зробив мені мій любий архітектор простий, але незвичний презент. маю тепер іменний олівець :) юху-ху! як же ж мені бракувало цього в часи навчання в Політесі) коли креслити доводилось щодня і хороші олівці були на ціну золота, бо кожен так і норовив забрати твою канцелярію собі до кишені, якщо у тебе були хороші олівці/ручки. практично як курці тирять запальнички один в одного :)
є у нас друг комп'ютерщик, котрий наразі полишив свою роботу по збиранню ьа програмуванню компів і пішов працювати у великий цех з потужними механізмами. і вони там як справжні суворі мужики ріжуть метал, пиляють деревину та гравірують скло. тепер є можливість втілювати свої масштабні рукодільні проекти в життя і провадити якийсь плюс-мінус маркетинг))
і от так люди з вищими технічними освітами стоять за станками і роблять дива :)вже другий тиждень хлопці працюють в дві зміни, щоб наробити різноманітних виробів на львівську пасхальну ярмарку.
друзі вже поназамовляли собі іменних олівців. певно не лише у мене на роботі люди тирять канцелярські вироби один в одного, чи як?))