дуалізм реального

[jongleuress]

цікаво. от якщо ти спиш, а тобі сниться жахливий, тягучий, повний постапокаліптичних пригод сон, сон, повний моторошних мандрів, депресивних видінь, особистих трагедій, глобальних катастроф, - а коли прокидаєшся, все пам'ятаєш, це означає, що з тобою це насправді було - а знаєте, чому? бо воно є у пам'яті твоєї нервової системи, твого мозку, в твоїх емоціях і спогадах. значить, це ти дійсно пережила, і через це ніч здалася вічністю, а "реальне життя" - примарним і коротким.
а якщо вві сні тебе викрадали іншопланетяни, і затерли твої спогади про це, і ти про це навіть не знаєш, то цього не було, це не рахується, і це не насправді, бо в твоїх клітинах нічого немає ані про страх, ні про біль, ні про можливі страхітливі методи втручання у твою психіку та фізіологію. а коли все це гіпотетично відбувалося, то ти це переживав, воно було в тобі, а потім з тебе це вийняли, і все, вуаля, тепер важається, що то була мовби інша людина, варіант тебе, який копіювали з оригінала, помучили і знищили.
питання: у першому випадку, чому ти маєш страждати і боятися спати, якщо це не реально, а тільки сон?
питання: у другому випадку, як знати, що коли заснеш і прокинешся, то в перерві між не доведеться переживати нелюдський експіріенс абдукції, а?
а тому що. а ніяк.