Судячи із усього, після маркетингового успіху
першого опусу, видавець вирішив не зупинятися на досягнутому. Дивіться
на Ваших екранах у сєньтябрі.
Якщо вперше це мене всміхнуло, то вдруге - то вже просто неподобство, несмак та заробітчанство. Дивуюся, чому цим "підприємцям" ще не впаяв піздюліну якийсь Інститут of British Heritage (стопудово ж існує)? Із юридичної точки зору всі підстави є: Джейн Остін зі зрозумілих причин згоди на згадування свого імені на обкладинці не давала.
Із іншого боку, а може хтось напише "Хіба ревуть воли, коли у них нема оргазму?" або "Остання лісова пісня", сюжет: Мавка-збоченка із бензопилою ріже та спустошує волинські села аж поки не закохується у симпатичного молодого наркодилера Лукаша (позашлюбний син африканського студента та сербської викладачки музики). Наприкінці опусу і Мавка, і Лукаш помирають від передозування кокаїну. На фоні лісу та мертвих тіл співає Боб Марлі.
Може, хоч таким чином популяризуємо українську літературу?
Друзі, пропонуйте свої варіанти сюжетних ліній класичних творів української літератури!