куча всього
1. Телефон
Контакти я відновила, але видно десь якийсь конфлікт, і коли мені іде вхідний дзвінок, я не бачу, хто мені дзвонить. Тупо білий порожній екран. Лікарю, це лікується?
2. Крим і ващє
Мис Айя за нами скучив. Беремо квитки, і хоч на третіх полицях, хоч де, хоч як, ми до Айя доберемось. Юри в нашій спитій компанії не буде, зате буде Льошик з друзями, і Наташка. Тиждень -- це не три, але і не шумне брудне місто.
3. Твіттер
Завела собі наканєцта твіттер. Пописую туди часто. Хто там є, френдіть мене: http://twitter.com/kallisto_kyiv
4. Умопомрачітєльний мужчина і вуха
Юра мабуть і цього року візьме перше місце в цій номінації.
Сьогодні ходили до нього на роботу. Мене почали непокоїти вуха, а оскільки він лор, хоч і дитячий, то нам була пряма дорога до нього. Шо сказати. Більш турботливого чоловіка я не знаю. Коли мені кажуть: ти посиди, я сам все зроблю, і починають навколо бігати, метушитися і піклуватися про мене, то я просто млію. 20 хвилин Юриної уваги -- і я цілий вечір тільки що не мурчу як кішка. М. Паралельно виявилося, що в мене в правому вусі отит поселився. Через це дуже не люблю ходити до лікарів: от жила стільки часу і не знала, що в мене отит, і якби не пішла до Юри вуха промивати, то і не дізналася б, і він пройшов би сам. А так краплі якісь купуй, в вуха їх капай... Бє.
5. Чорні логіки
Чорні логіки впливають на мене магнетично. Коли вони починають мені розказувати, ЩО я вмію, а точніше навіть не розказувати, а нагадувати і перераховувати, а потім ще починають гладити по сугестивній (= давати чіткі інструкції, як жити далі і що робити, щоб дєнєг заробити), у мене аж крила за спиною виростають і я починаю думати, що я все можу. Тільки от чого поряд немає цього самого чорного логіка, який би мене весь час підживлював?
*Для тих, хто не в темі: чорний логік -- це не чорний дембель і не чорний спелеолог. Це з соціоніки поняття
6. Як дістати сусідів
Ващє припарили сусіди. Ремонт роблять. І пиляють щось, і пиляють. Сьогодні слухала-слухала, взяла пляшку пластикову і стала стукати в батарею. П’ять хвилин стукання -- і диркати вони припинили. Але ж диркають щодня по три-чотири години. От що можна диркати вже два тижні? Я не розумію. Паркет не будеш шліфувати два тижні. Плитку теж не будеш два тижні пиляти. Розпиляв за півхвилини і тусуйся. Коротше, я без поняття. Але бісить страшно. Спати не можна (починають рано, десь з 8-30), зосередитись не можна, музику і кіно не чути -- ужас-ужас.
7. На героїв дніпра горів секонд
В ніч з суботи на неділю горів секонд на героїв дніпра. Я вже почала було в траур впадати, але сьогодні були на ринку і туди заглянули (я знайшла потрясну футболочку і таку собі спідницю, а Таня класний сарафан і ще один такий собі сарафан), і виявилося, що все не смертельно -- одна половина порожня, але інша працює. Шкода, що згорів той контейнер, де були дуже кльові нові шмотки, і де я кожен раз знаходила собі якусь милу штучку. Але нічо, на їх місце прийдуть нові.
8. Файне місто Бровари
В неділю була на ікскурсії в Броварах і вгостях у lenkin. На перший погляд, вони здалися мені милим провінційним містом, але коли я погуляла по ньому більше, то воно і сподобалось мені більше. Є все для комфортного життя: маркети, кіно, каток, боулінг, басейн, школи і дитсадочки, продукти дешевші і домашніх продуктів більше. В магазинчику з вишивками купила три ниточки мультиколора дмц. Тепер думаю пустити їх на прикраси. І відріз красивої тканини теж для рукоділля -- зроблю з них бусинки. Вже навіть бачення в голові є. Шоколадний член в кондитерській під лєниним домом купити не вдалося, всі розібрали. Лєнина нова квартира така ляля, ще трохи, і можна буде вселятись. Ну і взагалі рада, що Лєнчика побачила.
