Документы о депортации/коллаборационистах на cidct.org.ua
Выясняя определенные обстоятельства в связи с темой у варяжки "СБУ будет судить организаторов депортации крымских татар" узнал от яндекса, что на портале "Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці Документи. Факти. Свідчення.(1917-1991)" есть подборка советских документов по выселению и числе выселенных и коллаборационистов. Под катом - некоторые из них:
http://www.cidct.org.ua/uk/publications/deport2/112.html
"В числе спецпереселенцев проживающих на территории Узбекской ССР по состоянию на 1-е июля 1945 г., имеется:
Мужчин - 20 928 чел. ;
Женщин - 45 633 чел. ;
Детей до 16 лет - 62 066 чел.
За период с 1. 07. 44 по 1. 07. 45 в численности и движении спецпереселенцев произошли следующие изменения.
Прибыло:
а) Переселено из других республик, краев и областей - 12880 чел.;
б) Возвращено с мест лишения свободы - 134 чел.;
в) Возвращено из бегов - 245 чел.;
г) Родилось -1390 чел.;
д) За счет детей спецпереселенцев достигших 16-летнего возраста
- 2285 чел.;
Итого: - 16934 чел.
Убыло:
а) Переселено в другие республики, края и области - 10971 чел.;
б) В места лишения свободы - 216 чел.;
в) Бежало - 1314 чел.
г*) Умерло - 22355 (15%)18 чел.;
д) Освобождено, снято с учета - 48 чел.;
е) За счет детей спецпереселенцев достигших 16-летнего возраста
- 2285 чел.;
ж) За счет беспризорных детей спецпереселенцев, переданных
в детдома - 1781 чел. ;
з) Инвалиды и престарелые спецпереселенцы, переданные
в дома инвалидов - 648 чел.;
Итого: - 39618 чел.
18 Приписка "15%" сделана карандашом. К пункту со* в нижней части страницы документа имеется сноска синими чернилами, и надпись, сделанная, очевидно, сотрудниками секретариата НКВД СССР): «о высокой смертности указано НКВД Узбекской ССР в заключении за №52/6540 от 19. 09. 45».
Народный комиссар внутренних дел УзССР
генерал-майор Бабаджанов
Начальник ОСП НКВД УзССР
подполковник Кириллов
15 сентября 1945, №5/6451"
http://www.cidct.org.ua/uk/publications/deport2/124.html
===
"Из письма Л. Берии В. М. Молотову
19 июня 1944 г.
В составе семей переселенцев - чеченцев, ингушей, карачаевцев, балкарцев, крымских татар - в Казахскую, Киргизскую и Узбекскую ССР в 1944 году прибыло до 300 тыс. детей в возрасте до 16 лет.
Спецпереселенцы размещены небольшими группами в колхозах и районах вперемежку с местными - русским, казахским, узбекским и киргизским населением. Проживают они в условиях особого режима (запрещение свободно перемещаться вне пределов пунктов проживания и др.).
Организовать начальную школу для детей спецпереселенцев - чеченцев, ингушей, карачаевцев, балкарцев и крымских татар с обучением на их национальных языках нет возможности в силу отсутствия соответствующих педагогических кадров. В силу всех этих условий НКВД считает целесообразным обучение детей спецпереселенцев производить на русском языке в существующих школах по месту жительства.
Источник: ГАРФ. Ф. Р. - On. 47. Д. 4374. Л. 2.
Опубликовано: Бугай Н. Ф. "Депортация народов Крыма", Москва, "Инсан". 2002. С. 92.
тов. Берии Л. П."
==
А вот это сообщение демонстрирует, как вообще операцию предполагалось проводить в "теории": в "теории" видимо предполагалось не просто национальному признаку выселять, а по полово-национальному. В связи с этим сообщением представляет интерес также узнать, сколько было смешанных браков и сколько жен татар-коллабарационистов , не-татарок, было выслано.
==
тов. Берии Л. П.
1 августа 1944 г.
