епіграф:
де жити не важко,
там і умерти не страшно.
дійові особи:
лірична героїн_я, вона ж - л.г.,
і кілька її дисоціацій.
л.г. /партія німфетки/:
покотився уздовж ріки синій потяг і на колеса
намоталися будяки й кволі тіні горілих сосен
він загойдує він такий: збуваються всі адреси
всі дороги чоловіки животи і трава волосся
л.г. /партія провінційної драм.
(
Read more... )
Comments 1
і мовчанню немає краю,
мені сниться, що я відчув -
не від чого, а з чим вмирають.
Reply
Leave a comment