Щастя моє і ваше в тому, що те що показують в цьому фільмі не відбулося а ні зі мною, а ні з вами, а ні з моїми та вашими друзями.
Якщо коротко, то протягом фільму не раз в голову приходять асоціації з "Грузом 200" Балабанова. Після сеансу мене ще півгодини трясло. Фільм на протязі двох годин переконує глядача в тому, що щастя його поруч. Що може бути набагато гірше. Що є люди, для яких ця проста фраза не значить нічого. В голові й досі крутиться "счастье мое, счастье мое...".
Тверда 5ка. Україною можна пишатися, тим більше це ко-продакшн із Німеччиною та Нідерландами.
П.С.
Сьогодні в моєму "кіно-щоденнику" було відмічено 500ий фільм. Півтисячі. Аж не віриться, що я стільки подивився. Ура.)