Кримські нотатки зразка 2007 року. Частина друга - екскурсійна
Національний заповідник «Херсонес Таврійський»
У 1996 році рішенням ЮНЕСКО Національний заповідник «Херсонес Таврійський» був занесений у список ста найвидатніших пам’ятників світової культури. Це унікальна пам’ятка античної цивілізації та візантійської культури. Саме тут у 988 році хрестився князь Володимир і саме звідси на береги Дніпра, а далі і всієї Русі прийшло християнство.
Добратися до Херсонесу можна із пл. Нахімова маршрутним таксі №16 до зупинки «Херсонес» (вул. Древня). Вхід до заповідника - 7 грн (груповий квиток), індивідуальний обійдеться дорожче.
Великий кримський каньйон
Це унікальне природне утворення знаходиться в 6 кілометрах від с. Соколине Бахчисарайського району. Довжина каньйону - 3 км. На сьогодні каньйон розділяє 2 гірських масиви - Бойка і Ай-Петрі, які колись були єдиним масивом. Каньйон як пам’ятку природи відкрито у 1825 році. Води гірських річок тисячоліттями утворювали в ущелинах каньйону пороги, котловани і ванни, яких зараз налічується близько 150-ти. Найвідоміша з них - «Ванна молодості» глибиною 3 м, температура у якій не змінюється в залежності від пори року - вона не перевищує 11-12 С.
На північ від великого каньйону, на річці Сари-Узень знаходиться водоспад «Срібні струї».
Вхід у каньйон - 8 грн з особи.
Ай-Петрі
Одна з наймальовничіших вершин Головної гряди Кримських гір гора Ай-Петрі (висота 1234 м - майже як Тростян) своїм «фасадом» виходить на селище Місхор, а тильною стороною - на Ай-Петринську яйлу, яка спускається до Кримського каньйону. На самій горі туристи піднімають по рекреаційній екостежці «Зубці» (вхід на територію екостежки - 5 грн) на оглядовий майданчик, звідки видно панораму майже всього Південного берегу Криму - від гори Кошка у Сімеїзі до Аю-Дага у Гурзуфі. Це місце, де гори зливаються з морем - це фантастика!
Після огляду краєвидів (або перед тим) екскурсоводи заводять туристів у численні татарські кнайпи на шашлики з баранини, плов та інші смакоти. Нижче наводжу цьогорічні ціни:
Шашлик з баранини - 30 грн (6 шматків м’яса)
Шашлик зі свинини - 25 грн
Шашлик з риби - 30 грн
Шурпа - 15 грн
Плов - 15 грн
Салат із свіжої капусти - 10 грн
Нарізка (помідори, огірки) - 15 грн
Морковча - 10 грн
Манти (3 шт.) - 15 грн
Рагу з баранини з овочами - 25 грн
Овочеве асорті (помідори, огірки, болгарський перець, цибуля, зелень) - 20 грн
Під час групового замовлення їжі туристам пропонується дегустація кримських вин. Скажу чесно: після тих вин, які ми куштували на Закарпатті, кримська дегустація змахувала на розливання дешевого підробленого портвейну у «гадючнику». Вина нам зовсім не сподобалися: відгонили спиртом, смак якийсь дивний, рідкуваті. Ціни за літр теж «кусалися» - по 30-35 грн найдешевші, в той час як на Закарпатті ми купували правдиву «Ізабеллу» по 9 грн за літр. Словом, ні іжа, ні вино у кнайпі № 1 на Ай-Петрі нам не сподобалися.
По кримській канатній дорозі цього року ми не піднімалися, а спускалися. До слова, ця канатка була встановлена тут у 1986 році (приблизно у той самий час планувалося пустити схожу канатку з Ясині на Драгобрат, але, на жаль, не судилося).
Квиток на канатну дорогу цього року подорожчав на 5 грн - тепер він коштує 25 грн. Враження від спуску були надзвичайні: я мабуть вперше трохи забоялася висоти. Діровня, що скажеш! Вся Європа користується вагончиками практично на всіх гірськолижних курортах, а ми зі Свєтою хвилин зо дві відходили від думки, що під нами провалля у 1200 м.
