Машина часу: Україна 70 років тому
1 січня 1940 р. (понеділок)
Фінляндія. 1-7 січня головні сили 44-ї (Київської, Щорсівської) стрілецької дивізії вели бої з фінськими військами. Противник блокував, розітнув на частини і розсіяв радянське з’єднання. Приблизно 70% особового складу дивізії складали червоноармійці запасу, мобілізовані з території України. Станом на 1 січня особовий склад 44-ї дивізії налічував 14003 осіб, які мали на озброєнні 9906 гвинтівок, 2494 револьверів, 396 кулеметів, 132 станкових кулеметів та ін.; протягом 1-7 січня дивізія втратила 33,9%особового складу (4756 осіб), у тому числі 1001 убитими, 1430 пораненими, 82 обмороженими, 2243 зниклими безвісти (переважна більшість потрапила до полону).
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про організацію наукових установ в західних областях УРСР. Ухвалено доручити Президії наук УРСР організувати в м. Львові відділи таких наукових установ Академії наук УРСР: Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка, Інституту мовознавства, Інституту фольклору, Інституту історії України, Інституту археології, Інституту економіки; організувати у Львові філіал бібліотеки АНУРСР з включенням до її фондів бібліотек: Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка, наукового товариства «Осолінєум», Народного будинку; організувати у Львові науковий природознавчий музей як базу для наукової роботи з вивчення флори, фауни та корисних копалин і західних областях УРСР; передати АН УРСР природознавчий музей наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка і музей Дідушицьких, Карпатську астрономічну обсерваторію в урочищі Долина Зелена Станіславської області. Ухвалено також передати Академії наук УРСР розташовані у Львові друкарню наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка і друкарню «Осолінєума»; присвоїти Львівському державному університету ім’я І.Франка; організувати у Львові Державний драматичний театр ім. Лесі Хроніка Українки, міську публічну бібліотеку, зобов’язавши НКО УРСР забезпечити комплектування її літературою. Містилося доручення РНК УРСР «оформити це рішення в радянському порядку».
УРСР. У містах і селищах республіки розпочався Всесоюзний перепис худоби.
УРСР. У містах і селищах республіки відбулися святкові заходи з нагоди зустрічі Нового року. У столиці УРСР - Києві встановлені прикрашені ялинки у парках і скверах міста; у Палаці піонерів і жовтенят дітей розважали Дід мороз і Снігуронька, влаштовані танці навколо ялинки; у Будинку вчителя 500 педагогів зустрічали Новий рік під звуки «Інтернаціоналу», після чого відбувся новорічний карнавал; на святкуванні у Будинку учених професор Бабицький поздоровив присутніх з Новим роком та виголосив тост «За товариша Сталіна, натхненника наших перемог!»
Київ. У столиці УРСР відбулося урочисте відкриття зимового спортивного сезону. На стадіоні «Динамо» відбулися хокейний матч між командами «Динамо»-«Локомотив», який завершився в нічию з рахунком 4:4, гра однойменних молодіжних команд, що завершилася перемогою динамівців з рахунком 3:1, а також змагання ковзанярів на дистанцію 500 м.
Берлін. Німеччина запровадила охорону нового кордону з СРСР і посилила там прикордонний режим.
2 січня (вівторок)
Київ. В Інституті ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР відбулася зустріч академіків К.Й.Студинського, Ф.М.Колесси, М.С. Возняка, В.Г.Щурата з представниками наукової інтелігенції української столиці. Почесні гості розповіли про свою працю, творчі плани на майбутнє.
3 січня (середа)
Газета «Комуніст» надрукувала новорічну відозву А.Гітлера до німецького народу.
Москва. РНК СРСР видав постанову про створення у Харкові Академії соціалістичного землеробства на базі Українського комуністичного сільськогосподарського університету ім. Артема. Останній постав відповідно до рішення ЦК ВКП(б) у 1932 р.шляхом реорганізації заснованого у 1920 р. Комуністичного університету ім. Артема. Метою навчального закладу було готування партійних і господарських працівників сільського господарства.
Київ. Відділ фізико-хімічних і математичних наук АНУРСР оголосив щорічний конкурс на здобуття премії імені Л.В.Писаржевського у розмірі 5 тис. руб. за кращу роботу у галузі неорганічної хімії.
Канів. Відбувся ініційований канівським районним комітетом ЛКСМУ 10-ти км воєнізований похід 135 комсомольців у протигазах за маршрутом Канів - с.Пекарі. Після завершення походу, у с.Пекарі проведено мітинг за участю сільської молоді та представників місцевої інтелігенції.
4 січня (четвер)
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило персональний склад секретарів обласних виконавчих комітетів УРСР.
Київ. У залі засідань Верховної ради УРСР почала роботу перша сесія міської ради депутатів трудящих. Її відкрив найстаріший депутат коваль С.Єстремський, який звернувся з коротким привітанням до депутатів.
УРСР. Преса повідомила про триваючий у колгоспах, господарствах колгоспників, робітників та службовців республіки Всесоюзний перепис худоби та участь у ньому 18 379 обліковців на селі та 3 271 у містах.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про виділення коштів і автомобілів новоутвореним західним областям УРСР.
Київ. Газета «Комуніст» надрукувала відкритого листа наркому освіти УРСР т. Редько від професора Всехсвятського - доктора фізико-математичних наук, директора астрономічної обсерваторії Київського університету, в якому останній привернув увагу наркома до жалюгідного стану і занедбання однієї з найстаріших обсерваторій. У відповідь нарком
завірив професора у тому, що уряд подбає про поліпшення стану цього наукового об’єкта.
Москва. РНК СРСР видав постанову про перейменування Української промислової академії імені товариша Й.В.Сталіна у Всесоюзну академію чорної металургії імені товариша Й.В.Сталіна.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У схвалило пропозицію Президії Верховної Ради УРСР щодо закриття церков: у с.Кобиляки Звенигородського району Київської області, у с.Нестерварки Тульчинського району Вінницької області, у с.Соколів Червоноармійського району Житомирської області, у с.Рахівка Кобиляцького району Полтавської області, у с.Вереск Житомирського району Житомирської області.
Одеса. Закінчено будівництво найбільших у місті дитячих ясел. Приміщення добре устатковано, має 170 комфортабельних кімнат, зал, в якому має бути розташований зимовий сад, лікувальні кабінети. Будівництво ясел коштувало 1, 5 млн карбованців.
5 січня (п’ятниця)
Харків. Розпочалася реконструкція проспекту імені Сталіна; на проведення першої черги робіт асигновано 7 млн. руб.
Київ. Уповноважений наркомату зв’язку при РНК УРСР повідомив про початок встановлення телеграфного зв’язку між Києвом і Львовом.
Львів. Прибув на гастролі Єреванський джаз-оркестр під проводом Айвазяна.
УРСР. Преса повідомила про результати виборів до місцевих рад депутатів трудящих, які відбулися 24 грудня 1939 р.: в УРСР обрано склад 15 обласних, 526 районних, 153 місцевих рад, 59 районних рад у містах і 11 327 сільських і селищних рад. У виборах в різних регіонах СРСР взяли участь 92 812 237 з 93 547 797 (99,21%) виборців), в УРСР відповідно 17496335 з 17608993 (99,36%); обрано по СРСР 1281008 ( в УРСР - 231728) депутатів місцевих рад - усі з числа «кандидатів сталінського блоку комуністів і позапартійних»; серед обраних по СРСР 402398 (31,41%) членів ВКП(б), 878610 (68,69%) позапартійних, 422279 (32,96%) жінок і т. ін.
Київ. Розпочався великий цикл концертів, присвячених творчості П.І.Чайковського з нагоди 100-річчя з дня народження композитора.
Київ. Розпочалися змагання з хокею за першість Києва, в яких взяли участь 60 команд різних добровільних спортивних товариств. Матчі проводитимуться впродовж місяця на ковзанках «Динамо», «Авангард», «Зеніт», «Рот фронт» та ін.
