(no subject)
"Коли я майже дійшла до ганку школи ти побачив, що я хочу покинути тебе і сховатися в укритті більш надійному ніж напівприкриті двері старого тролейбусу. І ти не хотів мене відпускати. Ти дмухав мені в обличчя, простягав до мене свої руки, повні сніжинок і благав не йти. Але все було марно... Я мусила. Кинувши на тебе останній погляд я увійшла до школи.
Я люблю тебе, Сніг! І я ще повернуся!"
Селена
а за вікном сніг...і чомусь хочеться плакати...
Ти ж не розтанеш у моїх руках,як сніг за вікном?...