Висновок:
1. Питання №1, що краще - підніматися на канатці з Місхора на Ай-Петрі чи навпаки, спускатися з гори у Місхор, - це на любітєля. Для студента першого курсу, приміром, який ще дупля не дає де він знаходиться, звичайно ж краще подорожувати Південним берегом Криму і вже з Місхора підніматися нагору у вагончику. З туристичної точки зору це більш запам’ятовується. З другого боку, після вражень від Ай-Петрі каньйон трохи блідне. Але, знов ж таки, це доволі спірне питання. Тому вирішуйте самі ;-).
2. Питання №2, що краще - їсти перед сходженням на екостежку чи після неї, - це питання до дієтологів та до кожного з нас зокрема. Знаю одне: після ситного обіду лізти неважко, але й нелегко, проте, з іншого боку, одразу скидаєш ті лишні грами-кілограми, набрані під час трапези. Ще один бік медалі: ти набагато більше отримуєш задоволення, коли після побачених краєвидів спускаєшся вниз, сідаєш за столик, замовляєш шашличок і розслабляєшся, нікуди не спішиш, обговорюєш з друзями враження. Отже, вибір за вами…
3. Всім раджу - якщо прагнете смачно поїсти, не відвідуйте кнайпу №1. Ні для кого не секрет, що кожен екскурсовод, який возить групи на Ай-Петрі, отримує від певної забігайлівки проценти від кожної групи і йому образно начхати, чи ви отримали задоволення від їжі, чи заробили печію, пережовуючи тверде м’ясо та ковтаючи підігрітий у мікрохвильовці плов. З перевірених «точок» - кнайпа №14: тут готують татари, шашлик добрий, соковитий, дегустацію проводить татарин, який не тільки цікаво розповідає історію виготовлення вин, а й наливає не 5-10 грам, а цілих 20-25. Рекомендую!
4. Тим, хто хоче купити справді хороше вино, раджу поїхати на винзаводи у Массандру, Новий Світ та в Інкерман (останній, між іншим, є найближчим до Севастополя). З власного досвіду ще можу порадити вина з винзаводу в Орловці (від Качі 4 км). Найкращі кримські вина - це червоні сухі.
Бухта Ласпі
Територія бухти Ласпі повноправно вважається територією Південного берегу Криму, хоча територіально це все ще севастопольські межі. Тут розташований ландшафтний заказник «Мис Айя». Завдяки дивовижному мікроклімату у ньому збереглися дуже рідкісні середземноморські тварини та рослини, занесені у Червону книгу України. Останніми роками тут активно розвивається дайвінг: під час підводних занурень можна побачити підводні гроти, залишки кораблів.
Екскурсія у Кримську астрофізичну обсерваторію
Кримська астрофізична обсерваторія розташована у селищі Научний (600 м н. р.м.), що неподалік від Сімферополя (вхід для туристів - 7 грн з особи). Місце під розташування обсерваторії було обрано невипадково: попередником обсерваторії у Научному була обсерваторія у Сімеїзі; морський клімат Сімеїзу не завжди сприяв безперервному дослідженню просторів Всесвіту, тому після Другої світової війни, коли обсерваторія була повністю зруйнована, було прийнято рішення не відновлювати її, а побудувати заново на більш сприятливих для проведення спостережень дослідів. На території обсерваторії знаходиться найбільший телескоп в Україні і один з найбільших телескопів у колишньому Союзі - дзеркальний телескоп імені Г. Шейна, діаметр дзеркала якого становить 260 см.
Згодом нам запропонували оглянути у телескоп планети Сонячної системи, скупчення зірок (мені найбільше сподобалися Сатурн і Місяць - вони просто таки неймовірно виглядали крізь призму телескопа).
Мушу визнати, що це була одна з найцікавіших екскурсій у моєму житті. Вже сам факт, що екскурсія розпочинається о восьмій годині вечора і триває до одинадцятої, інтригує та настроює на романтично-ліричний настрій. Адже це так цікаво - слухати розповіді наукового співробітника про Сонячну систему, захоплено чекати нічних сутінків, потім скрутившись у три погибелі спостерігати за зірками, як вони рухаються, падають, як рухаються планети з своїми супутниками…Величезна подяка науковому співробітнику Володимиру Георгійовичу Мєтлову за незабутню атмосферу екскурсії, за оригінальну подачу інформації і за відданість своїй справі!
