики
партії та блоки
політичні орієнтації громадян
екзит-поли
інтернет та технології
економіка
рівень життя, здоров’я, щастя
гендерні та сімейні проблеми
мораль і релігія
мова та міжетнічні стосунки
ставлення до соціології
маркетинг
інше