Ця історія мені потрапила до мене від
olcja ... В потрібний момент!
Мудрець вислухав мою розповідь про життя. Піднявся із звичного місця і не надовго відійшов. Коли я підняв свої очі, то побачив у його руках книгу. За якусь мить книга вже була перед моїми очима. Руки мудреця розгорнули її - вона була порожня, сторінки - чисті.
«Пиши» - прорізало тишу. Я не розумів, що саме. «Пиши про своє життя» - вперто наполягав мудрець. Ще трохи подумавши, я поступово почав виконувати прохання. На чистий аркуш лягли слова про моє життя. Якось було незвично, але слово тягнуло інше слово і так творились речення. Ці речення не завжди тримались зв’язку, але, що ж, таким є моє життя. І ось, ще кілька слів і сторінка закінчувалась. Я підвів очі на знак того, що завершив.
На мій подив мудрець сказав, що є ще місце між рядками і там я можу записати свої мрії і бажання, які не здійснилися. Я виконав і це.
Але він не зупинився, бо простягнув олівець коричневого кольору та попросив написати декілька думок про самого себе, які я почув від інших. Так як місця не було, мені було дозволено писати поверх всього написано. Колір олівця вирізняв написані слова.
На мій ще більший подив червоним олівцем, я мав записати всі образи, які залишились у мене. А оранжевим та по діагоналі я мусів писати всі невдалі справи. Вже не пригадую, що означали інші кольори, пригадую одне: я мусів зупинитися, бо місця на колишньому білому аркуші дійсно не було.
Я вдивлявся, щоб знайти десь місце, але його не було ні для інших кольорів, ні для інших речень.
«Чому зупинився?» - очі мудреця дивились у мої очі. Я зніяковів, бо відповідь ми знали обоє.
Треба було перегорнути сторінку.
Наше життя - це книга. Чи ти її пишеш, чи читаєш, але ти завжди маєш перегорати її сторінки. Якщо хочеш, щоб було продовження - сторінка має бути перегорнутою.
Проблема багатьох людей в тому, що вони не роблять змін у житті. Вони звикають до того, що є і пробують накладати одне на друге. А потім кажуть: у мене чорна сторінка у житті.
Коли її не перегорнеш вчасно, вона дійсно буде чорною.
Ще більше цікавих історій можна знайти
www.rozdum.org.ua