При переселении из Крыма имели место случаи выселения женщин по национальности татарок, армянок, гречанок, болгарок, мужья которых являются по национальности русскими и оставлены на место жительства в Крыму или находятся в Красной Армии.
Считали бы целесообразным таких женщин при отсутствии на них компрометирующих данных из спецпоселения освободить. Просим Вашего указания.
Чернышев, Кузнецов
Источник: ГАФР. Ф. Р.-9479. Оп. 1. Д. 160. Л. 27.
Опубликовано: Бугай Н. Ф. "Депортация народов Крыма" Москва, "ИНСАН", 2002, С. 94.
==
http://www.cidct.org.ua/ru/publications/Deportation1/4.html
№2
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ ОБОРОНЫ
товарищу Сталину
товарищу Молотову
товарищу Маленкову
О Крыме. В Крыму население до войны - 1 126 000 человек, в том числе татарского 218 000 человек. Расстреляно 67 тыс. евреев, караимов, крымчаков, вывезено в Германию 50000 человек, эвакуированы 5000 человек. Тяжелое положение объясняется действиями фашистских диверсионных группировок.
В освобожденных от оккупации районах Крыма были арестованы 1178 немецко-фашистских пособников.
“Татарский национальный комитет” (Д. Абдурешидов), имея свои филиалы во всех татарских районах Крыма, вербовал шпионскую агентуру для заброски в тыл, мобилизовал добровольцев в созданную немцами татарскую дивизию, отправлял местное, не татарское население для работы в Германию и т.д. На 21 пареля 1944 г. в Красную Армию были призваны 40 тыс. человек.
25 апреля 1944 г
Л. Берия
№3
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ ОБОРОНЫ
товарищу Сталину
10 мая 1944 года
Органами НКВД и НКГБ проводится в Крыму работа по выявлению и изъятию агентуры противника, изменников Родины, пособников немецко-фашистских оккупантов и другого антисоветского элемента.
По состоянию на 7 мая с. г. арестовано таких лиц 5381 чел.
Изъято незаконно хранящегося населением оружия: 5995 винтовок, 337 пулеметов, 250 автоматов, 31 миномет и большое количество гранат и винтовочных патронов...
Из частей Красной Армии в 1944 г. дезертировали свыше 20 тыс. татар, которые изменили Родине, перешли на службу к немцам и с оружием в руках боролись против Красной Армии...
Учитывая предательские действия крымских татар против советского народа, и исходя из нежелательности дальнейшего проживания крымских татар на пограничной окраине Советского Союза, НКВД СССР вносит на Ваше рассмотрение проект решения Государственного Комитета Обороны о выселении всех татар с территории Крыма.
Считаем целесообразным, расселить крымских татар в качестве спецпоселенцев в районах Узбекской ССР для использования на работах как в сельском хозяйстве - колхозах, совхозах, так и в промышленности и на строительстве.
Вопрос о расселении татар в Узбекской ССР согласован с секретарем ЦК КП (б) Узбекистана т. Юсуповым.
По предварительным данным, в настоящее время в Крыму насчитывается 140-160 тыс. татарского населения. Операция по выселению будет начата 20-21 мая и закончена 1-го июня. Представляю при этом проект постановления Государственного Комитета Обороны, прошу Вашего разрешения.
Народный комиссар внутренних дел Союза ССР
Л. Берия
==
http://www.cidct.org.ua/uk/publications/deport2/216.html
ПРО НЕДОЦІЛЬНІСТЬ ПОВЕРНЕННЯ ТАТАР ДО КРИМУ
(лист першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста до ЦК КПРС)
22 червня 1966 р.
У Центральний Комітет КП України, партійні та радянські органи республіки продовжують надходити листи від татар, які проживали в Криму. В них знову ставиться питання про повернення татар в Крим, відновлення їх національно-територіального об'єднання, відшкодування збитків, спричинених переселенням.
Як відомо, Кримська АРСР не представляла собою автономії тільки татар, а була багатонаціональною республікою. За даними перепису населення 1939 року в Криму проживало 1, 1 млн. чоловік, в т. ч. :
росіян - 557 тис. чол.
