Хотинська фортеця: пам'ятка українського Середньовіччя
В енциклопедії читаємо про місто Хотин Чернівецької області наступне: "Хотинська фортеця будувалася і перебудовувалася на протязі ХІІІ - ХV столітть. Взятий Хотин був лише у 18му столітті". Нічого особливо цікавого правда?
А якщо так: "Ці стіни стоять над водами Дністра вже більше тисячі років. Вони сучасники Данила Галицького (13 ст.) - засновник славного князівства, що стало колискою української ідентичності на Лівобережжі. Коли їх вже сто років поливали дощі і продував вітер, в далекій Італії народився Данте. Наступні 600 років тут безкінечно точилися бої - яких тіки власників не мала ця споруда! Тут володарювали угорці, молдавські господарі, польські пани, і звісно багато разів вона бувала в руках Туреччини.
Історія Хотину тісно пов'язана з добою козацтва - фортецю відвойовували гетьмани Дмитро Вишнивецький, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький... Усі вони ступали на це подвір'я, бачили оцю твердиню майже такою, як ми бачимо її зараз. Скіки крові і сліз пролилося тут, скіки переможних вигуків лунало на цих стінах!"
Таке бурхливе минуле обумовлено розташуванням містечка Хотин на березі Дністра як раз у тому місці, де існувала зручна переправа через тоді ще судоплавний Дністер, який був торгівельною артерією між містами східної Європи, Львовом, Краковом та чорноморським узбережжям, а отже усім Близьким Сходом і Середземномор'ям. Крім того, Хотинська фортеця була покликана захищти кордони держав: спочатку Галицького князівства, а потім Польщі та Молдавії від турків.
Своє стратегічне значення Хотинська фортеця остаточно втратила лише у ХІХ сторіччі, коли усю Бессарабію було приєднано до Російської імперії, і Хотин перестав бути прикордонним містом.
1. Вид на фортецю і церкву ХІХ ст. на честь Св. Олександра Нєвського
В архітектурному плані Хотинська фортеця, а саме Стара фортеця - що є центральною спорудою комплексу, пересічного туриста вражає своєю гармонійною формою та компактністю. На вигляд товстезні і міцні стіни видаються абсолютно неприступними. Цікаво, що східна стіна прикрашена візерунком з червоної цегли, що є дуже нетиповим для охоронної споруди. За легендою ці орнаменти ають містичне значення і захищають фортецю.
На тій самій стіні помітна велика вогка пляма - на фото вона коричнева, розташована прямо посередині будівлі. Цю пляму було видно ще з 18го сторіччя. Проведені досліди виявили, що в цьому місці розлита селітра, складова пороху, що зберігався у замку.
2. Загальний вид фортеці з боку міста
3. За часовою стрілкою: 1) Вид на Північну башту, 2) Бендерські ворота - тепер головний вхід до музею, 3) вид фортеці з півдня, 4) руїни турецької мечеті 18го ст.
4. Пізньоготичні вікна у спорудах на замковому дворі.
5. Панорама внутрішнього двору замку
У 20му столітті Хотинська фортеця теж бувала епіцентром бойових дій, але тепер не реальних, а кіношних. Особисто я впізнала її мури фільмах "Чорна стріла", "Айвенго" та "Три мушкетёра".
Невеличка нотатка для фотографів: чудові види на фортецю з півдня, сходу та півночі відкриваються з оточуючих пагорбів-оборонних валів. На світанку Сонце підсвічує південну башту і Бендерівські ворота, ввечорі залита золотавим світлом стіна з орнаментами і плямою. Західне сонце, вочевидь найкраще знімати з води, але взимку перевірити це не вдалося. Наразі фортеця стоїть над Дністровським водосховищем - течія тут не дуже сильна і іноді буває штиль, тож теоретично у безвітряну погоду можна сфотографувати відображення Старий замок з відображенням у воді.
Дістатися Хотину можна маршрутним автобусом з міста Хмельницького, Чернівців або Кам'янця. Фортеця на диво добре збереглася, крім того тут нещодавно проводили реставрацію до юбілею міста. Але все-таки це місце найбільше вражає не красою, а своєю тисячолітнею історією. Тут причаїлися тіні минулого, і вони заговорять до кожного, хто пильно прислухається...
