лицарі ордену "Сапки та Лопати"
сьогодні після роботи мала щастя відвідати нашу дачу. позбирала огірочки, пополивала їх та помідори, попіднімала тички з фасолею з землі, бо вітер-хуліган повисмикував їх з сухого грунту. наскубала трохи меліси на чаї та й сіла за стіл любуватись плантацією :)
спека сьогодні була неймовірна, Реберце фіксувало +32 по цельсію за бортом. і оце сиджу я та й тішусь, що ми встигли таки доробити літній душ до нашого "євротуру", бо після махання сапкою на городі, приймання душу освіжає і повертає до життя будь-якого дачного лицаря.
і ось, доки головний архітектор проекту, та основний його виконавець, перебуває в лікарні, хочу поділитись з вами творінням його рук
[фотозвіт процесу виконання]
почалось все це діло з того, що виявилось, що поруч з дачею є нормальне таке озеро для купання (у львівських реаліях) і, отже, можна було б їздити на дачу з ночівлею і подорожувати звідти до озера на велосипедах.
панорама озерця з місця паркування
а для того, щоб можна було комфортно проживати на дачі, потрібно було створити умови для туалетно-вмивальних процедур, адже світло, як основне джерело життя, на дачі є давно, а ось від водо- та газопостачання батьки відмовились колись, бо ніхто ним не користувався, а просто доводилось платити гроші ні за що. отже, після довгих роздумів, мій архітектор, як справжній першокласний спеціаліст у своїй галузі, розробив проект цілого "комплексу" будівель, що поєднував в собі душову кабіну, туалет з вигрібною ямою та невеличкий навіс для зберігання дров, як бонус. щоправда, для того щоб почати втілювати це у життя, потрібно було розчистити територію в кінці нашої земельної ділянки, адже наша дача, як і її побратими у інших власників, за всі свої роки встигла стати скарбницею всілякого хламу. дідусь з бабусею звозили сюди все, що їм заваджало вдома, і все, що вважали, може принести якусь користь на дачі.
так виглядало наше місце праці після перших маніпуляцій з багатовіковим мотлохом
їзди розбирати ці купи ледь не щодня, після 8-годинної роботи розумової мали ще й фізичну. перекладали все це багатство з надією, що там десь є пиломатеріали, котрі згодяться на будівництво нашого мега-проекту. стару бочку застосували в якості такого собі бомжо-мангалу, щоб спалювати в ній стару фанеру та напів зігниле ДСП, котрих виявилось надиво багацько.
перебираючи купу деревини (на фото, трішки правіше позаду бочки), зрозуміли, що потрібно більшість одразу пиляти на дрова, бо будівельні конструкції з неї не зробиш, а просто перекладати трухляві бруски з місця на місце нема толку. збили тимчасову рамку для штабеля дров і активно приступили до розпилу. ця активність, як наслідок, призвела до поломки електропили, бо, як виявилось, у більшості деревини, що підлягала розпилу, були забиті цвяхи, і то в такій кількості, що просто повитягати їх не вистачило б ні сили, ні натхнення. оскільки наші сервісні центри працюють зі швидкістю равлика, то щоб не сидіти без діла, головний архітектор проекту погодився внести зміни у проект і ми вирішили будувати душ окремою спорудою і в іншому місці, ближче до будинку.
це рішення значно спростило нам життя, ну принаймні так здавалось на перший погляд :)
маючи земляний штопор, приступили до виконання фундаменту для душової кабіни. зробили розбивку в осях, щоб все було як у підручниках. чоловікам легше копати землю, бо вони сильніші, тому я збивала до купи рамки оплубки. спільними зусиллями вийшло от таке
для бетонної суміші використовували Ферозіт, що валявся в гаражі ще з часів будівництва будинку (щоб зменшити кошторис проекту, використовували якомога більше матеріалів, що вже були у нас в наявності), пісок та битий старий шифер, замість щебню.
виглядало гарно. наче квітка :)
і тут диплом будівельника став мені в нагоді - дозволили допомогти замішувати бетонну суміш :)
всі отвори акуратно залили, розрівняли поверхню, щоб підлога в майбутньому душі була горизонтальною, і залишили набирати міцності на 2 тижні
до металевих шпильок, котрі вивели з фундаменту, прикріпили дерев'яні дошки. зробили в дошках отвори свердлом відповідного діаметру та просто вдягнули їх на шпильки, зробивши таким чином на підлозі рамку для жорсткості конструкції. до рамки вже кріпили дерев'яні стійки, за допомогою металевих кутників. в якості матеріалу для стін душової кабіни вирішили використати євро-піддони, чи то палети, котрі минулого року в тандемі з двома ОСБ-плитами виконували роль подіуму для басейну.
