трошечки Бесарабії
Ялпуг - найбільше за площею озеро України. Трохи взяла участь у проведенні розкопок поселення балкано-дунайської арх. культури на його берегах)
Дорога почалась з Ізмаїла)
Ізмаїл - місто дротів. Всяких різних дротів.
Рейсовий автобус "Ізмаїл-Болград" довозить до пункту призначення - болгарського села Криничне. Скоро всі ці сидіння заповняться бабусями, які говорять незрозумілою мовою, носять чорні хустки і пахнуть прянощами.
Криничне - якесь геть нетипове українське болгарське село. Євровікна, автомобіль у кожному подвір*ї, традиційні довжелезні будинки, в яких живе по три покоління болгар. Ну і, звісно, бринза, вино і ракія). Місцеві діти до школи говорять лише болгарською. Переселенці заїхали сюди бл. 200 років тому і з тих часів зберегли дуже багато традицій.
Розкоп на березі Ялпуга.
Унікальні знахідки - дві маслобойки. Мали багато пригод, в т.ч. і оцю - мандрівку з "бази" на розкоп для фотографування)
Ліза. Наша помічниця. Запросто може справитись із 4-кілограмовою баранячою ногою і іншими смачненькими штуками. Головне забути їх закрити у приміщенні)
моє робоче місце)
Виноград. Ліза. Троянди. Троянди сигналізують початок захворювань лози. Так що вони не просто так у виноградниках)
Болгарни Кірілл. За старою доброю традицією, чоловічі імена даються за іменем дідуся по батькові для першого сина, дідуся по матері - для другого, і так далі... Відповідно дідусь Кірілла був також Кіріллом, прапрадідусь теж, і так далі...
вангогівські дерева на Ялпузі)
Окрім розкопок, пощастило потрапити у Вилково. Рибний базар:
Один із центральних каналів української Венеції
Ось такі кепочки в особливій моді
Окраса Дунайського біосферного заповідника - лілії, і їх там дууууууууууууже багато!
Наостанок хочу трошки прорекламувати винний заводик, із яким ми дуже тісно співпрацювали під час експедиції. Якщо Вам захочеться справжнього бесарабського вина без домішок і порошків - дуже рекомендую "Колоніст", який в Києві знайти складно, але можливо. Оскільки це, скажімо так, забавка заможної людини, то технологію витримано по-чесному. Дуже шкода, що не вийшло багато привезти із собою, а так хотілось усіх пригостити)www.kolonist.com.ua/