креатіфф

Nov 01, 2007 21:24

...-що ти робиш?
-я?розбиваю мрії...чужі мрії...
Він посміхнувся.так,це була Вона-його мила мрійниця,на яку Він дивився,не зводячи очей.Вона була такою легкою і невагомою.і такою рідною.Він кохав її,але боявся зізнатися у цьому навіть самому собі...
-ходімо спати.ти вже стомилася.
-ти йди,а в мене ще є справи.
Він поцілував її у скроню і вийшов з кімнати.
Вона пильно роздивлялася зорі на небі,ніби шукаючи серед них свою.кришталева сльозинка скотилася по щоці.Вона прошепотіла у темряву:
-я хочу,щоб ти сказав це...сказав мені про те,як я тобі потрібна...та чи потрібна я тобі взагалі...в тебе є інша?можливо ти їй говориш ці слова,тому на мене тебе просто не вистачає?..
сльози стали солоною зливою,а тихий шепіт переріс у крик...
-Я хочу бути комусь потрібною!!!
Вона стояла на підвіконні босими ногами,а перед нею дихало життям нічне місто...
востаннє поглянула на кімнату,і раптом відчула Його обійми...
-пробач мені...я не наважувався тобі сказати...я кохаю тебе,маленька...
Вона прокинулася одна у своєму холодному ліжку...це був лише сон...короткий сон,в якому Вона відчула себе коханою...

душа, моє

Previous post Next post
Up