(no subject)
я взялася читату книгу "Танатанавти" Бернарда Вербера.вперше за довгий час книга в мене просто "летить"-я читаю її перед сном,у транспорті,на парах,за обідом-всюди і не можу відірватись.
крім того у книги якась дивна властивість- у ній згадується майже все, що стається у реальному житті))
я сьогодні читала її на парі з психології (вибачте мене,Валентин Юрійович,каюсь)),коли викладач сказав фразу "серце пересадити можна,мозок-ні" і за кілька хвилин я зустрічаю практично цю ж саму фразу у книжці. кілька хвилин тому шукала інформацію по Печерському району і натрапила на таке " С конца ХІХ в. Печерск становится в литературе танатологическим районом"...мабуть,я таки вчасно взяла читати цю книгу)
хоча,з упевненістю можу сказати,що сподобається вона далеко не всім.
візьміть до уваги те,що "Одиночество в сети" мені не сподобалось і ви матимете портрет дівчини з пекельно грубою і нечутливою душею ;)
крім того у книги якась дивна властивість- у ній згадується майже все, що стається у реальному житті))
я сьогодні читала її на парі з психології (вибачте мене,Валентин Юрійович,каюсь)),коли викладач сказав фразу "серце пересадити можна,мозок-ні" і за кілька хвилин я зустрічаю практично цю ж саму фразу у книжці. кілька хвилин тому шукала інформацію по Печерському району і натрапила на таке " С конца ХІХ в. Печерск становится в литературе танатологическим районом"...мабуть,я таки вчасно взяла читати цю книгу)
хоча,з упевненістю можу сказати,що сподобається вона далеко не всім.
візьміть до уваги те,що "Одиночество в сети" мені не сподобалось і ви матимете портрет дівчини з пекельно грубою і нечутливою душею ;)