Мій захват від вчорашньої листівки неможливо описати словами)))
Скажу так: постать Гагаріна в моїй фантазії досить сонячна, але його образ - офіційний. Навіть "побутові" портрети з радянських часів - майже всі такі 50-міліметрові.
Аж тут - фото фінського фотографа. Гагарін в дорозі із якогось фінського містечка до Хельсінкі.
О, мені здається, що він тут ожив!!! Це ж зовсім інший Юрій, такий справжній і щирий.
Спочатку я навіть не впізнала його і подумала, що це кадр із якогось чудного кіна)
На радостях похвасталась Маркку (так звуть відправника), що один портрет вже вписаний в мій інтер*єр))):