непофарбована деревина мала не дуже естетичний вигляд і візуально виглядала дуже громіздкою, та й мала більше шансів швидко зігнити під львівськими дощами. тому вирішили пофарбувати все у білий колір. рішення виявилось напрочуд правильним :)
палетів спершу було 6, ще один полегшений знайшли в гаражі. сього за планом потрібно було 10 - по три на кожну зі стін душової та один на дах. об'їздили купу баз, де продають каміння і мають валом тих палетів, але ніде чомусь не захотіли продати нам 3 штуки ні за які гроші. уже коли втратили надію знайти матеріал, вирішили заїхати на якусь незрозумілу сортувальну базу, попри яку проїжджали щоразу, їдучи на дачу. і виявилось, що фірма займається якимись елітними собачими харчами і у них купа новесеньких, лиш один раз вживаних, палетів, котрі нам з легкістю продали за символічні 15 гривень :) радості не було меж.
нарадощах зібрали всю конструкцію дещо криво
тому наступного дня довелось розібрати все, щоб хоч трішки підрівняти, ато вже зовсім похило виглядав той душ. заодно й зробили йому двері. зняті зі старого дворового туалету(присутні на першому панорамному фото з мотлохом) підлягали перефарбовуванню з зеленого в білий. також їх дещо вкоротили, обрізавши трапецієвидний верх та старий зігнилий низ.
в ролі підлоги у душовій кабіні лежить стара тротуарна плита 75х75см, ще одна така ж плита знаходиться перед входом в душову, щоб людина, котра користуватиметься душем, не змушена була топтатись у калюжі багнюки.
бочку, в котрій сонцем нагріватиметься вода, встановили на даху сарайчика, що знаходиться поблизу. для стійкості на даху встановлено ще один євро-піддон, на котрий вже власне й ставиться бочка. в майбутньому, плануємо ще одну бочку поставити безпосередньо на дах душової кабіни.
розсіювач для душу робили власноруч, використовуючи для цього відерце з-рід морозива
щоправда, перший такий виріб впав і розбився. тому для спроби номер два використали відерце з-під оселедця і стару платівку. вийшло досить так цікаво
для з'єднання бочки і душового розсіювача в єдиний працюючий механізм, використали найдешевший шланг з Епіцентру. з'єднуючи все до купи, зрозуміли чому він так мало коштував, адже ніяк не хоче зберігати циліндричну форму, а все тягне його скластись на пласко. але воду в душову подає нормально, і це найголовніше :)
купили ще такий краник, щоб можна було адекватно вмикати і вимикати воду.
все вкупі
в якості завершальної деталі, я почепила всередині дзеркало, щоб можна було чистити зуби чи голитись, чи просто любуватись собою :)
ось такі от справи. залишилось взятись за будівництво туалету і тоді точно можна буде приїжджати з ночівлею, щоб насолоджуватись такими заходами сонця на сусідньому озері
спека сьогодні була неймовірна, Реберце фіксувало +32 по цельсію за бортом. і оце сиджу я та й тішусь, що ми встигли таки доробити літній душ до нашого "євротуру", бо після махання сапкою на городі, приймання душу освіжає і повертає до життя будь-якого дачного лицаря.
і ось, доки головний архітектор проекту, та основний його виконавець, перебуває в лікарні, хочу поділитись з вами творінням його рук
[фотозвіт процесу виконання]
почалось все це діло з того, що виявилось, що поруч з дачею є нормальне таке озеро для купання (у львівських реаліях) і, отже, можна було б їздити на дачу з ночівлею і подорожувати звідти до озера на велосипедах.
панорама озерця з місця паркування
а для того, щоб можна було комфортно проживати на дачі, потрібно було створити умови для туалетно-вмивальних процедур, адже світло, як основне джерело життя, на дачі є давно, а ось від водо- та газопостачання батьки відмовились колись, бо ніхто ним не користувався, а просто доводилось платити гроші ні за що. отже, після довгих роздумів, мій архітектор, як справжній першокласний спеціаліст у своїй галузі, розробив проект цілого "комплексу" будівель, що поєднував в собі душову кабіну, туалет з вигрібною ямою та невеличкий навіс для зберігання дров, як бонус. щоправда, для того щоб почати втілювати це у життя, потрібно було розчистити територію в кінці нашої земельної ділянки, адже наша дача, як і її побратими у інших власників, за всі свої роки встигла стати скарбницею всілякого хламу. дідусь з бабусею звозили сюди все, що їм заваджало вдома, і все, що вважали, може принести якусь користь на дачі.
так виглядало наше місце праці після перших маніпуляцій з багатовіковим мотлохом
їзди розбирати ці купи ледь не щодня, після 8-годинної роботи розумової мали ще й фізичну. перекладали все це багатство з надією, що там десь є пиломатеріали, котрі згодяться на будівництво нашого мега-проекту. стару бочку застосували в якості такого собі бомжо-мангалу, щоб спалювати в ній стару фанеру та напів зігниле ДСП, котрих виявилось надиво багацько.