7 січня (неділя)
Київ. Начальник ОВ НКВС КОВО А.Міхеєв надіслав доповідну записку наркому внутрішніх справ УРСР І.Сєрову про антирадянські настрої у частинах 87-ї стрілецької дивізії. «Останнім часом, - йшлося у записці, - в частинах 87-ї стрілецької дивізії, що готується до відправки в ЛВО, різко збільшилася кількість антирадянських висловлювань, випадків дезертирства та порушення дисципліни». ОО НКВС 87-ї сд зафіксували 85 випадків негативних і антирадянських висловлювань, що виходили переважно від військовослужбовців-приписиків (середній і молодший комсклад - 8, червоноармійці - 77). Найбільш характерні з висловлювань такі: «Радянська влада мені не дала нічого. А тому я воювати не буду, в колишній Польщі жили краще, носили хромові чоботи, яких я не мав (червоноармієць 96-го полку Власюк Степан Петрович). Червоноармієць того ж полку Мельниченко Микола Іванович у бесіді з бійцями заявив: «СРСР являє з себе голод, а користі від нього немає». Червоноармієць 283-го полку Чикаловськ заявив: «Кого я буду захищати, коли у мене нема кого захищати. Батько розкуркулений, а три дядьки арештовані органами НКВС». Факти різких антирадянських проявів задокументовані і слідчі матеріали передані Військпрокурору 87-ї сд для притягнення до відповідальності. За грудень 1939 р. з дивізії дезертувало 65 військовослужбовців (28 не розшукано). На ім’я командування за період з жовтня 1939 р. від червоноармійців надійшло 1343 скарги, в більшості на місцеві органи влади, правління колгоспів тощо. Червоноармієць Скуратівський у доповідній на ім’я комісара пише, що його родина потребує на матеріальну допомогу, проте коли його дружина звернулася до правління колгоспу про допомогу і заявила: «Мій чоловік у Червоній армії, то, немов би колгоспник Висиленко заявив їй: «Твій чоловік не в армії, а Польщу грабує».
8 січня (понеділок)
Фінськими військами розгромлено 44-ту стрілецьку дивізію РСЧА.
Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ «Про присвоєння Львівському державному університету імені Івана Франка».
9 січня (вівторок)
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило нагородити 44 кращих піонерських вожатих шкіл і форпостів УРСР.
Київ. До міста з Луцька прибули 60 агітаторів міст і сіл Волинської області. Гості ознайомилися з столицею УРСР, зокрема, відвідали Музей В.І.Леніна.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про нагородження стахановців - робітників, інженерно-технічний персонал будівництва будинку Верховної Ради УРСР. Ухвалено нагородити почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та грошовою премією у розмірі 5 тис. руб. автора проекту, професора В.І.Заболотного, грамотою Президії Верховної Ради УРСР і грошовою премією у розмірі 3 тис. руб. начальника будівництва інженера Г.І.Пінскера; дозволити РНК УРСР видати Президії Верховної Ради УРСР 47 тис. руб. для нагородження інших 60 працівників будівництва.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про постачання зошитами шкіл УРСР. Містилося зобов’язання Укрпапіртресту забезпечити щоденне виготовлення 450 тис. зошитів на Понінківській фабриці; РНК УРСР - виділити фабриці протягом першого півріччя 1940 р. 12 тис. тонн вугілля.
Київ. РНК УРСР ухвалив асигнувати на комунальне будівництво міст України 60100 тис. руб., на спорудження водогонів-16415 тис. руб., для трамвайного господарства-4750 тис. руб., на розширення соціально-побутових закладів - лазень, пралень - 4440 тис. руб.
Вінниця. Міський методичний кабінет організував виставку «Нова соціалістична Вінниця». Експозиція передбачала три відділи: народної освіти, охорони здоров’я трудящих, комунального господарства.
Москва. Науковий співробітник Інституту літератури АН СРСР М.А.Панченко виявив кілька невідомих листів І.Франка до відомих громадських діячів, зокрема О.М.Пипіна.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило «з метою підвищення якості художнього мовлення» створити Художню Раду при Українському радіокомітеті.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило дозволити НКО УРСР провести у січні 1940 р. дотерміновий випуск студентів, зокрема з педагогічних інститутів - 1800 осіб, з учительських інститутів - 2054 осіб, з педагогічних шкіл - 1106 осіб.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про підготовку кіномеханіків для західних областей України. Містилося зобов’язання Управління у справах кінофікації при РНК УРСР організувати у січні 1940 р. у Львові міжобласні курси кіномеханіків; прийняти на навчання строком на 9 місяців 350 осіб.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило ряд питань, стосовних життєдіяльності преси, у тому числі: про створення журналу «Новели і мистецтво» - ухвалено дозволити Спілці радянських письменників України видавати у Львові журнал тиражем 8 тис. примірників, обсягом 3 др. арк., періодичністю 24 номери на рік; про реорганізацію газети для малописьменних «Шлях до знання»-ухвалено перетворити видання на республіканську учительську газету «Радянська освіта», орган НКО УРСР та Центрального комітету профспілки працівників початкових і середніх шкіл, видавати газету тиражем 80 тис. примірників, 6 разів на тиждень, починаючи з 1 січня 1940 р., українською мовою, встановити вартість примірника у розмірі 15 коп. Метою новоствореного видання проголошено «глибше висвітлення роботи шкіл, політосвітніх установ та керівних органів народної освіти».
Кіровоград. У містах і селищах республіки тривали масові культурні, спортивні заходи, приурочені до зимових шкільних канікул. У Кіровограді відбувся кінофестиваль, близько 10 тис. школярів переглянули популярні стрічки «Воздушная почта», «Высокая награда», «Трактористы»; у Палаці піонерів проведена Олімпіада дитячої художньої самодіяльності; місцева влада асигнувала 70 тис. руб. на організацію двотижневого піонерського табору-санаторію для оздоровлення 200школярів-відмінників.
10 січня (середа)
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення міських районів у Львові та районів у Волинській, Дрогобицькій, Львівській, Ровенській, Станіславській, Тернопільській областях УРСР.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило хід засипки, очистки та обміну насіння до весняної посівної 1940 року. Констатувався незадовільний стан справ з підготовкою до посівної.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило хід підготовки масових кадрів сільського господарства. Констатувався незадовільний стан справ: план готування трактористів виконано на 37,9%, бригадирів тракторних бригад на 72%, колгоспнихшоферів на 89,5%, зоотехніків, ветеринарів на 69,5%.
Київ. ЦК КП(б)У видав постанову «Про видання повного зібрання творів Івана Франка в зв’язку з 85-річчям з дня народження та 25-річчям з дня смерті письменника».
Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ про нагородження автора проекту будинку Верховної Ради УРСР, професора Володимира Гнатовича Заболотного Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та премією у розмірі 5 тис. руб.; начальника будівництва будинку, інженера Григорія Ізраїловича Пінскера-Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та грошовою премією у розмірі 3 тис. руб.
Вінниця. Вінницький державний театр імені Леніна першим в Україні здійснив постанову українською мовою опери І. Глінки «Іван Сусанін».
11 січня (четвер)
Київ. Відбулася нарада голів колгоспів Київської області. У нараді взяли участь близько 300 голів колгоспів, секретар ЦК КП(б)У М.С.Хрущов, секретарі Київського обкому КП(б)У З.Т.Сердюк, Т.В.Довгошия.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про підбір комуністів для посилки на редакційну роботу в західні області України: містилося зобов’язання обкомам КП(б)У до 25 січня 1940 р. підібрати і направити в ЦК КП(б)У 60 редакторів районних і багатотиражних газет для відправки їх на західноукраїнський терен; про укомплектування західноукраїнських областей судово-прокурорськими працівниками: ухвалено зобов’язати обкоми КП(б)У до 25 січня 1940 р. виділити 265 осіб з числа районних, міських прокурорів та народних суддів для відрядження їх на західноукраїнський терен.
12 січня (п’ятниця)
Сталіно. Зі Сталінської області на Далекий Схід виїхали для освоєння нових чотирьох шахт 73 шахтаря.
14 січня (неділя)
Львів. Преса поінформувала про створення філіалу Державного інституту проектування міст Наркомкомунгоспу УРСР. Мета установи - розробка проектів реконструкції Львова, Луцька, Станіслава та ін.
15 січня (понеділок)
УРСР. У містах і селищах республіки розгорнулася підготовка до традиційних «ленінських днів». Офіційним гаслом кампанії стало «16 років без Леніна ленінським шляхом під керівництвом товариша Сталіна». У Харкові в приміщенні бібліотеки ім. Короленка влаштовано велику виставку під зазначеною вище темою; самодіяльний колектив Електротехнічного заводу підготував для виконання 21 січня на вечорі вшанування пам’яті більшовицького вождя літературно-музичний монтаж «Ленін»; у Сталіно в клубах, гуртожитках проведено тематичні бесіди; в Одеському порту близько 100 агітаторів прочитали ленінську тему; у Ровенській області влаштовано показ кінофільмів з революційної тематики і т. ін.