татар - 218 тис. чол.
українців -153 тис. чол.
євреїв - 65 тис. чол.
німців - 51 тис. чол.
та інші національності.
Таким чином, кримські татари вже тоді складати лише п'яту частину населення. Якщо врахувати, що за минулий час населення Криму досягло майже 1,6 млн. чол. (в т. ч. росіян - 71 %, українців - 22 %, інших - 7 %), а кількість кримських татар, які нині проживають в Узбекистані не перевищує 160 тис. осіб, то зрозуміло, що для постановки питання про відновлення їх національної автономії в Криму немає ніяких підстав, що було зазначено в постанові ЦК КПРС від 24 листопада 1956 року.
За 22 роки, що пройшли після виселення татар, місця їх колишнього проживання заселені. Трудящі Криму досягли великих успіхів в розвитку економіки та культури. Валова продукція промисловості перевищує рівень 1940 року, більш ніж в 5 разів. Значно підвищився рівень виробництва продуктів сільського господарства, зокрема винограду. Все, чим нині багатий Крим створено працею людей, які зараз проживають в цій області.
Високорозвинута промисловість та багатогалузеве сільське господарство вимагають великої кількості кваліфікованих спеціалістів. Такі кадри зараз є в Криму. В області нараховується більша 90 тис. спеціалістів з вищою та середньою освітою(проти 18, 5 тис. чол.. в 1940 році), серед них 30 тис. інженерів та техніків, більше 7, 5 тис. агрономів та інших спеціалістів сільського господарства, більш ніж 6 тис. економістів, плановиків та статистиків.
В Криму зараз діє більше 350 лікувально-оздоровчих установ, 1200 загальноосвітніх шкіл, 30 вищих та середніх спеціальних учбових закладів, 1 тис. бібліотек, 2,5 тис клубів та кіноустановок. В цих закладах зайнята велика кількість жителів Криму, серед яких тільки спеціалісти з вищою та середньою освітою складають більш як 40 тис. осіб.
Частина населення Криму постійно працює на заводах та інших об'єктах оборонного значення, по вільному найму у військових частинах, що в умовах прикордонної області, якою є Крим, теж має суттєве значення.
Повернення татар до місць колишнього проживання та пов'язана з цим необхідність переселення з Криму великої кількості теперішнього населення, спричинили б великі збитки державним інтересам та було б великою несправедливістю по відношенню до сотень тисяч громадян Криму.
З іншого боку, кримські татари, які зараз проживають в Узбекистані, тісно з'єднались з його економікою та культурою. Там їм створені всі необхідні умови для праці, навчання, підвищення матеріального та культурного рівня. Тому переселення татар в Крим негативно вплинуло б на економіку тих районів, де вони зараз проживають, а також на їх власне становище.
Значна частина татарського населення Криму в період Великої Вітчизняної війни зрадила Батьківщині, активно співпрацювала з німецько-фашистськими загарбниками, багато горя принесло населенню та викликала у нього ненависть.
Відомо, наприклад, що більш ніж 35 тис. добровольців - татар знаходились в рядах німецьких збройних сил, тисячі татар добровільно служили в загонах самооборони, в німецькій польовій жандармерії, в охороні тюрем, концентраційних таборів, шляхів сполучення, активно приймали участь в операціях проти частин радянської армії, партизан та підпільників.
Вони вели розвідку, проводили карні експедиції та репресії проти мирних жителів.
Після вигнання німців з Криму багато татар сховали зброю. При виселені у них було вилучено більш ніж 500 кулеметів, близько 8000 автоматів та гвинтівок, багато гранат та куль.
Повертаючись до Криму, деякі особи погрожують місцевим жителям, розшукують майно та заявляють на нього свої права, що викликає стурбованість у жителів Криму.
Все це ще раз підтверджує, що ніяких підстав для перегляду питання про неповернення татар в Крим немає.
Секретар ЦК КП України
П. Шелест
22. VI. 1966р.
Джерело: ЦДАГО України. Ф. 1, Оп.. 24. Спр. 6166. арк. 1-4.
