Великодні свята
Як і обіцяла, пишу тепер частіше.
На Великодні вихідні хотіли поїхати з міста на великах, але вирішили не їхати на всі три дні, бо тут є справи, ну і свято це сімейне, і ще продукти всі в холодильнику закінчилися. Тож в суботу ми зранку пішли на ринок, купили як завжди овочів-фруктів, офігіли від цін на м'ясо. Я спекла пасочку в хлібопічці, а яйця ми не фарбували, якось без них вирішили обійтися. Не сильно їх їмо. Паска вийшла класна, висока, здобна, жовтенька, з великою кількістю ізюму і цукатів. Андрій наполіг і сам обмазав її збитим білком і обсипав прикрасами. А ввечері ми з батьками пішли в церкву, посвятили паски і пішли до них на вечерю.
Вчора з самого ранку планували поїхати з Гошею і Лєрою на гирло Десни, але зранку Лера прислала смс, що не може сьогодні, і ми трохи покопавшись в інеті в пошуках треку для жпс і знайшовши його, поїхали в Пущу. До нас приєднався хлопець Саша з велокиєва. Заїхали на міністерку і я там відкрила купальний сезон. Залізла в воду і трохи поплавала. Водичка ще холодна, але після велика покатить. Замахнулися ми сьогодні на Луб'янку, це якесь село, до якого нам обіцяли красиві пейзажі по сторонам і кілька сіл. Спочатку ми трохи їхали по Пущі, і приїхали до місця початку маршруту, теж біля Пущі. Важкенько було їхати, я ж дуже довго не каталась, і на спортзал забивала теж регулярно. Велику відстань зайняла саме дорога до початку маршруту, тож коли ми почали їхати, я вже трохи видохлась. Їхали по лісу, по кочкам, по піскам, я часто питала Андрія, коли ж ми вже приїдемо, але залишалося ще не менше 20 км до цілі (довжина всього маршруту 35 км). Тому ми зупинилися, перекусили, і оскільки час вже ішов до вечора, була четверта година, ми покрутили назад. Бачили по дорозі ту супер-гірку, на якій ми каталися колись з Вуду і джерело, яке теж нібито важко знайти. Загальна довжина треку склала близько 55 км. Точніше сказати не можу, бо поки що не маю велокомпа, а жпс Андрія вимкнувся, коли їхали назад.
Ось наш трек: «Покатушка на Великдень» на Яндекс.Картах
На набережній бачила університетську одногрупницю Оксану Турбал. Впізнала її, вона зовсім не змінилася за 5 років.
Вдома помили велосипеди. Мій був у пилюці, а Андрія давненько не митий.
В мультиварці готувала буженіну, дуже сподобалося в якості альтернативи покупному бутербродному м'ясу ковбасі. Раніше готувала телятину, один раз, а тепер нормального м'яса дістати не вдалося, то буду готувати індиче філе.
Квартиру в порядок привела, повикидала весь непотріб, єдине що, то ще треба перебрати одяг. І можна починати приводити голову в порядок, розбирати нереалізовані бажання, закинуті ідеї і напрями розвитку. Почали боротися з інет-залежністю, вмикаємо інет на певні години через роутер. Бо залипаємо нереально, що я, що Андрій. А можна ж стільки всього різного зробити.
На Великодні вихідні хотіли поїхати з міста на великах, але вирішили не їхати на всі три дні, бо тут є справи, ну і свято це сімейне, і ще продукти всі в холодильнику закінчилися. Тож в суботу ми зранку пішли на ринок, купили як завжди овочів-фруктів, офігіли від цін на м'ясо. Я спекла пасочку в хлібопічці, а яйця ми не фарбували, якось без них вирішили обійтися. Не сильно їх їмо. Паска вийшла класна, висока, здобна, жовтенька, з великою кількістю ізюму і цукатів. Андрій наполіг і сам обмазав її збитим білком і обсипав прикрасами. А ввечері ми з батьками пішли в церкву, посвятили паски і пішли до них на вечерю.
Вчора з самого ранку планували поїхати з Гошею і Лєрою на гирло Десни, але зранку Лера прислала смс, що не може сьогодні, і ми трохи покопавшись в інеті в пошуках треку для жпс і знайшовши його, поїхали в Пущу. До нас приєднався хлопець Саша з велокиєва. Заїхали на міністерку і я там відкрила купальний сезон. Залізла в воду і трохи поплавала. Водичка ще холодна, але після велика покатить. Замахнулися ми сьогодні на Луб'янку, це якесь село, до якого нам обіцяли красиві пейзажі по сторонам і кілька сіл. Спочатку ми трохи їхали по Пущі, і приїхали до місця початку маршруту, теж біля Пущі. Важкенько було їхати, я ж дуже довго не каталась, і на спортзал забивала теж регулярно. Велику відстань зайняла саме дорога до початку маршруту, тож коли ми почали їхати, я вже трохи видохлась. Їхали по лісу, по кочкам, по піскам, я часто питала Андрія, коли ж ми вже приїдемо, але залишалося ще не менше 20 км до цілі (довжина всього маршруту 35 км). Тому ми зупинилися, перекусили, і оскільки час вже ішов до вечора, була четверта година, ми покрутили назад. Бачили по дорозі ту супер-гірку, на якій ми каталися колись з Вуду і джерело, яке теж нібито важко знайти. Загальна довжина треку склала близько 55 км. Точніше сказати не можу, бо поки що не маю велокомпа, а жпс Андрія вимкнувся, коли їхали назад.
Ось наш трек: «Покатушка на Великдень» на Яндекс.Картах
На набережній бачила університетську одногрупницю Оксану Турбал. Впізнала її, вона зовсім не змінилася за 5 років.
Вдома помили велосипеди. Мій був у пилюці, а Андрія давненько не митий.
В мультиварці готувала буженіну, дуже сподобалося в якості альтернативи покупному бутербродному м'ясу ковбасі. Раніше готувала телятину, один раз, а тепер нормального м'яса дістати не вдалося, то буду готувати індиче філе.
Квартиру в порядок привела, повикидала весь непотріб, єдине що, то ще треба перебрати одяг. І можна починати приводити голову в порядок, розбирати нереалізовані бажання, закинуті ідеї і напрями розвитку. Почали боротися з інет-залежністю, вмикаємо інет на певні години через роутер. Бо залипаємо нереально, що я, що Андрій. А можна ж стільки всього різного зробити.