Маріуполь. На «Азовсталі» розпочато спорудження шостої мартенівської печі із добовою потужністю 450 тонн.
Проскурів.Умісті збудовано новий готель; вартість об’єкту склала 250 тис. руб.
Київ. «Київпаливо» встановив у столиці УРСР перші три автоматичні і чотири напівавтоматичні гасові колонки. «Користування автоматами, - повідомляла преса, - дуже просте. Споживач одержує в касі жетон і кидає його в спеціальний отвір. Колонка наливає гас».
Київ. 15-17 січня відбулася нарада астрономів України, ініційована Відділом фізико-хімічних і математичних наук АН УРСР. Учасників привітав академік О.Я.Орлов, делегати заслухали і обговорили 16 доповідей, зокрема про завдання радянської астрономії, розвиток мережі обсерваторій. Ухвалено приступити до спорудження планетаріїв у Києві, Харкові, Одесі.
16 січня (вівторок)
Київ. Нарком охорони здоров’я УРСР І.І.Овсієнко надіслав радіотелеграму екіпажу «Георгія Сєдова» із запрошенням відпочити у санаторіях Української РСР, зокрема Трускавці, Моршині та ін.
17 січня (середа)
Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ про створення Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської, Тернопільської областей; про затвердження складу районів у кожній з новоорганізованих областей.
УРСР. У містах республіки відбулися обласні наради передовиків сільського господарства, учасники яких обговорили підсумки 1939 сільськогосподарського року та завдання на 1940 рік. У Сумах в нараді взяли участь 464 делегати, у Житомирі - 700.
Суми. Сумський обласний земельний відділ поінформував про масове подання українськими колгоспниками заяв з проханням відрядити на постійну роботу на Далекий Схід, до Алтайського краю, Казахської СРСР. Повідомлялося про виїзд з області до Приамурського краю 630 господарств, до Казахстану - 600, до Алтайського краю - 270.
УРСР. Українські фарфорово-фаянсові заводи почали виготовлення сувенірів для продажу на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у 1940 р., у тому числі розписані українським народним орнаментом фарфорові чашки, пудрениці і т. ін.
Дніпропетровськ. Бригадир тракторної бригади радгоспу «Вольное» Грипас та слюсар Гуртовий винайшли нову шестирядну машину для посадки картоплі, здатну обробити протягом восьми годин 10 га землі. Винахідники отримали грошову премію, запрошені для участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1940 р.
Одеса. Одеська кіностудія випустила фільм «Моряки», присвячений Військово-морському флоту (режисер В.Браун, автор сценарію Зельцер, оператор Каплан). Агітаційний фільм, в якому колишній учасник Цусимського бою співає пісню про подвиги російських моряків, показані батальні сцени, підводний човен тощо.
Ворошиловськ. Міська влада повідомила про рішення збудувати у 1940 р. «швидкісним методом» два житлові будинки і два гуртожитки для працівників металургійного заводу імені К.Ворошилова; на реалізацію проекту асигновано 4800 тис. руб.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про витрати по оплаті телефонів, охорони, ремонту приміщень партійних органів на 1940 р. по лінії республіканського і місцевого бюджетів. Ухвалено асигнувати на партійні потреби 93600 тис. руб.
Станіслав. За повідомленням РАТАУ серед трудящих Станіславської області широко розгорнута політмасова робота. Постійно працює 216 агітколективи, які об’єднують понад 14 тис. агітаторів. У Станіславі і Коломиї створено Будинки партійної пропаганди. В області відкрито 8 парткабінетів, організовано обласне лекторське бюро. До місцевої філії союздруку надходять 22 тис. екземплярів газет і журналів щодня.
Київ. Напередодні відкриття з’їзду войовничих безбожників газета «Комуніст» виступила з передовою «Підняти пропаганду войовничого атеїзму». «Працівники антирелігійного фронту,-зазначалося в ній-повинні пам’ятати, що комуністичне виховання і подолання пережитків капіталізму в свідомості людини є почесне завдання і що здійснення його прискорить завершення побудування соціалістичного суспільства в нашій країні і поступовий перехід від соціалізму до комунізму».
20 січня (субота)
Москва. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ про призначення виборів депутатів у Верховну Раду СРСР від західних областей Української РСР і Білоруської РСР на 24 березня 1940 р.
Київ. Начальник ОВ НКВС КОВО А.Міхеєв надіслав спецповідомлення наркому внутрішніх справ УРСР І.Сєрову про радіотрансляцію відомостей щодо подій на фінляндському фронті. Повідомлялося, що 12 січня 1940 р. політрук полкової школи 307-го артилерійського полку 169-ї стрілецької дивізії Лозован В.Г. і начальник школи Тушин Н.П. на квартирі Лозована слухали радіопередачу (російською мовою) через приймач системи «Телефункен», який Лозован придбав під час перебування на території Західної України. В передачі йшлося про поразки Червоної армії, про велику кількість загиблих червоноармійців і кинутих трофеїв - бронемашин, бронепоїздів, 22 мм гаубиць і 76 мм нових гармат, що ще не були у вжитку. «Радянський Союз почав грабіжницьку війну проти фінляндського народу, - зазначалося у передачі, - хотів поневолити фінляндський народ. Зробити з нього такий само пригнічених рабів, як громадян Радянського Союзу. 44-а дивізія 7-го корпусу повністю знищена».
Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ про призначення виборів депутатів у Верховну Раду УРСР від Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тернопільської областей УРСР. День виборів депутатів у Верховну раду УРСР від західних областей Української РСР призначено на 24 березня 1940 р. Оголошено почати виборчу кампанію по виборам у Верховну Раду УРСР з 24 січня 1940 р.
УРСР. У містах і селищах республіки відбулися традиційні «Ленінські дні». У столиці УРСР - м. Києві у приміщенні Державного театру опери і балету ім. Т.Г.Шевченка скликано траурні збори для вшанування пам’яті В.І.Леніна за участю представників партійних, радянських органів, представників підприємств, установ, громадських організацій.
Тернопіль. У місті відкрито пам’ятник Леніну.
Київ. Заступник наркома внутрішніх справ УРСР М.Горлинський надіслав спецповідомлення секретарю ЦК КП(б)У про реагування населення України на фінляндські події. «Опубліковане у пресі заперечення генерального штабу Ленінградської військової округи і повідомлення Народного Комісаріату Закордонних справ про порушення Швецією і Норвегією нейтралітету, - йшлося у повідомленні, - викликало у трудящих хвилю здорового патріотичного піднесення. Поряд із цим сповільнення просування частин РСЧА на фінляндському фронті викликало з боку антирадянського елементу різних провокаційних і поразницьких настроїв. Перебої з постачанням продуктами харчування, ворожі елементи пов’язують із подіями на фінляндському фронті. Наводилися найбільш характерні висловлювання. Робітник Одеси Симоненко: «...Нашому народові не страшні провокації цих козявок. Ми, як один, будемо захищати нашу батьківщину. Партія доведе до кінця свою правильну політику і визволить трудящих Фінляндії від білофінів». Токар майстерень Інституту гігієни праці і профзахворювань м. Києва Курасов: «...Фінляндський народ стоїть проти радянської влади. І ми маємо розуміти, що значить відступ мирного населення, це значить , що народ не йде за радянську владу і тому Червоній армії ніколи не завоювати фінляндської території». Висловлювалася сумніви у легітимність «Народного уряду Фінляндії» (маріонеткового), щодо кількості втрат, як їх подавали радянські газети, у боєздатність Червоної армії, яка виявилася міфічною. «Ворошиловські залпи виявилися страшними лише на папері. Все це підірвало наш престиж в усьому світі». (Робочий артелі «Інвалід-поліграфіст» Блиндер). Висловлювалися симпатії до боротьби фінського народу: «Маленький народ, а захищається героїчно» (Технік облконтори «Заготскот» м. Вінниця Воскресенський). «Ось чудовий народ, казав письменник А.Любченко, - я пишаюся тим, що в наш час існує нація, яка дійсно героїчно бореться за свою незалежність». Поширювалися чутки про те, що на Україні і в інших місцях приховано йде мобілізації, щоб поповнити величезні втрати. «Якщо тільки спалахне світова війна, - казала службовець поліклініки Бойко, - то повстання багатьох національностей в СРСР неминуче. В першу чергу це, безперечно, буде Україна. Зі зброєю у руках народ заговорить інакше. Українці вимагатимуть відповіді, де подівся їхній хліб, крупа, масло, цукор і багато інших продуктів. Вони роблять велику помилку, що позбавляють населення плодородної і багатої України самого необхідного хліба і цукру. Говорять зараз особливими темпами вантажать і вивозять з України зерно і цукор. Хочуть про всяк випадок зосередити припаси у Росії». Відомий український письменник М. Рильський казав: «Так... заварили ми кашу. В Західній Україні і в Західній Білорусії народ вже далеко не у захваті від приєднання. Роботи нема, хліба нема. Спробували місцеві робітники поїхати на Донбас і відразу повернулися. Темпи шалені, а зарплатня жебрацька. Жити нема де, істи нема чого. Всією цією невдалою політикою ми самі як би агітуємо проти радянського устрою. Чому дивляться члени Верховної ради, вожді. Чого вони мовчать. Невже не можна налагодити справи хоча б з продовольством. Адже сам Карл Маркс казав - «Битіє визначає свідомість», а яке у нас зараз погане битіє. «У нас кажуть, що колгоспники які приїзджають з села, усе розкуповують... - сказав єврейський письменник, бувший сіоніст Талалаєвський, - значить у них нема хліба. Якщо вони кидаючи господарство, стирчать цілі ночі у чергах... Я нещодавно повернувся зі Львова, там зовсім жах, люди просто голодують. Нічого собі реклама для радянської влади. Прийшли визволити братів з-під польського ярма, а самі моримо їх голодом. Який позор».