Опубліковано: Національні відносини в Україні у XX ст.. - К., 1994. - С. 345 - 347
http://www.cidct.org.ua/uk/publications/deport2/112.html
"В числе спецпереселенцев проживающих на территории Узбекской ССР по состоянию на 1-е июля 1945 г., имеется:
Мужчин - 20 928 чел. ;
Женщин - 45 633 чел. ;
Детей до 16 лет - 62 066 чел.
За период с 1. 07. 44 по 1. 07. 45 в численности и движении спецпереселенцев произошли следующие изменения.
Прибыло:
а) Переселено из других республик, краев и областей - 12880 чел.;
б) Возвращено с мест лишения свободы - 134 чел.;
в) Возвращено из бегов - 245 чел.;
г) Родилось -1390 чел.;
д) За счет детей спецпереселенцев достигших 16-летнего возраста
- 2285 чел.;
Итого: - 16934 чел.
Убыло:
а) Переселено в другие республики, края и области - 10971 чел.;
б) В места лишения свободы - 216 чел.;
в) Бежало - 1314 чел.
г*) Умерло - 22355 (15%)18 чел.;
д) Освобождено, снято с учета - 48 чел.;
е) За счет детей спецпереселенцев достигших 16-летнего возраста
- 2285 чел.;
ж) За счет беспризорных детей спецпереселенцев, переданных
в детдома - 1781 чел. ;
з) Инвалиды и престарелые спецпереселенцы, переданные
в дома инвалидов - 648 чел.;
Итого: - 39618 чел.
18 Приписка "15%" сделана карандашом. К пункту со* в нижней части страницы документа имеется сноска синими чернилами, и надпись, сделанная, очевидно, сотрудниками секретариата НКВД СССР): «о высокой смертности указано НКВД Узбекской ССР в заключении за №52/6540 от 19. 09. 45».
Народный комиссар внутренних дел УзССР
генерал-майор Бабаджанов
Начальник ОСП НКВД УзССР
подполковник Кириллов
15 сентября 1945, №5/6451"
http://www.cidct.org.ua/uk/publications/deport2/124.html
===
"Из письма Л. Берии В. М. Молотову
19 июня 1944 г.
В составе семей переселенцев - чеченцев, ингушей, карачаевцев, балкарцев, крымских татар - в Казахскую, Киргизскую и Узбекскую ССР в 1944 году прибыло до 300 тыс. детей в возрасте до 16 лет.
Спецпереселенцы размещены небольшими группами в колхозах и районах вперемежку с местными - русским, казахским, узбекским и киргизским населением. Проживают они в условиях особого режима (запрещение свободно перемещаться вне пределов пунктов проживания и др.).
Организовать начальную школу для детей спецпереселенцев - чеченцев, ингушей, карачаевцев, балкарцев и крымских татар с обучением на их национальных языках нет возможности в силу отсутствия соответствующих педагогических кадров. В силу всех этих условий НКВД считает целесообразным обучение детей спецпереселенцев производить на русском языке в существующих школах по месту жительства.
Источник: ГАРФ. Ф. Р. - On. 47. Д. 4374. Л. 2.
Опубликовано: Бугай Н. Ф. "Депортация народов Крыма", Москва, "Инсан". 2002. С. 92.
тов. Берии Л. П."
==
А вот это сообщение демонстрирует, как вообще операцию предполагалось проводить в "теории": в "теории" видимо предполагалось не просто национальному признаку выселять, а по полово-национальному. В связи с этим сообщением представляет интерес также узнать, сколько было смешанных браков и сколько жен татар-коллабарационистов , не-татарок, было выслано.
==
тов. Берии Л. П.
1 августа 1944 г.
При переселении из Крыма имели место случаи выселения женщин по национальности татарок, армянок, гречанок, болгарок, мужья которых являются по национальности русскими и оставлены на место жительства в Крыму или находятся в Красной Армии.