перебираючи купу деревини (на фото, трішки правіше позаду бочки), зрозуміли, що потрібно більшість одразу пиляти на дрова, бо будівельні конструкції з неї не зробиш, а просто перекладати трухляві бруски з місця на місце нема толку. збили тимчасову рамку для штабеля дров і активно приступили до розпилу. ця активність, як наслідок, призвела до поломки електропили, бо, як виявилось, у більшості деревини, що підлягала розпилу, були забиті цвяхи, і то в такій кількості, що просто повитягати їх не вистачило б ні сили, ні натхнення. оскільки наші сервісні центри працюють зі швидкістю равлика, то щоб не сидіти без діла, головний архітектор проекту погодився внести зміни у проект і ми вирішили будувати душ окремою спорудою і в іншому місці, ближче до будинку.
це рішення значно спростило нам життя, ну принаймні так здавалось на перший погляд :)
маючи земляний штопор, приступили до виконання фундаменту для душової кабіни. зробили розбивку в осях, щоб все було як у підручниках. чоловікам легше копати землю, бо вони сильніші, тому я збивала до купи рамки оплубки. спільними зусиллями вийшло от таке
для бетонної суміші використовували Ферозіт, що валявся в гаражі ще з часів будівництва будинку (щоб зменшити кошторис проекту, використовували якомога більше матеріалів, що вже були у нас в наявності), пісок та битий старий шифер, замість щебню.
виглядало гарно. наче квітка :)
і тут диплом будівельника став мені в нагоді - дозволили допомогти замішувати бетонну суміш :)
всі отвори акуратно залили, розрівняли поверхню, щоб підлога в майбутньому душі була горизонтальною, і залишили набирати міцності на 2 тижні
до металевих шпильок, котрі вивели з фундаменту, прикріпили дерев'яні дошки. зробили в дошках отвори свердлом відповідного діаметру та просто вдягнули їх на шпильки, зробивши таким чином на підлозі рамку для жорсткості конструкції. до рамки вже кріпили дерев'яні стійки, за допомогою металевих кутників. в якості матеріалу для стін душової кабіни вирішили використати євро-піддони, чи то палети, котрі минулого року в тандемі з двома ОСБ-плитами виконували роль подіуму для басейну.
непофарбована деревина мала не дуже естетичний вигляд і візуально виглядала дуже громіздкою, та й мала більше шансів швидко зігнити під львівськими дощами. тому вирішили пофарбувати все у білий колір. рішення виявилось напрочуд правильним :)
палетів спершу було 6, ще один полегшений знайшли в гаражі. сього за планом потрібно було 10 - по три на кожну зі стін душової та один на дах. об'їздили купу баз, де продають каміння і мають валом тих палетів, але ніде чомусь не захотіли продати нам 3 штуки ні за які гроші. уже коли втратили надію знайти матеріал, вирішили заїхати на якусь незрозумілу сортувальну базу, попри яку проїжджали щоразу, їдучи на дачу. і виявилось, що фірма займається якимись елітними собачими харчами і у них купа новесеньких, лиш один раз вживаних, палетів, котрі нам з легкістю продали за символічні 15 гривень :) радості не було меж.
нарадощах зібрали всю конструкцію дещо криво
тому наступного дня довелось розібрати все, щоб хоч трішки підрівняти, ато вже зовсім похило виглядав той душ. заодно й зробили йому двері. зняті зі старого дворового туалету(присутні на першому панорамному фото з мотлохом) підлягали перефарбовуванню з зеленого в білий. також їх дещо вкоротили, обрізавши трапецієвидний верх та старий зігнилий низ.
в ролі підлоги у душовій кабіні лежить стара тротуарна плита 75х75см, ще одна така ж плита знаходиться перед входом в душову, щоб людина, котра користуватиметься душем, не змушена була топтатись у калюжі багнюки.
бочку, в котрій сонцем нагріватиметься вода, встановили на даху сарайчика, що знаходиться поблизу. для стійкості на даху встановлено ще один євро-піддон, на котрий вже власне й ставиться бочка. в майбутньому, плануємо ще одну бочку поставити безпосередньо на дах душової кабіни.
розсіювач для душу робили власноруч, використовуючи для цього відерце з-рід морозива
щоправда, перший такий виріб впав і розбився. тому для спроби номер два використали відерце з-під оселедця і стару платівку. вийшло досить так цікаво
для з'єднання бочки і душового розсіювача в єдиний працюючий механізм, використали найдешевший шланг з Епіцентру. з'єднуючи все до купи, зрозуміли чому він так мало коштував, адже ніяк не хоче зберігати циліндричну форму, а все тягне його скластись на пласко. але воду в душову подає нормально, і це найголовніше :)
купили ще такий краник, щоб можна було адекватно вмикати і вимикати воду.
все вкупі
в якості завершальної деталі, я почепила всередині дзеркало, щоб можна було чистити зуби чи голитись, чи просто любуватись собою :)
ось такі от справи. залишилось взятись за будівництво туалету і тоді точно можна буде приїжджати з ночівлею, щоб насолоджуватись такими заходами сонця на сусідньому озері