23 січня (вівторок)
Діюча Червона армія. На зборах командно-начальницького складу 36-го окремого стрілецького батальйону 15-го стрілецького корпусу Північно-Західного фронту було висловлене одностайне схвалення розстрільного присуду Військового трибуналу щодо ряду командирів 44-ї стрілецької дивізії. Військове керівництво характеризувало розгром 44-ї дивізії як «панікерство, зраду батьківщині з боку невдалих командирів, один з найбільш ганебних випадків в історії, який наклав чорну пляму на всю РСЧА». У своїх виступах військові жорстко висловлювалися щодо «невдалих командирів».
24 січня (середа)
Київ. Начальник ОВ НКВС КОВО А.Міхеєв надіслав доповідну записку наркому внутрішніх справ УРСР І.Сєрову про реагування військовослужбовців округу на воєнні події у Фінляндії. «Командири, політпрацівники і червоноармійці КОВО, - повідомлявМіхеєв, - виявляють виключний інтерес до військових дій, що відбуваються у Фінляндії і висловлюють патріотичні почуття і готовність йти у бій за визволення трудящих Фінляндії з-під гніту кривавих банд Маннергейма. Багато командирів і червоноармійців звертаються з проханням до командування послати їх на фронт». Поряд з цим у документі відзначалося, що мають місце також негативні висловлювання окремих військовослужбовців, прояви трусості, дезертирства, членоушкодження, а також «прояви активності антирадянського елемента, що проник до лав РСЧА». Червоноармієць 87-ї стрілецької дивізії Мартинюк К.С. казав: «Завоювали західну Україну і за визволення отримали собаче життя, а тепер хочуть нас з собачого життя послати у Фінляндію, ось там ми навоюємо, вже зовсім подохнемо...» 2 січня Мартинюк серед бійців казав: «Ваша радянська влада, хто ж її буде захищати, цю радянську владу, наразі значно гірше ніж за Ніколая. За буржуазного устрою жилося набагато краще солдатам і навіть селянам, зараз не служба в армії, а тюрма. Ми звільнили український народ і зробили не життя, а могилу, і самі отримали за визволення собаче життя, а коли визволимо Фінляндію, то гірше собаче життя стане...» Антирадянські висловлювання Мартинюка задокументовані. Особе відділення 87-ї сд ставить питання перед військовим прокурором про притягнення Мартинюка до суду воєнного трибуналу. 4 січня у розмові з комісаром Тарасенком червоноармієць Демченко заявив: «Доки ви нас будете мучити, ми вже пережили труднощі 1933 року, коли їли полову, але тоді було легше, ніж зараз, зараз наші сім’ї подохнуть з голоду. Червоноармієць 169-ї срілецької дивізії Дробат П.П., торкаючись подій у Фінляндії писав у листі на адресу матері: «На фінляндському фронті твориться жах, якій не можливо описати. Молоді бійці щойно прибулі до Ленінградської військової округи приймають присягу і за 10-15 днів йдуть у бій, кажуть, що пристойне гарматне м’ясо. Носяться чутки про зраду командуючого Ленінградської військової округи, зараз там вже Будьонний. Наслідки того командування - 12 тис. вбитих і 10 тис. поранених, яких вивозять у глибокий тил. Це не марш у Польщу після розгрому її німецькими військами і не взяття трофеїв війни. Фінське населення жахливо зустрічає червоних воїнів, незаможне населення уходить зі своїми військами і картина потрясаюча. Побувши деякий час у армії,- писав Дробот,- і зіткнувшись із різного роду людьми, я не вірю в ту морально-політичну єдність і згуртованість, про яку так багато афішується. Тяжка служба в РСЧА давить на меня, перетворює на раба - жалюгідного, невинну людину. Краще тюрма ніж фронт». Назагал у 169-й СД зафіксовано 129 випадків дезертирства і самовільних відлучок. Червоноармієць 27-ї стрілецької дивіії Литвиненко серед червоноармійців заявив: «Радянська влада сама є агресивною країною по відношенню до Фінляндії. Фінляндія на нас не нападала, а ми на неї напали. Радянський Союз сам бажає того, щоб знищити людей, скільки вже там полегло людей і поб’ють чимало, правильно фінни писали в газетах, що один фінн має вбити 10 червоноармійців, так це і робиться». Аналогічних негативних висловлювань по частинах дивізії відзначено 25. Особи, які ведуть антирадянські розмови, взято в агентурну розробку. Особливо багато незадоволення з боку червоноармійців на харчування. В стані харчових блоків частин мається ряд суттєвих недоліків. Їжа готується поганої якості, обід буває рідкий. У їдальні відсутній порядок, на кухнях брудно, посуду не вистачає. Відзначено ряд випадків незадоволення службою в РСЧА. Особливо серед приписного складу родини яких залишилися без матеріального забезпечення місцевою владою. Червоноармієць 745 сп 27 сд Косаренко Р.П. 1910 р.н. у бесіді заявив: «Мені все одно чи тут пропадати, чи вдома. Дружина все рівно з голоду пропаде, буде те, що було в 1933 році, коли були одноосібники, то було краще, всього багато, а зараз все по вазі. Дома дали по 600 г хліба, а більше в колгоспі нічого нема. Один пуд муки коштує 50 крб., а дружина отримує допомогу лише 80 карбованців». «За кого я буду захищати свою батьківщину, - казав 5 січня червоноармієць 678 полку цієї ж дивізії Ослабе, висловлюючи своє незадоволення службою у Червоній армії, - а моя дружина і діти сидять вдома голодні, нема хлібу».Особи, що висловлювали антирадянські настрої взято у агентурну розробку. За січень місяць з дивізії дезертирувало 24 особи. Прийнято заходи, щодо їхнього розшуку.
УРСР. У містах і селищах республіки розпочалися масові спортивні, культурні заходи, приурочені до студентських зимових канікул. У Києві на стадіоні «Динамо» влаштовані змагання з волейболу, плавання у басейні, хокеїстів, лижників, організоване масове гуляння молоді та ін.
28 січня (неділя)
Розстріляний як ворог народу Глєбов-Юфа Зиновій Наумович - майор держбезпеки, у ЧК з 1921 р., у 1920-ті працював в органах ЧК-НКВС Ромен, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Києва, у 1933-1936 - начальник відділка СПО УГБ УНКВС Одеської області, з березня 1937 - начальник відділення 4 відділу ГУГБ НКВД СРСР. Заарештований 14 листопада 1938, засуджений на смерть.
Київ. РНК УРСР видав постанову «Про роботу масових бібліотек».
29 січня (понеділок)
Москва. РНК СРСР видав постанову про затвердження А.Ф.Александрова уповноваженим держплану при РНК СРСР по західних областях УРСР з постійним місцеперебуванням у Києві.
Джерело: Гриневич В. А. Україна: хроніка ХХ століття: довідкове видання. Рік 1940 / НАН України. Інститут історії України. - К.: Інститут історії України, 2009. - 234 с.
