Так, ні, не знаю
Затрахала мене вчора робота. Оце вирішив піти у кіно. До-речі, вперше у Запоріжжі. Кінотеатр прикольний. Назвивається "Імені Довженко". На стінах висять прапори, на яких написано: "Запорожская 58 артелирийская гвардейская дивизия".
А тьотя, яка продає білети, мені каже: "На етат фільм нє ідітє. Он с плахим переводом."
А я питаю: "С какім такім плахім?"
А вона каже: "С бандєравскім."
А я кажу: "Та нічєго. Я нємнога панімаю."
І саме в цей момент мені подзвонила Катя зі Львова і ми хвилин 10 говорили "на бандєравскай мове".
У тьоті був трохи не інфаркт. Вона мабуть думала, що цією мовою говорять тільки нєдострєляніє банєравци у своїх горах. Козаків та 250 років Січі до уваги не брати :)
Фільм прикольний. Рекомендую подивитись усім неодруженим чоловікам без дітей.
А тьотя, яка продає білети, мені каже: "На етат фільм нє ідітє. Он с плахим переводом."
А я питаю: "С какім такім плахім?"
А вона каже: "С бандєравскім."
А я кажу: "Та нічєго. Я нємнога панімаю."
І саме в цей момент мені подзвонила Катя зі Львова і ми хвилин 10 говорили "на бандєравскай мове".
У тьоті був трохи не інфаркт. Вона мабуть думала, що цією мовою говорять тільки нєдострєляніє банєравци у своїх горах. Козаків та 250 років Січі до уваги не брати :)
Фільм прикольний. Рекомендую подивитись усім неодруженим чоловікам без дітей.