А якщо так: "Ці стіни стоять над водами Дністра вже більше тисячі років. Вони сучасники Данила Галицького (13 ст.) - засновник славного князівства, що стало колискою української ідентичності на Лівобережжі. Коли їх вже сто років поливали дощі і продував вітер, в далекій Італії народився Данте. Наступні 600 років тут безкінечно точилися бої - яких тіки власників не мала ця споруда! Тут володарювали угорці, молдавські господарі, польські пани, і звісно багато разів вона бувала в руках Туреччини.
Історія Хотину тісно пов'язана з добою козацтва - фортецю відвойовували гетьмани Дмитро Вишнивецький, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький... Усі вони ступали на це подвір'я, бачили оцю твердиню майже такою, як ми бачимо її зараз. Скіки крові і сліз пролилося тут, скіки переможних вигуків лунало на цих стінах!"
Таке бурхливе минуле обумовлено розташуванням містечка Хотин на березі Дністра як раз у тому місці, де існувала зручна переправа через тоді ще судоплавний Дністер, який був торгівельною артерією між містами східної Європи, Львовом, Краковом та чорноморським узбережжям, а отже усім Близьким Сходом і Середземномор'ям. Крім того, Хотинська фортеця була покликана захищти кордони держав: спочатку Галицького князівства, а потім Польщі та Молдавії від турків.
Своє стратегічне значення Хотинська фортеця остаточно втратила лише у ХІХ сторіччі, коли усю Бессарабію було приєднано до Російської імперії, і Хотин перестав бути прикордонним містом.
1. Вид на фортецю і церкву ХІХ ст. на честь Св. Олександра Нєвського
В архітектурному плані Хотинська фортеця, а саме Стара фортеця - що є центральною спорудою комплексу, пересічного туриста вражає своєю гармонійною формою та компактністю. На вигляд товстезні і міцні стіни видаються абсолютно неприступними. Цікаво, що східна стіна прикрашена візерунком з червоної цегли, що є дуже нетиповим для охоронної споруди. За легендою ці орнаменти ають містичне значення і захищають фортецю.
На тій самій стіні помітна велика вогка пляма - на фото вона коричнева, розташована прямо посередині будівлі. Цю пляму було видно ще з 18го сторіччя. Проведені досліди виявили, що в цьому місці розлита селітра, складова пороху, що зберігався у замку.
2. Загальний вид фортеці з боку міста
3. За часовою стрілкою: 1) Вид на Північну башту, 2) Бендерські ворота - тепер головний вхід до музею, 3) вид фортеці з півдня, 4) руїни турецької мечеті 18го ст.
4. Пізньоготичні вікна у спорудах на замковому дворі.
5. Панорама внутрішнього двору замку
У 20му столітті Хотинська фортеця теж бувала епіцентром бойових дій, але тепер не реальних, а кіношних. Особисто я впізнала її мури фільмах "Чорна стріла", "Айвенго" та "Три мушкетёра".
Невеличка нотатка для фотографів: чудові види на фортецю з півдня, сходу та півночі відкриваються з оточуючих пагорбів-оборонних валів. На світанку Сонце підсвічує південну башту і Бендерівські ворота, ввечорі залита золотавим світлом стіна з орнаментами і плямою. Західне сонце, вочевидь найкраще знімати з води, але взимку перевірити це не вдалося. Наразі фортеця стоїть над Дністровським водосховищем - течія тут не дуже сильна і іноді буває штиль, тож теоретично у безвітряну погоду можна сфотографувати відображення Старий замок з відображенням у воді.
Дістатися Хотину можна маршрутним автобусом з міста Хмельницького, Чернівців або Кам'янця. Фортеця на диво добре збереглася, крім того тут нещодавно проводили реставрацію до юбілею міста. Але все-таки це місце найбільше вражає не красою, а своєю тисячолітнею історією. Тут причаїлися тіні минулого, і вони заговорять до кожного, хто пильно прислухається...