Контакти я відновила, але видно десь якийсь конфлікт, і коли мені іде вхідний дзвінок, я не бачу, хто мені дзвонить. Тупо білий порожній екран. Лікарю, це лікується?
2. Крим і ващє
Мис Айя за нами скучив. Беремо квитки, і хоч на третіх полицях, хоч де, хоч як, ми до Айя доберемось. Юри в нашій спитій компанії не буде, зате буде Льошик з друзями, і Наташка. Тиждень -- це не три, але і не шумне брудне місто.
3. Твіттер
Завела собі наканєцта твіттер. Пописую туди часто. Хто там є, френдіть мене: http://twitter.com/kallisto_kyiv
4. Умопомрачітєльний мужчина і вуха
Юра мабуть і цього року візьме перше місце в цій номінації.
Сьогодні ходили до нього на роботу. Мене почали непокоїти вуха, а оскільки він лор, хоч і дитячий, то нам була пряма дорога до нього. Шо сказати. Більш турботливого чоловіка я не знаю. Коли мені кажуть: ти посиди, я сам все зроблю, і починають навколо бігати, метушитися і піклуватися про мене, то я просто млію. 20 хвилин Юриної уваги -- і я цілий вечір тільки що не мурчу як кішка. М. Паралельно виявилося, що в мене в правому вусі отит поселився. Через це дуже не люблю ходити до лікарів: от жила стільки часу і не знала, що в мене отит, і якби не пішла до Юри вуха промивати, то і не дізналася б, і він пройшов би сам. А так краплі якісь купуй, в вуха їх капай... Бє.
5. Чорні логіки
Чорні логіки впливають на мене магнетично. Коли вони починають мені розказувати, ЩО я вмію, а точніше навіть не розказувати, а нагадувати і перераховувати, а потім ще починають гладити по сугестивній (= давати чіткі інструкції, як жити далі і що робити, щоб дєнєг заробити), у мене аж крила за спиною виростають і я починаю думати, що я все можу. Тільки от чого поряд немає цього самого чорного логіка, який би мене весь час підживлював?
*Для тих, хто не в темі: чорний логік -- це не чорний дембель і не чорний спелеолог. Це з соціоніки поняття
6. Як дістати сусідів
Ващє припарили сусіди. Ремонт роблять. І пиляють щось, і пиляють. Сьогодні слухала-слухала, взяла пляшку пластикову і стала стукати в батарею. П’ять хвилин стукання -- і диркати вони припинили. Але ж диркають щодня по три-чотири години. От що можна диркати вже два тижні? Я не розумію. Паркет не будеш шліфувати два тижні. Плитку теж не будеш два тижні пиляти. Розпиляв за півхвилини і тусуйся. Коротше, я без поняття. Але бісить страшно. Спати не можна (починають рано, десь з 8-30), зосередитись не можна, музику і кіно не чути -- ужас-ужас.
7. На героїв дніпра горів секонд
В ніч з суботи на неділю горів секонд на героїв дніпра. Я вже почала було в траур впадати, але сьогодні були на ринку і туди заглянули (я знайшла потрясну футболочку і таку собі спідницю, а Таня класний сарафан і ще один такий собі сарафан), і виявилося, що все не смертельно -- одна половина порожня, але інша працює. Шкода, що згорів той контейнер, де були дуже кльові нові шмотки, і де я кожен раз знаходила собі якусь милу штучку. Але нічо, на їх місце прийдуть нові.
8. Файне місто Бровари
В неділю була на ікскурсії в Броварах і вгостях у lenkin. На перший погляд, вони здалися мені милим провінційним містом, але коли я погуляла по ньому більше, то воно і сподобалось мені більше. Є все для комфортного життя: маркети, кіно, каток, боулінг, басейн, школи і дитсадочки, продукти дешевші і домашніх продуктів більше. В магазинчику з вишивками купила три ниточки мультиколора дмц. Тепер думаю пустити їх на прикраси. І відріз красивої тканини теж для рукоділля -- зроблю з них бусинки. Вже навіть бачення в голові є. Шоколадний член в кондитерській під лєниним домом купити не вдалося, всі розібрали. Лєнина нова квартира така ляля, ще трохи, і можна буде вселятись. Ну і взагалі рада, що Лєнчика побачила.