Дівчині з Болоньї
"And if you will have me
I want to be the boy from the photograph"
Час від часу до мене повертається спогад березня 2017 року, коли ми з Х. вирушили у божевільну подорож до Італії і назад. Ми розділились на кілька днів - вона поїхала в Мілан побачитися з подругою з Аргентини, а я залишилась в Больньї. Мій хост з каучу, симпатичний італієць-музикант (що дуже нагадував Стрикала *смайлик, що зашарівся*) запропонував піти з ним на вечірку до подруги, і я з радістю погодилась.
Це була незвичайна вечірка. Дівчина, що її організовувала, напередодні загубила капелюшок, що дуже любила, і дуже засумувала через це. Проте не розгубилася - вона розмістила по місту оголошення (центр Болоньї компактний і дуже красивий. А ще повний студентів) і згодом... знахідка знайшлася! В честь цього щаслива власниця капелюшку зібрала групу знайомих і незнайомих людей в себе вдома. Дрес-код вгадати неважко. Кожен приніс закуски і алкоголь, відчинені балкони заповнювали квартиру тим щемливим ароматом теплої весни, а дзвінка італійська гостей - моє серце радістю. "Too many cool kids". Я відчувала себе їх частиною. Кожен вмикав на проекторі кльові пісні і кліпи, Джакомо грав на гітарі і співав, а потім організаторка вечірки читала свої вірші. Сенс їх був такий - вона називала цифри і перелік фактів/моментів/випадковостей, тобто це була така собі поетично-біографічна математика. Потім вони співали караоке пісень свого дитинства, з яких я знала тільки Челентано і підспівувала вигаданою мовою.
Цей вечір, цей настрій і піднесення завжди піднімають мені настрій.
Потім приїхав Р.
Це був час, коли я ще не встигла впасти в чергову екзинтеційну кризу через те, що я бездарна і не маю мети в житті. Я тільки звільнилась з ненависної тоді роботи. Все закрутилося і здавалося магічним - люди навколо, нові місця і майбутнє.
***
Про що я думаю зараз - як вона, ця дівчина? Я навіть не знаю її імені. Чи залишилась вона такою, як була тоді? Чи не втратила вона запалу, чи не загубила себе в буденності, чи не зрадила своїм мріям і планам?
Знай - ти залишилась життєрадісною дівчиною з фотографії.
I want to be the boy from the photograph"
Час від часу до мене повертається спогад березня 2017 року, коли ми з Х. вирушили у божевільну подорож до Італії і назад. Ми розділились на кілька днів - вона поїхала в Мілан побачитися з подругою з Аргентини, а я залишилась в Больньї. Мій хост з каучу, симпатичний італієць-музикант (що дуже нагадував Стрикала *смайлик, що зашарівся*) запропонував піти з ним на вечірку до подруги, і я з радістю погодилась.
Це була незвичайна вечірка. Дівчина, що її організовувала, напередодні загубила капелюшок, що дуже любила, і дуже засумувала через це. Проте не розгубилася - вона розмістила по місту оголошення (центр Болоньї компактний і дуже красивий. А ще повний студентів) і згодом... знахідка знайшлася! В честь цього щаслива власниця капелюшку зібрала групу знайомих і незнайомих людей в себе вдома. Дрес-код вгадати неважко. Кожен приніс закуски і алкоголь, відчинені балкони заповнювали квартиру тим щемливим ароматом теплої весни, а дзвінка італійська гостей - моє серце радістю. "Too many cool kids". Я відчувала себе їх частиною. Кожен вмикав на проекторі кльові пісні і кліпи, Джакомо грав на гітарі і співав, а потім організаторка вечірки читала свої вірші. Сенс їх був такий - вона називала цифри і перелік фактів/моментів/випадковостей, тобто це була така собі поетично-біографічна математика. Потім вони співали караоке пісень свого дитинства, з яких я знала тільки Челентано і підспівувала вигаданою мовою.
Цей вечір, цей настрій і піднесення завжди піднімають мені настрій.
Потім приїхав Р.
Це був час, коли я ще не встигла впасти в чергову екзинтеційну кризу через те, що я бездарна і не маю мети в житті. Я тільки звільнилась з ненависної тоді роботи. Все закрутилося і здавалося магічним - люди навколо, нові місця і майбутнє.
***
Про що я думаю зараз - як вона, ця дівчина? Я навіть не знаю її імені. Чи залишилась вона такою, як була тоді? Чи не втратила вона запалу, чи не загубила себе в буденності, чи не зрадила своїм мріям і планам?
Знай - ти залишилась життєрадісною дівчиною з фотографії.