Печерне місто «Чуфут Кале»
У письмових джерелах фортеця «Чуфут Кале» (Іудейська фортеця), колиска караїмів, згадується у 1299 році, хоча дата його заснування - VI ст. (а може й раніше).
Пізніше, з утворенням Кримського ханства, саме сюди було перенесено ставку хана і місто-фортеця стало столицею ханства. Наприкінці XVIII тут налічувалося близько 200 будинків, що могло відповідати чисельності населення до 1000-1200 чоловік.
Туристам переважно пропонується пройтися залишками вуличок міста, оглянути оборонні споруди фортеці (стіни, башти, ворота). Сьогодні на території печерного міста діє також і Успенський монастир.
Довжина маршруту - понад 2 км, тому вартує подати про зручне взуття - йти доводиться весь час вгору.
Майже P.S.
Крим для мене залишається уособленням безпечної молодості, шаленства, необдуманих вчинків та простої як трава романтики. Чомусь море та високі температури роблять з нас створінь, одержимих насолодою, мріями, коханням...Морські бризи лише розпалюють бажання та випускають на волю фантазії, яким не місце у великих містах, де так багато людей, метушні і проблем. А прохолодна вода ні в день, ні вночі не може заспокоїти наші стомлені сонцем тіла... Вода срібними перлинками стікає із засмаглої шкіри, тим самим доводячи організм до нестями...А далі - провали у свідомості, адже ти у морі - морі почуттів...І високий русявий хлопець, обережно споглядаючи на тебе з-під скелець чорних окулярів, опирається на двері свого "Форда" і нескінченно дивиться на захід сонця - назад, туди, де були шалені емоції, нічна пристрасть, морські бризки і мої очі, такі вологі, глибокі, сповнені бажань і того, що було і що ніколи вже не повториться...
У 1996 році рішенням ЮНЕСКО Національний заповідник «Херсонес Таврійський» був занесений у список ста найвидатніших пам’ятників світової культури. Це унікальна пам’ятка античної цивілізації та візантійської культури. Саме тут у 988 році хрестився князь Володимир і саме звідси на береги Дніпра, а далі і всієї Русі прийшло християнство.
Добратися до Херсонесу можна із пл. Нахімова маршрутним таксі №16 до зупинки «Херсонес» (вул. Древня). Вхід до заповідника - 7 грн (груповий квиток), індивідуальний обійдеться дорожче.
Великий кримський каньйон
Це унікальне природне утворення знаходиться в 6 кілометрах від с. Соколине Бахчисарайського району. Довжина каньйону - 3 км. На сьогодні каньйон розділяє 2 гірських масиви - Бойка і Ай-Петрі, які колись були єдиним масивом. Каньйон як пам’ятку природи відкрито у 1825 році. Води гірських річок тисячоліттями утворювали в ущелинах каньйону пороги, котловани і ванни, яких зараз налічується близько 150-ти. Найвідоміша з них - «Ванна молодості» глибиною 3 м, температура у якій не змінюється в залежності від пори року - вона не перевищує 11-12 С.
На північ від великого каньйону, на річці Сари-Узень знаходиться водоспад «Срібні струї».
Вхід у каньйон - 8 грн з особи.
Ай-Петрі
Одна з наймальовничіших вершин Головної гряди Кримських гір гора Ай-Петрі (висота 1234 м - майже як Тростян) своїм «фасадом» виходить на селище Місхор, а тильною стороною - на Ай-Петринську яйлу, яка спускається до Кримського каньйону. На самій горі туристи піднімають по рекреаційній екостежці «Зубці» (вхід на територію екостежки - 5 грн) на оглядовий майданчик, звідки видно панораму майже всього Південного берегу Криму - від гори Кошка у Сімеїзі до Аю-Дага у Гурзуфі. Це місце, де гори зливаються з морем - це фантастика!
