[єретично-геополітичне]
*роздратовано* Завжди вважав Лещенка з УкрПравди дещо розумнішим чоловіком, а тут він пише: “Кавказ-2008 вже став фактором української політики. І нинішня мовчанка погано обернеться для Тимошенко. Ще гірше це обернеться для українського народу, який повинен знати, що являє собою світогляд фаворита майбутніх виборів президента”. Не торкаючись традиційного цирку в парламенті, не менш традиційної гризні між головами Змія Горинича вищими посадовцями і вже звиклої погрози перевиборів, мушу таки висловити своє роздратування - ну і до чого тут Кавказ? Чому він повинен ставати фактором української політики??? У нас мало власних проблем? Чому від кожного вимагається заявити про свою позицію щодо війни на Кавказі? У чудовому фільмі “Іграшка” з П’єром Рішаром є безсмертна фраза “Французів цікавлять лише французькі небіжчики”. Відповідно, тверде імхо, факторами української політики повинні бути на сьогодні: а) ліквідація наслідків повені на Західній Україні, б) ціна на газ з 1 січня 2009 року, в) вибухи в Лозовій як черговий приклад злочинного приховування незаконної торгівлі металобрухтом та/або торгівлі зброєю; в) те, що в нас генералів у кілька разів більше від танків у бойовому стані; г) екологічна катастрофа в Азовському морі й загроза о. Тузла; ґ) суд з Румунією щодо о. Зміїний; д) зупинка роботи двох НПЗ й ціни на бензин; є) збір врожаю та питання його збереження, е) ситуація на фондовому ринку і т.д. іт.п. Список можна продовжувати ще довго. Але саме це і передусім це повинно цікавити вищих посадовців. А для Кавказу є МЗС - нехай проведе соцопитування усього населення й опитування експертів та виробить чітку й зважену позицію з урахуванням усіх факторів. У т.ч. і ціни на газ для України з 1 січня.