Фінляндія. 1-7 січня головні сили 44-ї (Київської, Щорсівської) стрілецької дивізії вели бої з фінськими військами. Противник блокував, розітнув на частини і розсіяв радянське з’єднання. Приблизно 70% особового складу дивізії складали червоноармійці запасу, мобілізовані з території України. Станом на 1 січня особовий склад 44-ї дивізії налічував 14003 осіб, які мали на озброєнні 9906 гвинтівок, 2494 револьверів, 396 кулеметів, 132 станкових кулеметів та ін.; протягом 1-7 січня дивізія втратила 33,9%особового складу (4756 осіб), у тому числі 1001 убитими, 1430 пораненими, 82 обмороженими, 2243 зниклими безвісти (переважна більшість потрапила до полону).
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про організацію наукових установ в західних областях УРСР. Ухвалено доручити Президії наук УРСР організувати в м. Львові відділи таких наукових установ Академії наук УРСР: Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка, Інституту мовознавства, Інституту фольклору, Інституту історії України, Інституту археології, Інституту економіки; організувати у Львові філіал бібліотеки АНУРСР з включенням до її фондів бібліотек: Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка, наукового товариства «Осолінєум», Народного будинку; організувати у Львові науковий природознавчий музей як базу для наукової роботи з вивчення флори, фауни та корисних копалин і західних областях УРСР; передати АН УРСР природознавчий музей наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка і музей Дідушицьких, Карпатську астрономічну обсерваторію в урочищі Долина Зелена Станіславської області. Ухвалено також передати Академії наук УРСР розташовані у Львові друкарню наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка і друкарню «Осолінєума»; присвоїти Львівському державному університету ім’я І.Франка; організувати у Львові Державний драматичний театр ім. Лесі Хроніка Українки, міську публічну бібліотеку, зобов’язавши НКО УРСР забезпечити комплектування її літературою. Містилося доручення РНК УРСР «оформити це рішення в радянському порядку».
УРСР. У містах і селищах республіки розпочався Всесоюзний перепис худоби.
УРСР. У містах і селищах республіки відбулися святкові заходи з нагоди зустрічі Нового року. У столиці УРСР - Києві встановлені прикрашені ялинки у парках і скверах міста; у Палаці піонерів і жовтенят дітей розважали Дід мороз і Снігуронька, влаштовані танці навколо ялинки; у Будинку вчителя 500 педагогів зустрічали Новий рік під звуки «Інтернаціоналу», після чого відбувся новорічний карнавал; на святкуванні у Будинку учених професор Бабицький поздоровив присутніх з Новим роком та виголосив тост «За товариша Сталіна, натхненника наших перемог!»
Київ. У столиці УРСР відбулося урочисте відкриття зимового спортивного сезону. На стадіоні «Динамо» відбулися хокейний матч між командами «Динамо»-«Локомотив», який завершився в нічию з рахунком 4:4, гра однойменних молодіжних команд, що завершилася перемогою динамівців з рахунком 3:1, а також змагання ковзанярів на дистанцію 500 м.
Берлін. Німеччина запровадила охорону нового кордону з СРСР і посилила там прикордонний режим.
2 січня (вівторок)
Київ. В Інституті ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР відбулася зустріч академіків К.Й.Студинського, Ф.М.Колесси, М.С. Возняка, В.Г.Щурата з представниками наукової інтелігенції української столиці. Почесні гості розповіли про свою працю, творчі плани на майбутнє.
3 січня (середа)
Газета «Комуніст» надрукувала новорічну відозву А.Гітлера до німецького народу.
Москва. РНК СРСР видав постанову про створення у Харкові Академії соціалістичного землеробства на базі Українського комуністичного сільськогосподарського університету ім. Артема. Останній постав відповідно до рішення ЦК ВКП(б) у 1932 р.шляхом реорганізації заснованого у 1920 р. Комуністичного університету ім. Артема. Метою навчального закладу було готування партійних і господарських працівників сільського господарства.
Київ. Відділ фізико-хімічних і математичних наук АНУРСР оголосив щорічний конкурс на здобуття премії імені Л.В.Писаржевського у розмірі 5 тис. руб. за кращу роботу у галузі неорганічної хімії.
Канів. Відбувся ініційований канівським районним комітетом ЛКСМУ 10-ти км воєнізований похід 135 комсомольців у протигазах за маршрутом Канів - с.Пекарі. Після завершення походу, у с.Пекарі проведено мітинг за участю сільської молоді та представників місцевої інтелігенції.
4 січня (четвер)
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило персональний склад секретарів обласних виконавчих комітетів УРСР.
Київ. У залі засідань Верховної ради УРСР почала роботу перша сесія міської ради депутатів трудящих. Її відкрив найстаріший депутат коваль С.Єстремський, який звернувся з коротким привітанням до депутатів.
УРСР. Преса повідомила про триваючий у колгоспах, господарствах колгоспників, робітників та службовців республіки Всесоюзний перепис худоби та участь у ньому 18 379 обліковців на селі та 3 271 у містах.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про виділення коштів і автомобілів новоутвореним західним областям УРСР.
Київ. Газета «Комуніст» надрукувала відкритого листа наркому освіти УРСР т. Редько від професора Всехсвятського - доктора фізико-математичних наук, директора астрономічної обсерваторії Київського університету, в якому останній привернув увагу наркома до жалюгідного стану і занедбання однієї з найстаріших обсерваторій. У відповідь нарком
завірив професора у тому, що уряд подбає про поліпшення стану цього наукового об’єкта.
Москва. РНК СРСР видав постанову про перейменування Української промислової академії імені товариша Й.В.Сталіна у Всесоюзну академію чорної металургії імені товариша Й.В.Сталіна.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У схвалило пропозицію Президії Верховної Ради УРСР щодо закриття церков: у с.Кобиляки Звенигородського району Київської області, у с.Нестерварки Тульчинського району Вінницької області, у с.Соколів Червоноармійського району Житомирської області, у с.Рахівка Кобиляцького району Полтавської області, у с.Вереск Житомирського району Житомирської області.
Одеса. Закінчено будівництво найбільших у місті дитячих ясел. Приміщення добре устатковано, має 170 комфортабельних кімнат, зал, в якому має бути розташований зимовий сад, лікувальні кабінети. Будівництво ясел коштувало 1, 5 млн карбованців.
5 січня (п’ятниця)
Харків. Розпочалася реконструкція проспекту імені Сталіна; на проведення першої черги робіт асигновано 7 млн. руб.
Київ. Уповноважений наркомату зв’язку при РНК УРСР повідомив про початок встановлення телеграфного зв’язку між Києвом і Львовом.
Львів. Прибув на гастролі Єреванський джаз-оркестр під проводом Айвазяна.
УРСР. Преса повідомила про результати виборів до місцевих рад депутатів трудящих, які відбулися 24 грудня 1939 р.: в УРСР обрано склад 15 обласних, 526 районних, 153 місцевих рад, 59 районних рад у містах і 11 327 сільських і селищних рад. У виборах в різних регіонах СРСР взяли участь 92 812 237 з 93 547 797 (99,21%) виборців), в УРСР відповідно 17496335 з 17608993 (99,36%); обрано по СРСР 1281008 ( в УРСР - 231728) депутатів місцевих рад - усі з числа «кандидатів сталінського блоку комуністів і позапартійних»; серед обраних по СРСР 402398 (31,41%) членів ВКП(б), 878610 (68,69%) позапартійних, 422279 (32,96%) жінок і т. ін.
Київ. Розпочався великий цикл концертів, присвячених творчості П.І.Чайковського з нагоди 100-річчя з дня народження композитора.
Київ. Розпочалися змагання з хокею за першість Києва, в яких взяли участь 60 команд різних добровільних спортивних товариств. Матчі проводитимуться впродовж місяця на ковзанках «Динамо», «Авангард», «Зеніт», «Рот фронт» та ін.
