May 13, 2009 08:27
Сьогодні плакати не хочу
Сьогодні плачеш тільки ти
А я лише зубами тут скрегочу
Не можемо втікти від самоти
Навколо натовп, галас, друзі
Насправді ж тиша, холод, дим
Тебе забули в цій окрузі
Давно вже став ти тут чужим
Мене ніхто не знав насправді,
Мене ніколи не було
Ось йдеш по вулиці, співаєш
На себе погляди звертаєш
Знайомим, друзям ти киваєш
Усе навколо помічаєш
Та день прийшов -
Ти помилився
Комусь дорогу перейшов
Незчувся як униз скотився
Тепер тут все не як раніше
Тепер тут все не як завжди
І на душі не стане вже тепліше
Ніхто не скаже вже "зажди!"
А кількість "друзів" все та сама
Чи був ти "справжнім" з кимось з них?
Тебе любила тільки мама
І слід її давно вже зник
Сідаєш вдома на канапі
І відкриваєш спогадів альбом
Слова зачитуєш картаті...
Це все було всього лиш сном
Тебе ніхто не знав насправді,
Тебе ніколи не було.
poem