Після огляду краєвидів (або перед тим) екскурсоводи заводять туристів у численні татарські кнайпи на шашлики з баранини, плов та інші смакоти. Нижче наводжу цьогорічні ціни:
Шашлик з баранини - 30 грн (6 шматків м’яса)
Шашлик зі свинини - 25 грн
Шашлик з риби - 30 грн
Шурпа - 15 грн
Плов - 15 грн
Салат із свіжої капусти - 10 грн
Нарізка (помідори, огірки) - 15 грн
Морковча - 10 грн
Манти (3 шт.) - 15 грн
Рагу з баранини з овочами - 25 грн
Овочеве асорті (помідори, огірки, болгарський перець, цибуля, зелень) - 20 грн
Під час групового замовлення їжі туристам пропонується дегустація кримських вин. Скажу чесно: після тих вин, які ми куштували на Закарпатті, кримська дегустація змахувала на розливання дешевого підробленого портвейну у «гадючнику». Вина нам зовсім не сподобалися: відгонили спиртом, смак якийсь дивний, рідкуваті. Ціни за літр теж «кусалися» - по 30-35 грн найдешевші, в той час як на Закарпатті ми купували правдиву «Ізабеллу» по 9 грн за літр. Словом, ні іжа, ні вино у кнайпі № 1 на Ай-Петрі нам не сподобалися.
По кримській канатній дорозі цього року ми не піднімалися, а спускалися. До слова, ця канатка була встановлена тут у 1986 році (приблизно у той самий час планувалося пустити схожу канатку з Ясині на Драгобрат, але, на жаль, не судилося).
Квиток на канатну дорогу цього року подорожчав на 5 грн - тепер він коштує 25 грн. Враження від спуску були надзвичайні: я мабуть вперше трохи забоялася висоти. Діровня, що скажеш! Вся Європа користується вагончиками практично на всіх гірськолижних курортах, а ми зі Свєтою хвилин зо дві відходили від думки, що під нами провалля у 1200 м.
Висновок:
1. Питання №1, що краще - підніматися на канатці з Місхора на Ай-Петрі чи навпаки, спускатися з гори у Місхор, - це на любітєля. Для студента першого курсу, приміром, який ще дупля не дає де він знаходиться, звичайно ж краще подорожувати Південним берегом Криму і вже з Місхора підніматися нагору у вагончику. З туристичної точки зору це більш запам’ятовується. З другого боку, після вражень від Ай-Петрі каньйон трохи блідне. Але, знов ж таки, це доволі спірне питання. Тому вирішуйте самі ;-).
2. Питання №2, що краще - їсти перед сходженням на екостежку чи після неї, - це питання до дієтологів та до кожного з нас зокрема. Знаю одне: після ситного обіду лізти неважко, але й нелегко, проте, з іншого боку, одразу скидаєш ті лишні грами-кілограми, набрані під час трапези. Ще один бік медалі: ти набагато більше отримуєш задоволення, коли після побачених краєвидів спускаєшся вниз, сідаєш за столик, замовляєш шашличок і розслабляєшся, нікуди не спішиш, обговорюєш з друзями враження. Отже, вибір за вами…
3. Всім раджу - якщо прагнете смачно поїсти, не відвідуйте кнайпу №1. Ні для кого не секрет, що кожен екскурсовод, який возить групи на Ай-Петрі, отримує від певної забігайлівки проценти від кожної групи і йому образно начхати, чи ви отримали задоволення від їжі, чи заробили печію, пережовуючи тверде м’ясо та ковтаючи підігрітий у мікрохвильовці плов. З перевірених «точок» - кнайпа №14: тут готують татари, шашлик добрий, соковитий, дегустацію проводить татарин, який не тільки цікаво розповідає історію виготовлення вин, а й наливає не 5-10 грам, а цілих 20-25. Рекомендую!
4. Тим, хто хоче купити справді хороше вино, раджу поїхати на винзаводи у Массандру, Новий Світ та в Інкерман (останній, між іншим, є найближчим до Севастополя). З власного досвіду ще можу порадити вина з винзаводу в Орловці (від Качі 4 км). Найкращі кримські вина - це червоні сухі.
