Дуську було викинуто на вулицю й ховалася вона від жахів вуличних під автівкою. Та щойно коло автівки проходила людина, як Дуська, тремтячи від щастя, кидалася їй під ноги - і муркотіла, і лащилась, і передні лапки простягала, щоб взяли її на руки. Тож як таку не взяти? У квартирі Дуська продемонструвала найкращі котячі якості - в лоток пішла, до господарів притулилася, м’ясця ум’яла, і то ум’яла з таким диким гарчанням, що немалих розмірів собака відійшов подалі від тих смаколиків і сумирно чекав, коли панна Дуська нарешті наїсться. Шукаємо для Дуськи найкращих господарів, бо вона того варта. 067 866 7070, Катерина
Панна Дуська