за життя
Картини Рубенса мені не подобаються
1 - в купі з усіма барокковими ангелочками; 2 - окремо - через те, що скільки ж скільки лінивуватого, свтілого спокою у портретах,
стільких нездорового, тиснучого тіла у багатьох сюжетних картинах.
Воно в мене викликає нездорові гастрономічні асоціації
Але на виставку у Альтпінакотеку вирішила піти - ну, я ще не звикла, що навколо "імена з підручників", ну і з меною самоосвіти у вільний від (хехе) школи і варіння борщу час)))
Я чесно намагалася ходити біля тих картин, де спокійно і світло. Там справді - спокійно і світло. і барокковогармонійно.
Але найсильніше враження лишилося від великої зали, де полотна у двамоїх зрости висять одна над іншою, по дві по три на стіні. Так, ніби... скидали того Рубенса у купу.
Зараз сиджу, дивлюсь картинки у вигуглі. Мда, попривсе - як Оля каже "раньше художники были магами..."
1 - в купі з усіма барокковими ангелочками; 2 - окремо - через те, що скільки ж скільки лінивуватого, свтілого спокою у портретах,
стільких нездорового, тиснучого тіла у багатьох сюжетних картинах.
Воно в мене викликає нездорові гастрономічні асоціації
Але на виставку у Альтпінакотеку вирішила піти - ну, я ще не звикла, що навколо "імена з підручників", ну і з меною самоосвіти у вільний від (хехе) школи і варіння борщу час)))
Я чесно намагалася ходити біля тих картин, де спокійно і світло. Там справді - спокійно і світло. і барокковогармонійно.
Але найсильніше враження лишилося від великої зали, де полотна у двамоїх зрости висять одна над іншою, по дві по три на стіні. Так, ніби... скидали того Рубенса у купу.
Зараз сиджу, дивлюсь картинки у вигуглі. Мда, попривсе - як Оля каже "раньше художники были магами..."