(no subject)
мені боляче від того,що майже нічого оригінального в цьому світі створити неможливо.
у шкільні роки,коли нам задавали написати реферат,який мав бути оригінальним,ми ретельно переписували речення,персеставляючи місцями слова чи замінюючи їх синомімами,лишаючи недорканним лише зміст.врезультаті,реферати таки були різними-простоу когось це були куці залишки від того,що називалося рефератом,а у іншим це нагадувало шедевр.
це наше життя.у ньому існують стереотипи-народитися,піти у школу і закінчити її,отримати вищу освіту в університеті,влаштуватися на роботу,отримувати гроші,створити сім"ю,народити дітей,ну і так далі...наше життя-це цей реферат,у якому кожен змінює щось у межах власних можливостей і фантазій.і хтось проживає своє життя яскраво,розмальовуючи його різнокольоровими фарбами,а хтось-тьмяне чорно-біле...
але суть незмінна.це життя.
у шкільні роки,коли нам задавали написати реферат,який мав бути оригінальним,ми ретельно переписували речення,персеставляючи місцями слова чи замінюючи їх синомімами,лишаючи недорканним лише зміст.врезультаті,реферати таки були різними-простоу когось це були куці залишки від того,що називалося рефератом,а у іншим це нагадувало шедевр.
це наше життя.у ньому існують стереотипи-народитися,піти у школу і закінчити її,отримати вищу освіту в університеті,влаштуватися на роботу,отримувати гроші,створити сім"ю,народити дітей,ну і так далі...наше життя-це цей реферат,у якому кожен змінює щось у межах власних можливостей і фантазій.і хтось проживає своє життя яскраво,розмальовуючи його різнокольоровими фарбами,а хтось-тьмяне чорно-біле...
але суть незмінна.це життя.