7 січня (неділя)
Київ. Начальник ОВ НКВС КОВО А.Міхеєв надіслав доповідну записку наркому внутрішніх справ УРСР І.Сєрову про антирадянські настрої у частинах 87-ї стрілецької дивізії. «Останнім часом, - йшлося у записці, - в частинах 87-ї стрілецької дивізії, що готується до відправки в ЛВО, різко збільшилася кількість антирадянських висловлювань, випадків дезертирства та порушення дисципліни». ОО НКВС 87-ї сд зафіксували 85 випадків негативних і антирадянських висловлювань, що виходили переважно від військовослужбовців-приписиків (середній і молодший комсклад - 8, червоноармійці - 77). Найбільш характерні з висловлювань такі: «Радянська влада мені не дала нічого. А тому я воювати не буду, в колишній Польщі жили краще, носили хромові чоботи, яких я не мав (червоноармієць 96-го полку Власюк Степан Петрович). Червоноармієць того ж полку Мельниченко Микола Іванович у бесіді з бійцями заявив: «СРСР являє з себе голод, а користі від нього немає». Червоноармієць 283-го полку Чикаловськ заявив: «Кого я буду захищати, коли у мене нема кого захищати. Батько розкуркулений, а три дядьки арештовані органами НКВС». Факти різких антирадянських проявів задокументовані і слідчі матеріали передані Військпрокурору 87-ї сд для притягнення до відповідальності. За грудень 1939 р. з дивізії дезертувало 65 військовослужбовців (28 не розшукано). На ім’я командування за період з жовтня 1939 р. від червоноармійців надійшло 1343 скарги, в більшості на місцеві органи влади, правління колгоспів тощо. Червоноармієць Скуратівський у доповідній на ім’я комісара пише, що його родина потребує на матеріальну допомогу, проте коли його дружина звернулася до правління колгоспу про допомогу і заявила: «Мій чоловік у Червоній армії, то, немов би колгоспник Висиленко заявив їй: «Твій чоловік не в армії, а Польщу грабує».
8 січня (понеділок)
Фінськими військами розгромлено 44-ту стрілецьку дивізію РСЧА.
Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ «Про присвоєння Львівському державному університету імені Івана Франка».
9 січня (вівторок)
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило нагородити 44 кращих піонерських вожатих шкіл і форпостів УРСР.
Київ. До міста з Луцька прибули 60 агітаторів міст і сіл Волинської області. Гості ознайомилися з столицею УРСР, зокрема, відвідали Музей В.І.Леніна.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про нагородження стахановців - робітників, інженерно-технічний персонал будівництва будинку Верховної Ради УРСР. Ухвалено нагородити почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та грошовою премією у розмірі 5 тис. руб. автора проекту, професора В.І.Заболотного, грамотою Президії Верховної Ради УРСР і грошовою премією у розмірі 3 тис. руб. начальника будівництва інженера Г.І.Пінскера; дозволити РНК УРСР видати Президії Верховної Ради УРСР 47 тис. руб. для нагородження інших 60 працівників будівництва.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про постачання зошитами шкіл УРСР. Містилося зобов’язання Укрпапіртресту забезпечити щоденне виготовлення 450 тис. зошитів на Понінківській фабриці; РНК УРСР - виділити фабриці протягом першого півріччя 1940 р. 12 тис. тонн вугілля.
Київ. РНК УРСР ухвалив асигнувати на комунальне будівництво міст України 60100 тис. руб., на спорудження водогонів-16415 тис. руб., для трамвайного господарства-4750 тис. руб., на розширення соціально-побутових закладів - лазень, пралень - 4440 тис. руб.
Вінниця. Міський методичний кабінет організував виставку «Нова соціалістична Вінниця». Експозиція передбачала три відділи: народної освіти, охорони здоров’я трудящих, комунального господарства.
Москва. Науковий співробітник Інституту літератури АН СРСР М.А.Панченко виявив кілька невідомих листів І.Франка до відомих громадських діячів, зокрема О.М.Пипіна.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило «з метою підвищення якості художнього мовлення» створити Художню Раду при Українському радіокомітеті.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило дозволити НКО УРСР провести у січні 1940 р. дотерміновий випуск студентів, зокрема з педагогічних інститутів - 1800 осіб, з учительських інститутів - 2054 осіб, з педагогічних шкіл - 1106 осіб.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про підготовку кіномеханіків для західних областей України. Містилося зобов’язання Управління у справах кінофікації при РНК УРСР організувати у січні 1940 р. у Львові міжобласні курси кіномеханіків; прийняти на навчання строком на 9 місяців 350 осіб.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило ряд питань, стосовних життєдіяльності преси, у тому числі: про створення журналу «Новели і мистецтво» - ухвалено дозволити Спілці радянських письменників України видавати у Львові журнал тиражем 8 тис. примірників, обсягом 3 др. арк., періодичністю 24 номери на рік; про реорганізацію газети для малописьменних «Шлях до знання»-ухвалено перетворити видання на республіканську учительську газету «Радянська освіта», орган НКО УРСР та Центрального комітету профспілки працівників початкових і середніх шкіл, видавати газету тиражем 80 тис. примірників, 6 разів на тиждень, починаючи з 1 січня 1940 р., українською мовою, встановити вартість примірника у розмірі 15 коп. Метою новоствореного видання проголошено «глибше висвітлення роботи шкіл, політосвітніх установ та керівних органів народної освіти».
Кіровоград. У містах і селищах республіки тривали масові культурні, спортивні заходи, приурочені до зимових шкільних канікул. У Кіровограді відбувся кінофестиваль, близько 10 тис. школярів переглянули популярні стрічки «Воздушная почта», «Высокая награда», «Трактористы»; у Палаці піонерів проведена Олімпіада дитячої художньої самодіяльності; місцева влада асигнувала 70 тис. руб. на організацію двотижневого піонерського табору-санаторію для оздоровлення 200школярів-відмінників.
10 січня (середа)
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення міських районів у Львові та районів у Волинській, Дрогобицькій, Львівській, Ровенській, Станіславській, Тернопільській областях УРСР.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило хід засипки, очистки та обміну насіння до весняної посівної 1940 року. Констатувався незадовільний стан справ з підготовкою до посівної.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило хід підготовки масових кадрів сільського господарства. Констатувався незадовільний стан справ: план готування трактористів виконано на 37,9%, бригадирів тракторних бригад на 72%, колгоспнихшоферів на 89,5%, зоотехніків, ветеринарів на 69,5%.
Київ. ЦК КП(б)У видав постанову «Про видання повного зібрання творів Івана Франка в зв’язку з 85-річчям з дня народження та 25-річчям з дня смерті письменника».
Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ про нагородження автора проекту будинку Верховної Ради УРСР, професора Володимира Гнатовича Заболотного Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та премією у розмірі 5 тис. руб.; начальника будівництва будинку, інженера Григорія Ізраїловича Пінскера-Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та грошовою премією у розмірі 3 тис. руб.
Вінниця. Вінницький державний театр імені Леніна першим в Україні здійснив постанову українською мовою опери І. Глінки «Іван Сусанін».
11 січня (четвер)
Київ. Відбулася нарада голів колгоспів Київської області. У нараді взяли участь близько 300 голів колгоспів, секретар ЦК КП(б)У М.С.Хрущов, секретарі Київського обкому КП(б)У З.Т.Сердюк, Т.В.Довгошия.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про підбір комуністів для посилки на редакційну роботу в західні області України: містилося зобов’язання обкомам КП(б)У до 25 січня 1940 р. підібрати і направити в ЦК КП(б)У 60 редакторів районних і багатотиражних газет для відправки їх на західноукраїнський терен; про укомплектування західноукраїнських областей судово-прокурорськими працівниками: ухвалено зобов’язати обкоми КП(б)У до 25 січня 1940 р. виділити 265 осіб з числа районних, міських прокурорів та народних суддів для відрядження їх на західноукраїнський терен.
12 січня (п’ятниця)
Сталіно. Зі Сталінської області на Далекий Схід виїхали для освоєння нових чотирьох шахт 73 шахтаря.
14 січня (неділя)
Львів. Преса поінформувала про створення філіалу Державного інституту проектування міст Наркомкомунгоспу УРСР. Мета установи - розробка проектів реконструкції Львова, Луцька, Станіслава та ін.
15 січня (понеділок)
УРСР. У містах і селищах республіки розгорнулася підготовка до традиційних «ленінських днів». Офіційним гаслом кампанії стало «16 років без Леніна ленінським шляхом під керівництвом товариша Сталіна». У Харкові в приміщенні бібліотеки ім. Короленка влаштовано велику виставку під зазначеною вище темою; самодіяльний колектив Електротехнічного заводу підготував для виконання 21 січня на вечорі вшанування пам’яті більшовицького вождя літературно-музичний монтаж «Ленін»; у Сталіно в клубах, гуртожитках проведено тематичні бесіди; в Одеському порту близько 100 агітаторів прочитали ленінську тему; у Ровенській області влаштовано показ кінофільмів з революційної тематики і т. ін.
