про туман і танцюючих чорних людей

[jonni_ry]

дзвінок.
- да? чого мовчиш?
- тебе слухаю.
- а…
- сьогодні Катя померла. передозування..

мені перехоплює горло. впускаю слухавку, міцно заплющую очі, доки не починають боліти повіки. довго мовчу. він слухає моє швидке дихання. я от-от розревусь.

- знаєш, я бачив дещо одного разу на дачі у дядька. ми з братом тоді залишились удвох, а дядько

Comments

[64loosers]

ха! а мы, кажется, знакомы.)
Не знаю, усмогу ли читать такие большие и содержательные посты, но буду стараться, буду пробовать. :)

[jonni_ry]

привіт)
такі здоровенні бувають не сильно часто,
але ти ними зайвий раз не переймайся, то таке...))

[4ornobile]

Тобі просто ТРЕБА писати. І продавати.

[jonni_ry]

))) скажеш ще...
спасибі, що читаєш, котику.
дуже-дуже спасибі. справді)

[4ornobile]

Ні, Нікочко, так не піде.
Я за тебе беруся. ТІко нагадай, а то я забуду, як завжди:)
Я ж тобі не просто комплімент роблю, я тебе підступно і відчайдушно штовхаю. Ну де серед наших матерних самоучок знайти людей з такою гарною мовою?

Ти все одно пишеш. І тобі це подобається, я відчуваю. То ж, поки воно в тобі є -- пробуй, показуй людям.
І хай може нічого і не вийде. Зато точно не буде шансу сказати собі колись: "Могла, але так і не спробувала".

Я дізнаюся, куди народ викладає свої твори -- ну так, щоб хоч якесь майбутнє було. Ну і ще в мене думки є.

[jonni_ry]

дякую, Аліно :)