морозяного всім ранку)

[k_olja]

Чи то жарт напівзабутий,
Чи одна із небилиць -
Тільки чув я, ніби Лютий
Довгий-довгий був колись.
Він у шапці-невидимці
Мандрував собі щодня
По дорозі, по стежинці,
Де не ступить - наче глиця
Стане вмить колючий сніг,
На льоту замерзне птиця
І впаде йому до ніг.
А дихне - ставки і ріки
Лід засклить аж до весни,
І поснуть, бува, навіки
Судаки, лящі, лини.
По горбах і кручах голих
Мерзнуть кози і зайці...
І забили тут на сполох
Побратими-місяці.
На узліссі просто неба
Раду скликали мерщій.
- Гріти землю швидше треба!

Загули навперебій.
Ну, а Лютий не зважає,
Все те байдуже йому,
Не припас, мовляв, тепла я,
Де ж тепер його візьму?
І сказали побратими:
- Це турбота не твоя,

Вахту Березень нестиме

Від сьогоднішнього дня.
... Чи то жарт напівзабутий,
А чи й вигадка, гляди,-
Тільки от говорять люди,
Що відтоді місяць Лютий
Став короткий назавжди.


дитячі вірші - найкраща розрада :) у них завжди перемагає добро, та й настрій дитячих віршів завжди позитивний. а цей віршик просто як постріл прямо в ціль - у Львові місяць Лютий лютує так, ніби забув, що скоро має бути весна. усе засипав пухким снігом та ніяк не зупиниться, сипле й сипле. ще й морозець почав припікати такий, що ні пташки не літають, ні пси не гавкають - всі поховались у тепло і чекають, що може вигляне сонце, щоб зігрітись в його променях.
погода гарна, щоб дивитись на неї крізь вікно :)