Маріуполь. На «Азовсталі» розпочато спорудження шостої мартенівської печі із добовою потужністю 450 тонн.
Проскурів.Умісті збудовано новий готель; вартість об’єкту склала 250 тис. руб.
Київ. «Київпаливо» встановив у столиці УРСР перші три автоматичні і чотири напівавтоматичні гасові колонки. «Користування автоматами, - повідомляла преса, - дуже просте. Споживач одержує в касі жетон і кидає його в спеціальний отвір. Колонка наливає гас».
Київ. 15-17 січня відбулася нарада астрономів України, ініційована Відділом фізико-хімічних і математичних наук АН УРСР. Учасників привітав академік О.Я.Орлов, делегати заслухали і обговорили 16 доповідей, зокрема про завдання радянської астрономії, розвиток мережі обсерваторій. Ухвалено приступити до спорудження планетаріїв у Києві, Харкові, Одесі.
16 січня (вівторок)
Київ. Нарком охорони здоров’я УРСР І.І.Овсієнко надіслав радіотелеграму екіпажу «Георгія Сєдова» із запрошенням відпочити у санаторіях Української РСР, зокрема Трускавці, Моршині та ін.
17 січня (середа)
Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ про створення Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської, Тернопільської областей; про затвердження складу районів у кожній з новоорганізованих областей.
УРСР. У містах республіки відбулися обласні наради передовиків сільського господарства, учасники яких обговорили підсумки 1939 сільськогосподарського року та завдання на 1940 рік. У Сумах в нараді взяли участь 464 делегати, у Житомирі - 700.
Суми. Сумський обласний земельний відділ поінформував про масове подання українськими колгоспниками заяв з проханням відрядити на постійну роботу на Далекий Схід, до Алтайського краю, Казахської СРСР. Повідомлялося про виїзд з області до Приамурського краю 630 господарств, до Казахстану - 600, до Алтайського краю - 270.
УРСР. Українські фарфорово-фаянсові заводи почали виготовлення сувенірів для продажу на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у 1940 р., у тому числі розписані українським народним орнаментом фарфорові чашки, пудрениці і т. ін.
Дніпропетровськ. Бригадир тракторної бригади радгоспу «Вольное» Грипас та слюсар Гуртовий винайшли нову шестирядну машину для посадки картоплі, здатну обробити протягом восьми годин 10 га землі. Винахідники отримали грошову премію, запрошені для участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1940 р.
Одеса. Одеська кіностудія випустила фільм «Моряки», присвячений Військово-морському флоту (режисер В.Браун, автор сценарію Зельцер, оператор Каплан). Агітаційний фільм, в якому колишній учасник Цусимського бою співає пісню про подвиги російських моряків, показані батальні сцени, підводний човен тощо.
Ворошиловськ. Міська влада повідомила про рішення збудувати у 1940 р. «швидкісним методом» два житлові будинки і два гуртожитки для працівників металургійного заводу імені К.Ворошилова; на реалізацію проекту асигновано 4800 тис. руб.
Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про витрати по оплаті телефонів, охорони, ремонту приміщень партійних органів на 1940 р. по лінії республіканського і місцевого бюджетів. Ухвалено асигнувати на партійні потреби 93600 тис. руб.
Станіслав. За повідомленням РАТАУ серед трудящих Станіславської області широко розгорнута політмасова робота. Постійно працює 216 агітколективи, які об’єднують понад 14 тис. агітаторів. У Станіславі і Коломиї створено Будинки партійної пропаганди. В області відкрито 8 парткабінетів, організовано обласне лекторське бюро. До місцевої філії союздруку надходять 22 тис. екземплярів газет і журналів щодня.
Київ. Напередодні відкриття з’їзду войовничих безбожників газета «Комуніст» виступила з передовою «Підняти пропаганду войовничого атеїзму». «Працівники антирелігійного фронту,-зазначалося в ній-повинні пам’ятати, що комуністичне виховання і подолання пережитків капіталізму в свідомості людини є почесне завдання і що здійснення його прискорить завершення побудування соціалістичного суспільства в нашій країні і поступовий перехід від соціалізму до комунізму».
20 січня (субота)
Москва. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ про призначення виборів депутатів у Верховну Раду СРСР від західних областей Української РСР і Білоруської РСР на 24 березня 1940 р.
Київ. Начальник ОВ НКВС КОВО А.Міхеєв надіслав спецповідомлення наркому внутрішніх справ УРСР І.Сєрову про радіотрансляцію відомостей щодо подій на фінляндському фронті. Повідомлялося, що 12 січня 1940 р. політрук полкової школи 307-го артилерійського полку 169-ї стрілецької дивізії Лозован В.Г. і начальник школи Тушин Н.П. на квартирі Лозована слухали радіопередачу (російською мовою) через приймач системи «Телефункен», який Лозован придбав під час перебування на території Західної України. В передачі йшлося про поразки Червоної армії, про велику кількість загиблих червоноармійців і кинутих трофеїв - бронемашин, бронепоїздів, 22 мм гаубиць і 76 мм нових гармат, що ще не були у вжитку. «Радянський Союз почав грабіжницьку війну проти фінляндського народу, - зазначалося у передачі, - хотів поневолити фінляндський народ. Зробити з нього такий само пригнічених рабів, як громадян Радянського Союзу. 44-а дивізія 7-го корпусу повністю знищена».
Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ про призначення виборів депутатів у Верховну Раду УРСР від Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тернопільської областей УРСР. День виборів депутатів у Верховну раду УРСР від західних областей Української РСР призначено на 24 березня 1940 р. Оголошено почати виборчу кампанію по виборам у Верховну Раду УРСР з 24 січня 1940 р.
УРСР. У містах і селищах республіки відбулися традиційні «Ленінські дні». У столиці УРСР - м. Києві у приміщенні Державного театру опери і балету ім. Т.Г.Шевченка скликано траурні збори для вшанування пам’яті В.І.Леніна за участю представників партійних, радянських органів, представників підприємств, установ, громадських організацій.
Тернопіль. У місті відкрито пам’ятник Леніну.
Київ. Заступник наркома внутрішніх справ УРСР М.Горлинський надіслав спецповідомлення секретарю ЦК КП(б)У про реагування населення України на фінляндські події. «Опубліковане у пресі заперечення генерального штабу Ленінградської військової округи і повідомлення Народного Комісаріату Закордонних справ про порушення Швецією і Норвегією нейтралітету, - йшлося у повідомленні, - викликало у трудящих хвилю здорового патріотичного піднесення. Поряд із цим сповільнення просування частин РСЧА на фінляндському фронті викликало з боку антирадянського елементу різних провокаційних і поразницьких настроїв. Перебої з постачанням продуктами харчування, ворожі елементи пов’язують із подіями на фінляндському фронті. Наводилися найбільш характерні висловлювання. Робітник Одеси Симоненко: «...Нашому народові не страшні провокації цих козявок. Ми, як один, будемо захищати нашу батьківщину. Партія доведе до кінця свою правильну політику і визволить трудящих Фінляндії від білофінів». Токар майстерень Інституту гігієни праці і профзахворювань м. Києва Курасов: «...Фінляндський народ стоїть проти радянської влади. І ми маємо розуміти, що значить відступ мирного населення, це значить , що народ не йде за радянську владу і тому Червоній армії ніколи не завоювати фінляндської території». Висловлювалася сумніви у легітимність «Народного уряду Фінляндії» (маріонеткового), щодо кількості втрат, як їх подавали радянські газети, у боєздатність Червоної армії, яка виявилася міфічною. «Ворошиловські залпи виявилися страшними лише на папері. Все це підірвало наш престиж в усьому світі». (Робочий артелі «Інвалід-поліграфіст» Блиндер). Висловлювалися симпатії до боротьби фінського народу: «Маленький народ, а захищається героїчно» (Технік облконтори «Заготскот» м. Вінниця Воскресенський). «Ось чудовий народ, казав письменник А.Любченко, - я пишаюся тим, що в наш час існує нація, яка дійсно героїчно бореться за свою незалежність». Поширювалися чутки про те, що на Україні і в інших місцях приховано йде мобілізації, щоб поповнити величезні втрати. «Якщо тільки спалахне світова війна, - казала службовець поліклініки Бойко, - то повстання багатьох національностей в СРСР неминуче. В першу чергу це, безперечно, буде Україна. Зі зброєю у руках народ заговорить інакше. Українці вимагатимуть відповіді, де подівся їхній хліб, крупа, масло, цукор і багато інших продуктів. Вони роблять велику помилку, що позбавляють населення плодородної і багатої України самого необхідного хліба і цукру. Говорять зараз особливими темпами вантажать і вивозять з України зерно і цукор. Хочуть про всяк випадок зосередити припаси у Росії». Відомий український письменник М. Рильський казав: «Так... заварили ми кашу. В Західній Україні і в Західній Білорусії народ вже далеко не у захваті від приєднання. Роботи нема, хліба нема. Спробували місцеві робітники поїхати на Донбас і відразу повернулися. Темпи шалені, а зарплатня жебрацька. Жити нема де, істи нема чого. Всією цією невдалою політикою ми самі як би агітуємо проти радянського устрою. Чому дивляться члени Верховної ради, вожді. Чого вони мовчать. Невже не можна налагодити справи хоча б з продовольством. Адже сам Карл Маркс казав - «Битіє визначає свідомість», а яке у нас зараз погане битіє. «У нас кажуть, що колгоспники які приїзджають з села, усе розкуповують... - сказав єврейський письменник, бувший сіоніст Талалаєвський, - значить у них нема хліба. Якщо вони кидаючи господарство, стирчать цілі ночі у чергах... Я нещодавно повернувся зі Львова, там зовсім жах, люди просто голодують. Нічого собі реклама для радянської влади. Прийшли визволити братів з-під польського ярма, а самі моримо їх голодом. Який позор».