Бухта Ласпі
Територія бухти Ласпі повноправно вважається територією Південного берегу Криму, хоча територіально це все ще севастопольські межі. Тут розташований ландшафтний заказник «Мис Айя». Завдяки дивовижному мікроклімату у ньому збереглися дуже рідкісні середземноморські тварини та рослини, занесені у Червону книгу України. Останніми роками тут активно розвивається дайвінг: під час підводних занурень можна побачити підводні гроти, залишки кораблів.
Екскурсія у Кримську астрофізичну обсерваторію
Кримська астрофізична обсерваторія розташована у селищі Научний (600 м н. р.м.), що неподалік від Сімферополя (вхід для туристів - 7 грн з особи). Місце під розташування обсерваторії було обрано невипадково: попередником обсерваторії у Научному була обсерваторія у Сімеїзі; морський клімат Сімеїзу не завжди сприяв безперервному дослідженню просторів Всесвіту, тому після Другої світової війни, коли обсерваторія була повністю зруйнована, було прийнято рішення не відновлювати її, а побудувати заново на більш сприятливих для проведення спостережень дослідів. На території обсерваторії знаходиться найбільший телескоп в Україні і один з найбільших телескопів у колишньому Союзі - дзеркальний телескоп імені Г. Шейна, діаметр дзеркала якого становить 260 см.
Згодом нам запропонували оглянути у телескоп планети Сонячної системи, скупчення зірок (мені найбільше сподобалися Сатурн і Місяць - вони просто таки неймовірно виглядали крізь призму телескопа).
Мушу визнати, що це була одна з найцікавіших екскурсій у моєму житті. Вже сам факт, що екскурсія розпочинається о восьмій годині вечора і триває до одинадцятої, інтригує та настроює на романтично-ліричний настрій. Адже це так цікаво - слухати розповіді наукового співробітника про Сонячну систему, захоплено чекати нічних сутінків, потім скрутившись у три погибелі спостерігати за зірками, як вони рухаються, падають, як рухаються планети з своїми супутниками…Величезна подяка науковому співробітнику Володимиру Георгійовичу Мєтлову за незабутню атмосферу екскурсії, за оригінальну подачу інформації і за відданість своїй справі!
Печерне місто «Чуфут Кале»
У письмових джерелах фортеця «Чуфут Кале» (Іудейська фортеця), колиска караїмів, згадується у 1299 році, хоча дата його заснування - VI ст. (а може й раніше).
Пізніше, з утворенням Кримського ханства, саме сюди було перенесено ставку хана і місто-фортеця стало столицею ханства. Наприкінці XVIII тут налічувалося близько 200 будинків, що могло відповідати чисельності населення до 1000-1200 чоловік.
Туристам переважно пропонується пройтися залишками вуличок міста, оглянути оборонні споруди фортеці (стіни, башти, ворота). Сьогодні на території печерного міста діє також і Успенський монастир.
Довжина маршруту - понад 2 км, тому вартує подати про зручне взуття - йти доводиться весь час вгору.
Майже P.S.
Крим для мене залишається уособленням безпечної молодості, шаленства, необдуманих вчинків та простої як трава романтики. Чомусь море та високі температури роблять з нас створінь, одержимих насолодою, мріями, коханням...Морські бризи лише розпалюють бажання та випускають на волю фантазії, яким не місце у великих містах, де так багато людей, метушні і проблем. А прохолодна вода ні в день, ні вночі не може заспокоїти наші стомлені сонцем тіла... Вода срібними перлинками стікає із засмаглої шкіри, тим самим доводячи організм до нестями...А далі - провали у свідомості, адже ти у морі - морі почуттів...І високий русявий хлопець, обережно споглядаючи на тебе з-під скелець чорних окулярів, опирається на двері свого "Форда" і нескінченно дивиться на захід сонця - назад, туди, де були шалені емоції, нічна пристрасть, морські бризки і мої очі, такі вологі, глибокі, сповнені бажань і того, що було і що ніколи вже не повториться...