Считали бы целесообразным таких женщин при отсутствии на них компрометирующих данных из спецпоселения освободить. Просим Вашего указания.
Чернышев, Кузнецов
Источник: ГАФР. Ф. Р.-9479. Оп. 1. Д. 160. Л. 27.
Опубликовано: Бугай Н. Ф. "Депортация народов Крыма" Москва, "ИНСАН", 2002, С. 94.
==
http://www.cidct.org.ua/ru/publications/Deportation1/4.html
№2
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ ОБОРОНЫ
товарищу Сталину
товарищу Молотову
товарищу Маленкову
О Крыме. В Крыму население до войны - 1 126 000 человек, в том числе татарского 218 000 человек. Расстреляно 67 тыс. евреев, караимов, крымчаков, вывезено в Германию 50000 человек, эвакуированы 5000 человек. Тяжелое положение объясняется действиями фашистских диверсионных группировок.
В освобожденных от оккупации районах Крыма были арестованы 1178 немецко-фашистских пособников.
“Татарский национальный комитет” (Д. Абдурешидов), имея свои филиалы во всех татарских районах Крыма, вербовал шпионскую агентуру для заброски в тыл, мобилизовал добровольцев в созданную немцами татарскую дивизию, отправлял местное, не татарское население для работы в Германию и т.д. На 21 пареля 1944 г. в Красную Армию были призваны 40 тыс. человек.
25 апреля 1944 г
Л. Берия
№3
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ ОБОРОНЫ
товарищу Сталину
10 мая 1944 года
Органами НКВД и НКГБ проводится в Крыму работа по выявлению и изъятию агентуры противника, изменников Родины, пособников немецко-фашистских оккупантов и другого антисоветского элемента.
По состоянию на 7 мая с. г. арестовано таких лиц 5381 чел.
Изъято незаконно хранящегося населением оружия: 5995 винтовок, 337 пулеметов, 250 автоматов, 31 миномет и большое количество гранат и винтовочных патронов...
Из частей Красной Армии в 1944 г. дезертировали свыше 20 тыс. татар, которые изменили Родине, перешли на службу к немцам и с оружием в руках боролись против Красной Армии...
Учитывая предательские действия крымских татар против советского народа, и исходя из нежелательности дальнейшего проживания крымских татар на пограничной окраине Советского Союза, НКВД СССР вносит на Ваше рассмотрение проект решения Государственного Комитета Обороны о выселении всех татар с территории Крыма.
Считаем целесообразным, расселить крымских татар в качестве спецпоселенцев в районах Узбекской ССР для использования на работах как в сельском хозяйстве - колхозах, совхозах, так и в промышленности и на строительстве.
Вопрос о расселении татар в Узбекской ССР согласован с секретарем ЦК КП (б) Узбекистана т. Юсуповым.
По предварительным данным, в настоящее время в Крыму насчитывается 140-160 тыс. татарского населения. Операция по выселению будет начата 20-21 мая и закончена 1-го июня. Представляю при этом проект постановления Государственного Комитета Обороны, прошу Вашего разрешения.
Народный комиссар внутренних дел Союза ССР
Л. Берия
==
http://www.cidct.org.ua/uk/publications/deport2/216.html
ПРО НЕДОЦІЛЬНІСТЬ ПОВЕРНЕННЯ ТАТАР ДО КРИМУ
(лист першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста до ЦК КПРС)
22 червня 1966 р.
У Центральний Комітет КП України, партійні та радянські органи республіки продовжують надходити листи від татар, які проживали в Криму. В них знову ставиться питання про повернення татар в Крим, відновлення їх національно-територіального об'єднання, відшкодування збитків, спричинених переселенням.
Як відомо, Кримська АРСР не представляла собою автономії тільки татар, а була багатонаціональною республікою. За даними перепису населення 1939 року в Криму проживало 1, 1 млн. чоловік, в т. ч. :
росіян - 557 тис. чол.
татар - 218 тис. чол.
українців -153 тис. чол.
євреїв - 65 тис. чол.
німців - 51 тис. чол.