23 січня (вівторок)
Діюча Червона армія. На зборах командно-начальницького складу 36-го окремого стрілецького батальйону 15-го стрілецького корпусу Північно-Західного фронту було висловлене одностайне схвалення розстрільного присуду Військового трибуналу щодо ряду командирів 44-ї стрілецької дивізії. Військове керівництво характеризувало розгром 44-ї дивізії як «панікерство, зраду батьківщині з боку невдалих командирів, один з найбільш ганебних випадків в історії, який наклав чорну пляму на всю РСЧА». У своїх виступах військові жорстко висловлювалися щодо «невдалих командирів».
24 січня (середа)
Київ. Начальник ОВ НКВС КОВО А.Міхеєв надіслав доповідну записку наркому внутрішніх справ УРСР І.Сєрову про реагування військовослужбовців округу на воєнні події у Фінляндії. «Командири, політпрацівники і червоноармійці КОВО, - повідомлявМіхеєв, - виявляють виключний інтерес до військових дій, що відбуваються у Фінляндії і висловлюють патріотичні почуття і готовність йти у бій за визволення трудящих Фінляндії з-під гніту кривавих банд Маннергейма. Багато командирів і червоноармійців звертаються з проханням до командування послати їх на фронт». Поряд з цим у документі відзначалося, що мають місце також негативні висловлювання окремих військовослужбовців, прояви трусості, дезертирства, членоушкодження, а також «прояви активності антирадянського елемента, що проник до лав РСЧА». Червоноармієць 87-ї стрілецької дивізії Мартинюк К.С. казав: «Завоювали західну Україну і за визволення отримали собаче життя, а тепер хочуть нас з собачого життя послати у Фінляндію, ось там ми навоюємо, вже зовсім подохнемо...» 2 січня Мартинюк серед бійців казав: «Ваша радянська влада, хто ж її буде захищати, цю радянську владу, наразі значно гірше ніж за Ніколая. За буржуазного устрою жилося набагато краще солдатам і навіть селянам, зараз не служба в армії, а тюрма. Ми звільнили український народ і зробили не життя, а могилу, і самі отримали за визволення собаче життя, а коли визволимо Фінляндію, то гірше собаче життя стане...» Антирадянські висловлювання Мартинюка задокументовані. Особе відділення 87-ї сд ставить питання перед військовим прокурором про притягнення Мартинюка до суду воєнного трибуналу. 4 січня у розмові з комісаром Тарасенком червоноармієць Демченко заявив: «Доки ви нас будете мучити, ми вже пережили труднощі 1933 року, коли їли полову, але тоді було легше, ніж зараз, зараз наші сім’ї подохнуть з голоду. Червоноармієць 169-ї срілецької дивізії Дробат П.П., торкаючись подій у Фінляндії писав у листі на адресу матері: «На фінляндському фронті твориться жах, якій не можливо описати. Молоді бійці щойно прибулі до Ленінградської військової округи приймають присягу і за 10-15 днів йдуть у бій, кажуть, що пристойне гарматне м’ясо. Носяться чутки про зраду командуючого Ленінградської військової округи, зараз там вже Будьонний. Наслідки того командування - 12 тис. вбитих і 10 тис. поранених, яких вивозять у глибокий тил. Це не марш у Польщу після розгрому її німецькими військами і не взяття трофеїв війни. Фінське населення жахливо зустрічає червоних воїнів, незаможне населення уходить зі своїми військами і картина потрясаюча. Побувши деякий час у армії,- писав Дробот,- і зіткнувшись із різного роду людьми, я не вірю в ту морально-політичну єдність і згуртованість, про яку так багато афішується. Тяжка служба в РСЧА давить на меня, перетворює на раба - жалюгідного, невинну людину. Краще тюрма ніж фронт». Назагал у 169-й СД зафіксовано 129 випадків дезертирства і самовільних відлучок. Червоноармієць 27-ї стрілецької дивіії Литвиненко серед червоноармійців заявив: «Радянська влада сама є агресивною країною по відношенню до Фінляндії. Фінляндія на нас не нападала, а ми на неї напали. Радянський Союз сам бажає того, щоб знищити людей, скільки вже там полегло людей і поб’ють чимало, правильно фінни писали в газетах, що один фінн має вбити 10 червоноармійців, так це і робиться». Аналогічних негативних висловлювань по частинах дивізії відзначено 25. Особи, які ведуть антирадянські розмови, взято в агентурну розробку. Особливо багато незадоволення з боку червоноармійців на харчування. В стані харчових блоків частин мається ряд суттєвих недоліків. Їжа готується поганої якості, обід буває рідкий. У їдальні відсутній порядок, на кухнях брудно, посуду не вистачає. Відзначено ряд випадків незадоволення службою в РСЧА. Особливо серед приписного складу родини яких залишилися без матеріального забезпечення місцевою владою. Червоноармієць 745 сп 27 сд Косаренко Р.П. 1910 р.н. у бесіді заявив: «Мені все одно чи тут пропадати, чи вдома. Дружина все рівно з голоду пропаде, буде те, що було в 1933 році, коли були одноосібники, то було краще, всього багато, а зараз все по вазі. Дома дали по 600 г хліба, а більше в колгоспі нічого нема. Один пуд муки коштує 50 крб., а дружина отримує допомогу лише 80 карбованців». «За кого я буду захищати свою батьківщину, - казав 5 січня червоноармієць 678 полку цієї ж дивізії Ослабе, висловлюючи своє незадоволення службою у Червоній армії, - а моя дружина і діти сидять вдома голодні, нема хлібу».Особи, що висловлювали антирадянські настрої взято у агентурну розробку. За січень місяць з дивізії дезертирувало 24 особи. Прийнято заходи, щодо їхнього розшуку.
УРСР. У містах і селищах республіки розпочалися масові спортивні, культурні заходи, приурочені до студентських зимових канікул. У Києві на стадіоні «Динамо» влаштовані змагання з волейболу, плавання у басейні, хокеїстів, лижників, організоване масове гуляння молоді та ін.
28 січня (неділя)
Розстріляний як ворог народу Глєбов-Юфа Зиновій Наумович - майор держбезпеки, у ЧК з 1921 р., у 1920-ті працював в органах ЧК-НКВС Ромен, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Києва, у 1933-1936 - начальник відділка СПО УГБ УНКВС Одеської області, з березня 1937 - начальник відділення 4 відділу ГУГБ НКВД СРСР. Заарештований 14 листопада 1938, засуджений на смерть.
Київ. РНК УРСР видав постанову «Про роботу масових бібліотек».
29 січня (понеділок)
Москва. РНК СРСР видав постанову про затвердження А.Ф.Александрова уповноваженим держплану при РНК СРСР по західних областях УРСР з постійним місцеперебуванням у Києві.
Джерело: Гриневич В. А. Україна: хроніка ХХ століття: довідкове видання. Рік 1940 / НАН України. Інститут історії України. - К.: Інститут історії України, 2009. - 234 с.