Aug 28, 2011 15:13
Їду з дому і додому)А точніше: від батьків до чоловіка.Змінила паспорт,залишилось ще отримати карту тимчасового перебування і житиму без віз.В Україні все можна купити за гроші,а якщо ні,то за більші гроші.
Часом питаю його,чому собі польку не вибрав,адже так багато грошей і взаємних сил йде на ці паперові справи.А він каже,що хотів саме мене)
От і їду туди: знаєте,я не хочу розлучатись із батьками і подружками,навіть з братом.Але розумію,що і з ними я б не жила,бо коли ми в одній хаті,то часом сваримось.
Але ж то,певно,така життєва таємниця:що на двох берегах найдорожчі серцю люди.
Польща,
життя-буття,
жіноча душа,
Україна моя,
роздуми