присвячується Є
Я маю сумніви, що цей пост у мене вийде зрозумілим)
Мені і так вже * натякали *, що я пишу геть незрозуміло і сумбурно, АЛЕ! Люди, агов! це ж мій щоденник!! Це не резюме і не опус з претензією на нобелівську у літературі;)
Отже
Я багато з ким спілкуюся і товаришую і велика частина цих людей чомусь мене вчать, вчать, вчать, вчать ....
А мені хотілося натхнення)
І ось! Всесвіт вирішив не тільки мене благословити, але і насмішити і в якості благословення надіслав мені священика)))) А що? все логічно!
Посланий він був вчасно (як і годиться провидінню))): я мало не зірвалася знову в свою залежність, але тепер все Ок); та й моя українська покращується, що тішить мене несказанно)
Так що єдине, що мені залишається, це сказати "Дякую, Боже!"
"Дякую, Є!" ;)