несподівано гармонійне сприйняття життя після довгого вікенду
Все як має бути: після кількох днів в Нью Йорку, у мене тотальний когнітивний дисонанс; я знову в своєму замєчатєльному гетто; де вже щойно розтанув сніг, сонячний весняний день, привітання з восьмим березня від абсолютно несподіваних людей (які за всіма параметрами такого свята відзначати не повинні і не мали б його навіть памятати); у мене канікули, що дуже незвично; це означає принаймні лінивий ранок, довгий бранч і відсутність кількагодинного щоденного читання; квіти в вазі; келих Шатоньоф де Пап, і федеральні суди можуть почекати до завтра.
Після-вікендне: в Сохо жити набагато прикольніше аніж у аптауні чи таймс сквер; мій малий став тотальний леді мегніт, привертаючи увагу баришень будь-якого віку, при цьому він робить вигляд що його це не обходить:), у Балтазарі можна не тільки добре повечеряти, але ще й надзвичайно душевно поснідати, особливо рано вранці коли питома вага моделей серед нормальних людей ще невелика, і вид дєвушек які замовляють по півгрейпфрута, не псує мій апетит))); у Моранді зникли абрикосові тарти і тому можна туди більше не ходити))); в Метрополітен музеї мій малий найбільше любить китайські зали оскільки для нього вони наповнені Аватарами))); Блумінгдейл наповнений мотлохом - що за страшне розчарування!!!! В Центральному парку ще холодно; інше розчарування- через дощ під який ми тотально втрапили ми не поїхали на Арморі Шоу де було більше 270 галерей, але з іншого боку, я все одно вважаю що цікавитися контемпорарі арт це не цікаво якщо ти не Саатчі або Пінчук, або можна принаймні цікавитися але тим що гріє твою власну душу не розраховуючи на трендсеттінг; мій райс пудінг абсолютно не гірший аніж у Райс ту Річес))) до речі, ми вчора увечері передивилися Хітча, де Райс ту Річес видно в повний зріст -власне неприхована реклама; і - я скучила за домом (знову!!!!); тут навколо повно українців хоч я їх не знаю: сьогодні виїздили з ШопРайта, і перед нами був джип, в якого ззаду на бампері був причеплений металевий тризуб.
І --- найулюбленіша їжа вихідного дня: huevos rancheros!! ми пішли поснідати в Cafe Habana, треба сказати, що ми майже облизали наші тарілки)))) Це дуже простий заклад, абсолютно недорогий, але з чергою на вулиці на хвилин 30-40. минулого разу ми так і чекали, хоч був холод неймовірний, але цього разу ми були досить рано і знайшли вільний столик:)). Це настільки душевна ітері, я просто не можу зрозуміти в чому секрет. Їжа латіно - мексиканська - кубинська. В якомусь блозі я прочитала, що народ Ноліти який виглядає так ніби ніколи не їсть, насправді весь тусується в кафе Габана (Прінс/Елізабет).
я памятаю що коли у Києві відкрилася Ла Бодегіта, я чомусь дуже сподівалася що це буде така сама ітері але на жаль (ні я таки дуже негативна щодо наших закладів) це не сталося.
доведеться після повернення готувати таку їжу самій:))))
завтра ж почну пробувати:)) Чорні боби, сальса, тортільяс, перець халапеньо, ну і звісно самі уевос))))))
Після-вікендне: в Сохо жити набагато прикольніше аніж у аптауні чи таймс сквер; мій малий став тотальний леді мегніт, привертаючи увагу баришень будь-якого віку, при цьому він робить вигляд що його це не обходить:), у Балтазарі можна не тільки добре повечеряти, але ще й надзвичайно душевно поснідати, особливо рано вранці коли питома вага моделей серед нормальних людей ще невелика, і вид дєвушек які замовляють по півгрейпфрута, не псує мій апетит))); у Моранді зникли абрикосові тарти і тому можна туди більше не ходити))); в Метрополітен музеї мій малий найбільше любить китайські зали оскільки для нього вони наповнені Аватарами))); Блумінгдейл наповнений мотлохом - що за страшне розчарування!!!! В Центральному парку ще холодно; інше розчарування- через дощ під який ми тотально втрапили ми не поїхали на Арморі Шоу де було більше 270 галерей, але з іншого боку, я все одно вважаю що цікавитися контемпорарі арт це не цікаво якщо ти не Саатчі або Пінчук, або можна принаймні цікавитися але тим що гріє твою власну душу не розраховуючи на трендсеттінг; мій райс пудінг абсолютно не гірший аніж у Райс ту Річес))) до речі, ми вчора увечері передивилися Хітча, де Райс ту Річес видно в повний зріст -власне неприхована реклама; і - я скучила за домом (знову!!!!); тут навколо повно українців хоч я їх не знаю: сьогодні виїздили з ШопРайта, і перед нами був джип, в якого ззаду на бампері був причеплений металевий тризуб.
І --- найулюбленіша їжа вихідного дня: huevos rancheros!! ми пішли поснідати в Cafe Habana, треба сказати, що ми майже облизали наші тарілки)))) Це дуже простий заклад, абсолютно недорогий, але з чергою на вулиці на хвилин 30-40. минулого разу ми так і чекали, хоч був холод неймовірний, але цього разу ми були досить рано і знайшли вільний столик:)). Це настільки душевна ітері, я просто не можу зрозуміти в чому секрет. Їжа латіно - мексиканська - кубинська. В якомусь блозі я прочитала, що народ Ноліти який виглядає так ніби ніколи не їсть, насправді весь тусується в кафе Габана (Прінс/Елізабет).
я памятаю що коли у Києві відкрилася Ла Бодегіта, я чомусь дуже сподівалася що це буде така сама ітері але на жаль (ні я таки дуже негативна щодо наших закладів) це не сталося.
доведеться після повернення готувати таку їжу самій:))))
завтра ж почну пробувати:)) Чорні боби, сальса, тортільяс, перець халапеньо, ну і звісно самі уевос))))))