Свічка
так в гості не приходять - щоб мовчати
з минулим замість торта на порозі,
так ніби всі паролі в наші чати
зламали чи забули десь на розі
у точці неповернення. згадалась
весна, була спокусливо-холодна,
щоб грітись вдома. може чаю? на ось.
дивлюся як на ідола голота.
так не кричать про себе з того світу
оплакані й поховані. містично.
у мене травень, в мене сонце світить,
ти знов ковтнеш його? це місто вічно
водитиме нас колами у гості,
допоки на вікно нам ставить свічку
кохання, ввечері, годині в шостій.
ну що, ж, заходь. удруге у цю річку
12.01.2014
