Роман Скиба "ПЕРЕДЗИМ’Я"

[joanerges]

А нам з тобою ні-ні та й холодно.
Твій плащик жовтий стікає в осінь.
Далеко ще до приїзду Воланда.
Та й до Різдва іще часу досить…
А ми з тобою бродячим парками…
Дивися - білка. Ну он же - бачиш?
А бідне сонце об’їлось хмарками.
- Ну що ж ти, сонце? - Та так.
Бо смачно ж.
А ти волосся даруєш вітрові.
І розсипаєш по білій шиї.
Тікаймо звідси під ясен віттявий,
Бо сизе небо дощем прошиє…
Ця печериця з розкішним равликом…
Цей дух озонний, цей кіт пропащий…
Блискоче світ, наче пізнє яблуко.
Але чому в тебе ЖОВТИЙ плащик.

Мабуть, осінь уже закінчується,
сірничок і кинь його на вітер.
Хай буде так.

Джерело мшф marisa-t