та інші національності.
Таким чином, кримські татари вже тоді складати лише п'яту частину населення. Якщо врахувати, що за минулий час населення Криму досягло майже 1,6 млн. чол. (в т. ч. росіян - 71 %, українців - 22 %, інших - 7 %), а кількість кримських татар, які нині проживають в Узбекистані не перевищує 160 тис. осіб, то зрозуміло, що для постановки питання про відновлення їх національної автономії в Криму немає ніяких підстав, що було зазначено в постанові ЦК КПРС від 24 листопада 1956 року.
За 22 роки, що пройшли після виселення татар, місця їх колишнього проживання заселені. Трудящі Криму досягли великих успіхів в розвитку економіки та культури. Валова продукція промисловості перевищує рівень 1940 року, більш ніж в 5 разів. Значно підвищився рівень виробництва продуктів сільського господарства, зокрема винограду. Все, чим нині багатий Крим створено працею людей, які зараз проживають в цій області.
Високорозвинута промисловість та багатогалузеве сільське господарство вимагають великої кількості кваліфікованих спеціалістів. Такі кадри зараз є в Криму. В області нараховується більша 90 тис. спеціалістів з вищою та середньою освітою(проти 18, 5 тис. чол.. в 1940 році), серед них 30 тис. інженерів та техніків, більше 7, 5 тис. агрономів та інших спеціалістів сільського господарства, більш ніж 6 тис. економістів, плановиків та статистиків.
В Криму зараз діє більше 350 лікувально-оздоровчих установ, 1200 загальноосвітніх шкіл, 30 вищих та середніх спеціальних учбових закладів, 1 тис. бібліотек, 2,5 тис клубів та кіноустановок. В цих закладах зайнята велика кількість жителів Криму, серед яких тільки спеціалісти з вищою та середньою освітою складають більш як 40 тис. осіб.
Частина населення Криму постійно працює на заводах та інших об'єктах оборонного значення, по вільному найму у військових частинах, що в умовах прикордонної області, якою є Крим, теж має суттєве значення.
Повернення татар до місць колишнього проживання та пов'язана з цим необхідність переселення з Криму великої кількості теперішнього населення, спричинили б великі збитки державним інтересам та було б великою несправедливістю по відношенню до сотень тисяч громадян Криму.
З іншого боку, кримські татари, які зараз проживають в Узбекистані, тісно з'єднались з його економікою та культурою. Там їм створені всі необхідні умови для праці, навчання, підвищення матеріального та культурного рівня. Тому переселення татар в Крим негативно вплинуло б на економіку тих районів, де вони зараз проживають, а також на їх власне становище.
Значна частина татарського населення Криму в період Великої Вітчизняної війни зрадила Батьківщині, активно співпрацювала з німецько-фашистськими загарбниками, багато горя принесло населенню та викликала у нього ненависть.
Відомо, наприклад, що більш ніж 35 тис. добровольців - татар знаходились в рядах німецьких збройних сил, тисячі татар добровільно служили в загонах самооборони, в німецькій польовій жандармерії, в охороні тюрем, концентраційних таборів, шляхів сполучення, активно приймали участь в операціях проти частин радянської армії, партизан та підпільників.
Вони вели розвідку, проводили карні експедиції та репресії проти мирних жителів.
Після вигнання німців з Криму багато татар сховали зброю. При виселені у них було вилучено більш ніж 500 кулеметів, близько 8000 автоматів та гвинтівок, багато гранат та куль.
Повертаючись до Криму, деякі особи погрожують місцевим жителям, розшукують майно та заявляють на нього свої права, що викликає стурбованість у жителів Криму.
Все це ще раз підтверджує, що ніяких підстав для перегляду питання про неповернення татар в Крим немає.
Секретар ЦК КП України
П. Шелест
22. VI. 1966р.
Джерело: ЦДАГО України. Ф. 1, Оп.. 24. Спр. 6166. арк. 1-4.
Опубліковано: Національні відносини в Україні у XX ст.. - К., 1994. - С. 345 - 347